3. Управління страховою компанією

Органи управління страховою компанією визначаються залежно від того, на яких засадах створено організацію. Як зазначалося, на українському страховому ринку переважна більшість страхових компаній має статус акціонерного товариства.

Особливу увагу при висвітленні питань правового статусу страхової організації (компанії) слід приділити правовому режиму майна, яке становить матеріальну основу її функціонування.

Правовий режим майна суб'єктів страхової діяльності — встановлена правовими нормами структура майна, порядок його формування (придбання), використання і вибуття, а також звернення на нього стягнення кредиторів.

Майно страхової організації (компанії) поділяється на різні фонди, тобто групи однорідних за економічними ознаками матеріальних цінностей і/або грошових коштів, що мають спільне цільове призначення і підпорядковуються встановленому для кожної з цих груп особливому правовому режиму.

Залежно від свого призначення всі фонди, які створюються суб'єктами господарювання, можна поділити на: 1) універсальні (загальні для всіх) та 2) спеціальні.

Універсальними вважаються фонди, наявність яких притаманна усім суб'єктам господарської діяльності і страховим компаніям у тому числі (основні й оборотні фонди (засоби)), та такі, які є обов'язковими для формування тими суб'єктами страхової діяльності, що створені у певній організаційно-правовій формі (наприклад, обов'язкова наявність резервного (страхового) фонду для господарських товариств).

Спеціальні фонди створюються тими суб'єктами страхової діяльності, наявність яких за законом є обов'язковою передумовою для їх функціонування на страховому ринку.

Серед універсальних фондів страхової організації (компанії) передусім слід виділити статутний фонд, який являє собою сукупність вкладів учасників (засновників) у майно при створенні страхової компанії для забезпечення її діяльності в розмірах, визначених законодавством та установчими документами.

Відповідно до ст.2, ст.30 Закону України «Про страхування», мінімальний розмір статутного капіталу страхової компанії, що займається видами страхування, іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі 1 млн. євро, а страхової компанії, що займається страхуванням життя - 1,5 млн. євро в гривневому еквіваленті. Відповідно до зазначеної статті сплачений статутний фонд страхової організації (компанії) виступає однією з ознак її платоспроможності, тому статутний капітал страхової компанії повинен бути оплачений виключно в грошовій формі.

Допускається формування статутного капіталу страхової компанії цінними паперами, що випускаються державою, за їхньою номінальною вартістю в порядку, встановленому Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, але не більше 25 відсотків загального розміру статутного капіталу, але забороняється використовувати для формування статутного капіталу векселя, кошти страхових резервів, бюджетні кошти, а також кошти, отримані в кредит, позику і під заставу, і вносити нематеріальні активи

Перш ніж розглянути питання формування та використання спеціальних фондів страхової організації (компанії), слід визначитися з проблемою платоспроможності страхових компаній (організацій), оскільки створення зазначених спеціальних фондів є головною ознакою, що характеризує страхову організацію (компанію) як платоспроможну, тобто здатну виконувати прийняті на себе зобов'язання.

Головними умовами забезпечення платоспроможності страхової організації (компанії), згідно із законом, є створення спеціальних фондів; наявність гарантійного фонду страхової організації (компанії); страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань; перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності (ст. 29 Закону України «Про страхування»).

Гарантійний фонд створюється страховою організацією (компанією) для контролю за додержанням фактичного запасу платоспроможності. До нього належать як спеціальні, так і резервні фонди, а також сума нерозподіленого прибутку.

Резервні фонди страхової організації створюються відповідно до ст. 14 Закону України «Про господарські товариства» у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного фонду.

Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку.

За допомогою резервного фонду створюються засоби для покриття збитків, що дає змогу не піддавати небезпеці виконання як зобов'язань страхової компанії перед кредиторами (борги), так і її зобов'язань щодо сплати дивідендів.

Спеціальні фонди страхової компанії — це страхові резерви, резерви для фінансування заходів щодо попередження нещасних випадків, втрати або пошкодження застрахованого майна, а також інші фонди, що є необхідними для здійснення страхової діяльності.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про страхування» страхові резерви за умови їх інвестування повинні розміщуватись з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності та диверсифікованості. Такі принципи інвестування страхових резервів є загальноприйнятими у світовій практиці здійснення страхової діяльності.

Важливим положенням, яке покликано захистити майнові інтереси страхувальників, попередити невиконання страховими компаніями своїх зобов'язань та визначити наявність майна страховиків, є вимога Закону України «Про страхування» (статті 33 і 34) щодо обов'язкового подання страховою організацією (компанією) до Укрстрахнагляду щоквартальної балансової звітності та звітів про прибутки і збитки та інших звітних даних за встановленою формою, а також вимога щодо обов'язкової публікації страховими організаціями (компаніями) річних балансів.

Отже, особливості правового становища страхових компаній доводять, що страхова діяльність є особливим видом підприємництва, результати якого реалізуються як товар на страховому ринку. Страхові організації здійснюють вказану діяльність постійно і на професійній основі для задоволення майнових інтересів інших членів суспільства з головною метою — отримання прибутку.

Викладене вище дає змогу сформулювати поняття «страхової організації (компанії)»:

Страхова компанія — це господарське товариство, створене в установленому законом порядку, що здійснює підприємницьку діяльність у вигляді надання страхових послуг на підставі відповідної ліцензії, яке має необхідне для цього майно згідно з чинним законодавством і володіє господарською правосуб'єктністю відповідно до закону і установчих документів.