- •Процесуальна співучасть та її види.
- •Умови і порядок заміни неналежного відповідача .
- •Процесуальне правонаступництво.
- •Як вирішується справа в якій встановлено неналежного позивача.
- •Поняття третіх осіб та їх види.
- •Порядок вступу у справу без самостійних вимог на предмет спору .
- •Участь у цивільному судочинстві органів та осіб,яким законом надано право захищати права інших осіб.
- •Як вирішено питання щодо представництва Законом України «Про судоустрій і статус суддів» 2016 року.
- •Представництво за законом.
- •34. Повноваження представника в суді.
- •35. Статус секретаря судового засідання.
- •37. Статус свідка.
- •39. Особи, які мають право відмовитися від дачі показань.
- •40. Статус експерта в цивільному судочинстві.
- •41. Спеціаліст в цивільному судочинстві
- •42. Перекладач.
- •43. Особа, що надає правову допомогу.
- •45. Підстави для відводу судді.
- •46. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
- •47. Порядок вирішення заяви про відвід і наслідки відводу суду.
- •48. Поняття і джерела доказів .
- •49. Належність і допустимість доказів.
- •50.Предмет доказування в цивільному судочинстві.
- •Обставини, що не підлягають доказуванню
- •53 Допит осіб, що беруть участь у справі в якості свідків.
- •Поняття та види процесуальних строків
- •Визначення моменту закінчення процесуального строку
- •56 Поновлення та продовження процесуальних строків
- •Судові виклики та повідомлення.
- •Розшук відповідача.
- •60Порядок визначення змін в яких публікуються виклики до суду і порядок публікації про виклики
- •Поняття та види судових витрат. Поняття та види судових витрат.
- •64Витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду
- •З кого стягуються судові витрати :
- •72. Порядок і строки розгляду заяви про судовий наказ.Ст 102
- •74. Строки направлення копій судового наказу боржникові.
- •78. Визначення підсудності у справах, де стороною є суд або суддя
- •79. Визначення підсудності коли обидві сторони знаходяться за межами України.
- •81.Підсудність справ за вибором позивача
- •82.Виключна підсудність
Визначення моменту закінчення процесуального строку
1. Правила закінчення перебігу строку залежать від одиниці часу (рік, місяць, день), що використовується в тому чи іншому випадку для обчислення строку, вказівки на подію, що повинна неминуче настати і з якою пов'язується закінчення строку.Якщо строк обчислюється роками, то він закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Наприклад, трирічний строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні, початок перебігу якого припадає на 4-те липня 2010 року (це наступний день набрання ним законної сили), закінчується 4 липня 2013 року.Аналогічно, якщо строк обчислюється місяцями, він закінчується у відповідне число останнього місяця.
Якщо строк визначено днями, він закінчується через визначену кількість днів в останній день строку.В усіх вищенаведених випадках, на відміну від початку перебігу, закінчення строку пов'язується з тим же днем (датою), від якого (якої) він почав свій перебіг, а не з наступним днем.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
2. Можна також виділити загальні правила визначення закінчення строків:
1) останній день строку триває до 24 години. Крім даного загального правила щодо моменту закінчення строку, ч. 5 ст. 70 ЦПК закріплює особливості закінчення строку, пов'язані з вчиненням процесуальних дій в суді. В даному випадку строк закінчується із закінченням робочого часу. Робочий час в судах триває, як правило, до 18.00, а в п'ятницю - до 16.45. Проте слід враховувати режим роботи конкретного суду, який може відрізнятися;2) незважаючи на те, що ч. 2 ст. 70 ЦПК вказує лише на строк, обчислюваний місяцями, і визначає, що, якщо закінчення строку припадає на такий місяць, що відповідного числа немає, строк закінчується в останній день цього місяця; очевидно, дане правило має застосовуватись при закінченні строку, що обчислюється роками та днями. Наприклад, якщо закінчення строку припадає на 29 лютого, то у невисокосному році цей строк закінчується 28 лютого о 24 годині;3) якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.Поняття вихідного, святкового та іншого неробочого дня визначені у Кодексі законів про працю. Відповідно до ст. 67 КЗпП при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.
56 Поновлення та продовження процесуальних строків
1. Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущений з поважних причин. 2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. 3. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання. 4. З питань, зазначених у цій статті, судом постановляється ухвала.
Застосування правил про продовження або поновлення строку залежить від виду строку. Якщо пропущено строк, призначений суддею або судом, то за заявою сторони або іншої особи, яка бере участь у справі, суд може продовжити цей строк. Продовження строку являє собою надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений строк. У разі, коли процесуальна дія не вчинена в межах строку, встановленого законом, суд може поновити строк, якщо він пропущений з причин, визнаних судом поважними.2. Питання про поновлення строку вирішується за заявою особи, що бере участь у справі, як правило, тим судом, де має бути вчинена процесуальна дія. Оскільки поновлення пропущеного строку полягає у тому, що суд дозволяє особі за наявності поважних причин пропуску вчинити ту дію, на вчинення якої законом встановлено строк, то одночасно з заявою про поновлення строку необхідно вчинити ту дію або подати той документ, відносно якого заявляється
