- •Процесуальна співучасть та її види.
- •Умови і порядок заміни неналежного відповідача .
- •Процесуальне правонаступництво.
- •Як вирішується справа в якій встановлено неналежного позивача.
- •Поняття третіх осіб та їх види.
- •Порядок вступу у справу без самостійних вимог на предмет спору .
- •Участь у цивільному судочинстві органів та осіб,яким законом надано право захищати права інших осіб.
- •Як вирішено питання щодо представництва Законом України «Про судоустрій і статус суддів» 2016 року.
- •Представництво за законом.
- •34. Повноваження представника в суді.
- •35. Статус секретаря судового засідання.
- •37. Статус свідка.
- •39. Особи, які мають право відмовитися від дачі показань.
- •40. Статус експерта в цивільному судочинстві.
- •41. Спеціаліст в цивільному судочинстві
- •42. Перекладач.
- •43. Особа, що надає правову допомогу.
- •45. Підстави для відводу судді.
- •46. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
- •47. Порядок вирішення заяви про відвід і наслідки відводу суду.
- •48. Поняття і джерела доказів .
- •49. Належність і допустимість доказів.
- •50.Предмет доказування в цивільному судочинстві.
- •Обставини, що не підлягають доказуванню
- •53 Допит осіб, що беруть участь у справі в якості свідків.
- •Поняття та види процесуальних строків
- •Визначення моменту закінчення процесуального строку
- •56 Поновлення та продовження процесуальних строків
- •Судові виклики та повідомлення.
- •Розшук відповідача.
- •60Порядок визначення змін в яких публікуються виклики до суду і порядок публікації про виклики
- •Поняття та види судових витрат. Поняття та види судових витрат.
- •64Витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду
- •З кого стягуються судові витрати :
- •72. Порядок і строки розгляду заяви про судовий наказ.Ст 102
- •74. Строки направлення копій судового наказу боржникові.
- •78. Визначення підсудності у справах, де стороною є суд або суддя
- •79. Визначення підсудності коли обидві сторони знаходяться за межами України.
- •81.Підсудність справ за вибором позивача
- •82.Виключна підсудність
37. Статус свідка.
Законодавством визначено, що свідок – це фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. Зазвичай саме показання свідка є найважливішим джерелом доказів у кримінальному процесі, тому вони мають велике значення для вирішення тієї чи іншої справи. Слід зазначити, що процесуального статусу свідка особа набуває не в силу того, що їй щось відомо про подію, а тому що її залучено в процес у цій якості. Тобто на час постановлення ухвали про виклик свідка суд лише виходить з припущення, що цій особі може бути щось відомо, адже про це стверджує особа, яка заявляє клопотання про виклик свідка.Виклик і допит свідків здійснюються у порядку, встановленому статтею 224 КПК України. До речі, закон не встановлює вік, з досягненням якого особа може бути допитана в якості свідка. Тому, якщо особа по своєму фізичному та психічному розвитку здатна правильно сприймати факти і давати про них правильні показання, то у якості свідка може бути викликана і малолітня дитина. Однак у такому випадку законом передбачений особливий порядок допиту неповнолітнього свідка. Так, при допиті свідків у віці до 14 років викликається педагогічний працівник з вищою освітою, у разі необхідності також можуть бути викликані батьки або інші законні представники неповнолітнього. Ці особи можуть з дозволу суду ставити неповнолітньому свідку запитання.
38. Особи, що не підлягають допиту, як свідки.
.не підлягають допиту як свідки:а)недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;б)особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з їхнім службовим чи професійним становищем, - про такі відомості;в)священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;г)професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку.
39. Особи, які мають право відмовитися від дачі показань.
.мають право відмовитися від давання показань: фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб).
40. Статус експерта в цивільному судочинстві.
Експертом є особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об’єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань (ст. 53 ЦПК). Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.
Експерт зобов’язаний з’явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на задані йому питання, а у разі необхідності – роз’яснити його. Експерт має право:1.знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;2.заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків;3.викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були задані питання;
4.бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів дослідження;5.задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;6.користуватися іншими правами, встановленими Законом України «Про судову експертизу».