Семінарське заняття № 7

Тема: “Правова система та система права” (4 години)

1. Правова система: поняття і зміст.

2. Елементи правової системи.

3. Поняття про систему права та її наукове, навчальне і практичне значення.

4. Поняття галузі права та критерії її визначення. Матеріальне і процесуальне право.

5. Основні галузі права та загальна характеристика їх змісту.

6. Підгалузі права, правові інститути. Галузеві та міжгалузеві правові інститути.

Розглянувши сутність та структуру правової норми, логічно перейти до вивчення такого юридичного поняття як «система права», оскільки система права характеризується єдністю юридичних норм, що зумовлюється єдністю мети та завдань правового регулювання, єдністю правової системи, в межах якої функціонує система права, тощо.

Водночас, враховуючи відповідні характерні особливості правового регулювання, норми права, як зазначалося в попередній темі, розрізняються між собою; у зв’язку з цим варто розглянути питання щодо критеріїв виділення в системі права інститутів, підгалузей та галузей права (схема 1).

Схема .1

ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЯК ПІДСТАВИ РОЗПОДІЛУ СИСТЕМИ ПРАВА НА ГАЛУЗІ, ПІДГАЛУЗІ ТА ІНСТИТУТИ ПРАВА

Основою побудови системи права прийнято вважати два критерії, які використовують у їх єдності і взаємодії як системоутворюючий чинник
ПРЕДМЕТ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ — сукупність соціальних відносин певного виду, що підлягають правовому регулюванню	МЕТОД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ — набір юридичного інструментарію (прийоми та засоби), за допомогою яких держава здійснює необхідний вплив на вольову поведінку учасників суспільних відносин

При цьому знову слід звернути увагу студентів на те, що система права не є результатом довільного розсуду законодавців; кожному історичному типові права притаманна своя система, яка відображає особливості даного типу суспільних відносин, являє собою ніби юридичне вираження структури певного суспільства.

Схема .2

СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА

СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА — зовнішня форма права, що виражає побудову його джерел, тобто систему нормативно-правових актів
Закони — нормативно-правові акти найвищої юридичної сили, які приймаються в особливому порядку з метою регулювання та охорони найважливіших суспільних відносин та вираження інтересів більшості населення даної країни	Підзаконні акти (в широкому розумінні цього поняття) — нормативно-правові акти, які видаються компетентними суб’єк­тами та мають відповідати принци­пам і вимогам законів; за юридич­ною силою підзаконні акти поділя­ються на — загальні, відомчі, місце­ві, локальні

Схема .3

ТЕОРІЇ СПІВВІДНОШЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА (НП) ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА (МП)

Теорія примату МП — МП і НП є двома гілками одного дерева, проте МП є правом значно ви­щого порядку, воно кори­стується приматом щодо внутрішнього права

Дуалістична — за якою МП і НП абсолютно різні системи пра­ва як за своїм характе­ром, так і за сферою дії, тому вони існують неза­лежно одне від одного як дві рівноправні та само­стійні системи права

Нігілістична проголошує абсолют­ну перевагу внутріш­нього права, зводить­ся до заперечення обо­в’язковості МП

Для поглибленого дослідження «внутрішньої» природи системи права як системи норм права доцільно також розкрити окремі аспекти юридичної природи зовнішньої форми права, і з приводу цього розглянути питання щодо поняття «система законодавства» (схема 2), її співвідношення та взаємозв’язок із системою права, співвідношення норм національного та міжнародного права (схема 3), а також основних тенденцій розвитку національного законодавства під кутом зору його адаптації до норм міжнародного права та права ЄС.