Контрольні запитання

?

1 . Якими показниками можна оцінити ефективність процесу ТЕО?

2. У чому полягає основний недолік наведених витрат як критерію ефективності процесу ТЕО?

3. В яких випадках використання очікуваного інтегрального ефекту в якості критерію ефективності ТЕО є некоректним?

4. Надайте класифікацію показників ефективності ТЕО.

5. Під час рішення яких задач управління процесом ТЕО можуть бути використані показники оцінки ефективності інвестиційних проектів?

6. Які операції є складовими технологічного процесу ТЕО на автомобільному транспорті?

7. Які елементи технологічного процесу ТЕО визначають структуру варіанта обслуговування?

8. Надайте визначення мережі Петрі.

9. В яких випадках мережі Петрі можна застосовувати під час моделювання технологічного процесу ТЕО?

10. Яке програмне забезпечення застосовується під час моделювання технологічних процесів на базі мереж Петрі?

Розділ 5

Планування транспортно-експедиторської діяльності

5.1. Оцінювання попиту на експедиторські послуги

Існуючі методи підвищення ефективності ТЕО базуються на використанні в якості вихідної інформації даних про попит на послуги ТЕП. Оцінка попиту є попереднім етапом під час рішення таких задач, як визначення прогнозних значень попиту, імітаційне моделювання роботи ТЕП, моделювання ринку транспортних послуг у цілому. Відповідно, некоректна інформація про параметри попиту є часто причиною неправильних висновків і невірних рекомендацій. Таким чином, проблема оцінювання попиту є особливо актуальною під час рішення задач планування процесу ТЕО, оскільки її рішення забезпечує коректність результатів на етапі оцінювання стану об’єкта дослідження.

Одним з підходів до оцінювання попиту на перевезення вантажів є оцінювання попиту з позицій класичної теорії фірми [116]. Функція попиту при цьому розробляється не тільки на підставі показників, що характеризують транспорт, але й з урахуванням часу транспортування, показників втрати й ушкодження товарів, вартості упакування й ряду інших факторів. Також в теоретичних дослідженнях використовуються моделі оцінки попиту і варіантів їх практичної реалізації в контексті наявності міжвидової конкуренції на транспорті, актуальності питання підвищення якості обслуговування клієнтури й прогнозування вантажопотоків [126].

Задача оцінки попиту може вирішуватись як задача визначення прогнозних значень із урахуванням комплексних календарних ефектів [15]. При цьому розглядається проблема вибору типу прогнозної моделі з множини альтернативних варіантів для визначення добових обсягів попиту. Для рішення задачі використовуються експонентні моделі, які враховують комплексний календарний ефект (ураховуються не тільки сезонні коливання). Перевага такого підходу полягає в простоті моделей, крім цього, такі моделі не поступаються у точнос­ті більш складним Arima-орієнтованим підходам. Але такий підхід може бути застосований для досить вузької групи моделей, які характеризують стаціонарні системи, що мають просту структуру.

Попит на вантажні перевезення є процесом, що постійно змінюється в просторі й часу [14]. Для задач тактичного й оперативного планування використовуються також поліноміальні імовірнісні моделі, що враховують просторові й часові характеристики. Результуюча модель має велику кількість альтернатив, а визначення її виду й оцінювання імовірнісних складових проводиться на базі методу Монте-Карло. Для практичного використання такого підходу необхідні попередні дослідження імовірнісних характеристик транспортного процесу – визначення законів розподілу й статистичних характеристик.

У практиці організації процесу ТЕО проблема оцінювання попиту розглядається в основному в рамках рішення задачі з визначення прогнозних значень.

Одним з важливих етапів удосконалювання системи планування, наукового обґрунтування перспективних планів є розробка прогнозу транспортно-експедиторських послуг [81]. Для оцінювання об’ємних показників ТЕО населення може використовуватися математична екстраполяція в комбінації з методом експертних оцінок. Відомим підходом є також проведення оцінки попиту для двох груп експедиторських послуг – послуг, обсяги надання яких визначаються планами реалізації товарів у торговельній мережі, і послуг, обсяги надання яких визначаються вивченням попиту населення [195]. Слід зазначити, що розрахунки об’ємних показників ТЕО ґрунтуються на відомих планових значеннях, при цьому розглядається система ТЕО в умовах планової економіки, чого не можна застосувати під час оцінювання параметрів попиту в умовах ринку.

Згідно з підходом до визначення попиту на експедиторські послуги під час обслуговування залізниць, заснованому на абстрактному показникові – максимальному попиті [197], попит оцінюється обсягом перевезеного вантажу q_п і визначається за залежністю

, (5.1)

де Q – максимально можливий попит, т;

Ц₀ – початкова ціна, грн/т;

Ц – ціна для споживача, грн/т;

∆К_н – різниця між податком на додану вартість на реалізований і придбаний товари;

Х – питомі витрати клієнта на перевезення, грн/т.

Залежність (5.1) за певних допущень може бути використана не тільки для ТЕП залізничного транспорту, але й для підприємств інших видів транспорту. Однак, під час визначення q_п, необхідно попередньо оцінити Q, тобто коректність прогнозу в цьому випадку залежить від точності оцінювання значення максимально можливого попиту. Таким чином, задача оцінювання попиту ускладнюється в наведеній постановці, тому що в якості вихідних даних потрібне значення абстрактного показника.

Задача прогнозування попиту є особливо значущою для сучасних торгово-транспортних підприємств [116]. Ефективне прогнозування для складних стохастичних систем, якою є ринок транспортно-експедиторських послуг, досягається підвищенням якості вихідної інформації.

Попит на транспортні послуги є випадковою величиною, і, маючи вибірку, можна легко визначити прогнозне значення, якщо параметри закону розподілу випадкової величини є константами [126]. Але в більшості випадків динаміка ринку є такою, що випадковий процес попиту нестаціонарний. Виявлення нестаціонарності попиту можливе методом максимальної правдоподібності, однак така методика передбачає тільки нормальний розподіл попиту, що зменшує її універсальність [158]. Програмна реалізація методики для розрахунків параметрів нестаціонарного процесу попиту дозволяє підвищити ефективність прогнозування під час оперативного планування.

Задача оцінювання попиту розглядається як задача визначення одного параметра, що його характеризує. В основному під оцінкою попиту розуміється визначення його прогнозного значення, при цьому не враховується необхідність попереднього вивчення параметрів, які визначають попит, і які є зазвичай випадковими величинами. Визначення прогнозного значення здійснюється на підставі статистичних даних про значення попиту за попередні періоди, що не дозволяє розглянути процес формування попиту й, як правило, є причиною некоректних результатів. Але задача оцінки параметрів попиту не має визначатися як задача прогнозування. Оцінювання попиту на транспортні послуги є попереднім етапом рішення задач планування транспортного процесу, у тому числі – задачі прогнозування.

Попит на послуги підприємств транспорту прийнято оцінювати узагальненими кількісними показниками, які найчастіше використовуються, такими є обсяг перевезень і транспортна робота за фіксований період часу. Однак дані показники не дають можливість оцінити характер попиту. Так, значення попиту в 100 т на місяць не дозволяє оцінити обсяг окремих партій вантажу (можливо, це 20 партій по 5 т, або – 2 партії по 50 т), відстань доставки (можливо, потрібно перевезти 100 т на відстань в 1000 км, або – на відстань в 50 км), періодичність надходження заявок (можливо, на місяць надійшло 2 заявки на перевезення 50 т з інтервалом у тиждень, або – заявки надходили щодня). Використання транспортної роботи як показника оцінювання попиту до деякої міри дозволяє врахувати відстань доставки, але не дає можливості схарактеризувати інші параметри.

Тобто, оцінювання попиту одним показником не є коректним підходом для рішення більшості наукових і практичних задач. Існує підхід, що дозволяє комплексно оцінити попит на транспортні послуги: для опису попиту використано чотири показники – обсяг партії вантажу, відстань доставки, нульовий пробіг і інтервал надходження заявки [134]. При цьому задача оцінювання попиту на послуги транспортного підприємства вирішується як задача оцінювання параметрів потоку заявок від клієнтури. Даний підхід правомірний і під час оцінювання попиту на послуги ТЕП.

Елементарною одиницею, що формує попит, є заявка на ТЕО – потреба клієнта в послугах ТЕП, підкріплена купівельною спроможністю й представлена на ринку для її задоволення. Заявка на обслуговування є підставою й причиною взаємин між учасниками процесу ТЕО – експедитором, перевізником і вантажовласником. Сукупність потенційних і реальних заявок на послуги підприємства утворює попит на його послуги, відповідно, сукупність заявок на послуги всіх підприємств регіону є попитом на ТЕО в регіоні і т.д.

Всього виділяється 3 типи заявок [132]: заявка від перевізника експедиторові (П-Е), заявка від вантажовласника експедиторові (В-Е) і заявка від експедитора перевізникові (Е-П). Розглядаючи параметри заявок різних типів (табл. 5.1), можна виділити загальні властивості: вид вантажу – тип кузова, тип покриття підлоги кузова, маршрут (напрямок) руху, інтервал надходження заявки. Для кількісної характеристики маршруту руху в табл. 5.1 додані параметри заявки – нульовий пробіг і відстань доставки.

Таблиця 5.1