16. Готична архітектура України

Один з найцікавіших періодів історії архітектури України — кінець XIV — перша І половина XV століття. На західних землях, які менше за інші потерпіли від монголо-татарської навали, тоді зростають міста, розвиваються ремесла й торгівля. В українські міста прибуває багато поселенців, переважно німців, які принесли в мистецтво, а зокрема в архітектуру, нові стильові форми.

Серед культових споруд переважали католицькі костели. Вирішальну роль у формуванні нового стилю відіграв Львівський кафедральний костел. Його заклали на початку 60-х років XIV століття, а завершили в основному в 80-х роках наступного. У подальших століттях костел зазнав численних перебудов, втратив одну з двох веж і отримав цілком новий вигляд, однак планувальна структура залишилась первісною.

Серед будівничих цього храму відомі Нічко, Йоахім Гром, Амброзій Рабіш; одним із найтурботливіших опікунів будови в міських актах названо Петра Штехера.

Об'ємну композицію костелу витворено завдяки двом головним складовим: пресбітеріуму (вівтарній частині) та корпусу нав (власне молитовній залі).

У Львові збереглись також готичні келії монастиря домінікан, а також фрагменти готичних кам'яниць.

Також збереглись готичні костели у Скелівці (XV—XVI ст.), Новому місті (1463—1512), Дрогобичі (XIV—XVI ст.). Костел у Стрию (XV ст.) також первісно був побудований у стилі готики, однак неодноразово горів і від первісної споруди залишились лише стіни нави та пресбітеріуму, а також ренесансна каплиця, інше було добудовано наприкінці XIX ст. Одним з останніх звели 1538 готичний костел св. Миколая у Куликові та Мостиськах.

Розквіт катедральної готики в Україні припадає на часи правління короля Владислава II Ягайла (1386—1434).

Хоча готичні храми здебільшого будувались католиками, це вплинуло і на українське храмобудування того часу. Готичні риси притаманні церкві Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині (XIV ст.), монастирській церкві в Уневі та інші.

На Закарпатті готичні споруди будувались угорською церковною владою. До нашого часу збереглись готичні церкви XIV—XVI ст. — Св. Єлизавети в Хусті, Вознесіння та Св. Франциска у Виноградові, Хрестовоздвиженська у Береговому, Св. Мартина в Мукачеві, Серця Іісуса в Бене, Св. Духа в Четфалві та інші.

Готичні дерев`яні церкви

Готичні церкви в селах Сокирниця, Крайниково, Данилово, Олександрівка Хустського р-ну справляють незабутнє враження. Готичні церкви в селах Діброва, Нересниця Тячівського району. По долинах річок Ріки та Тереблі готичний стиль заходить в села Негровець, Репинне, Сухий, Рекіти, Тюшка, Обляска, Сойми, Кужбиї Міжгірського району, а також в Івашковиця, Локіть Іршавського району та Новоселиця Виноградівського району.

У 1930-х роках дві готичні церкви з сіл Нижнє Селище та Холмовець перевезено в Чехію.

Закарпатські готичні церкви багато в чому подібні до готичних храмів та дзвіниць румунського і угорського Потисся.

17. Українські замки.

За даними істориків, на території України існує понад 5000 замків. Кожен з них по-своєму унікальний і особливий. Стіни древніх фортець і палаців зберігають історії і життя цілих поколінь

1. Кам'янець-Подільська фортеця

Головна міська пам'ятка, подивитися на яку щорічно приїжджають тисячі туристів з усієї Європи. Ця унікальна оборонна споруда будувалася протягом кількох століть і до сих пір вражає своєю величчю і монументальністю. До створення цього об'єкта доклали чимало зусиль архітектори і скульптори з усього світу. Кам'янець-Подільська фортеця ідеально поєднує навколишні ландшафти із середньовічною структурою міста. Таким чином, це унікальна фортифікаційна система, яка не має аналогів в Європі

2. Луцький Верхній замок

Цей замок був побудований ще в 15 столітті литовським князем Любартом, котори одружився на місцевій княжні і прийняв православну віру. На сьогодні Луцький замок є одним з найбільших і найдавніших в Україні. До слова, саме Луцький замок, а точніше, одна з його веж, зображений на купюрі номіналом в 200 гривень.

3. Митрополичий палац

Колишня резиденція буковинських митрополитів знаходиться в місті Чернівці. Це сама видна перлина архітектури в Західній Україні. Палац створений в мавританському-візантійському стилі. Комплекс палацу складається з трьох монументальних споруд-корпусів: головного, духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерії. Зараз резиденція служить головним корпусом Чернівецького національного університету імені Федьковича.

4. Палац у Качанівці

Палац Качанівка знаходиться в 170 кілометрах від Києва. Це єдине в Україні маєток, вціліле в комплексі, незважаючи на війни і революції. Палац перебудований на замовлення родини меценатів Тарновських. Він знаходиться на схилі, який із двох боків омивають мальовничі ставки.

5. Меджибізький замок

Фортеця в стилі Ренесанс розташована в Хмельницькій області. Будівництво замку розпочалось ще у 16 столітті Миколаєм Синявським – польським шляхтичем. Це була його резиденція. До цього тут знаходилися різні оборонні споруди, які, на жаль, до наших часів не дійшли через постійні руйнування татарами. Сьогодні тут краєзнавчий музей, а, починаючи з 2004 року, у замку проводять Всеукраїнський фестиваль "Стародавній Меджибіж".

7. Палац графів Шенборнів

Сьогодні це - санаторій "Карпати", а колись тут, у Закарпатській області, австрійські графи Шенборни збудували свою резиденцію та мисливський будинок. Особливостями замку є те, що побудовано його за принципом астрономічного року: 365 вікон (365 днів), 52 димарі (52 тижнів у році), 12 веж (12 місяців), 7 виходів (7 днів тижня). До сьогодні на стінах палацу залишились фамільні герби, що належали колись Шенборнам. Побудовано замок у традиціях французького Ренесансу, що додає йому витонченої чарівності та шарму. Кожна деталь виступає його своєрідною прикрасою. А ще цікаво те, що біля нього є озеро, яке формою схоже на колишню Австро-Угорську імперію. 

8. Олеський Замок

Ще одна пам’ятка архітектури, розташована у Львові – це Олеський замок. Він був одним із перших, який відреставрували і відкрили для відвідувачів ще у радянські часи. Його практично відродили з цілковитої руїни, адже він пережив чимало трагічних подій за своє існування. Вперше згадки про нього з’являються у 1327 році, коли він знаходився на кордоні Литви та Польщі. Саме через це на долю замку випали численні війни та баталії. Сьогодні тут знаходиться музей, відкритий для всіх бажаючих познайомитись зі стародавнім побутом.   

9. Хотинська фортеця — фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним історико-архітектурним заповідником. Одним з семи чудес України.

Сьогодні на території Хотинської фортеці створено Державний історико-архітектурний заповідник. Тут полюбляють проводити свята козацької звитяги та знімати фільми.

У 2010 та 2011 роках на території Хотинської фортеці проводився міжнародний фестиваль з історичного середньовічного бою «Битва націй». У 2012 році організатори вирішили провести фестиваль у Варшаві.

З 2015 року розпочалося інтенсивне вивітрювання скельної породи біля підніжжя фортеці, на якій вона стоїть.

18. Архітектура Львова доби Ренессансу

Ренесансна архітектура Львова була започаткована у першій половині XVI ст. незабаром після початку поширення цього стилю на теренах Корони. Одночасно у резиденції львівських архієпископів Григорій Сяноцький заклав перший на теренах Корони, Руського воєводства гуманістичний гурток, звідки поширювались ідеї Відродження. Тут проживали італійські гуманісти Марино Кондульмеро, Філіп Калімах Буонакорсі (1470—1471), який згодом став вчителем дітей короля Казимира IV Ягайловича. На сьогодні комлекс ренесансних будівель Середмістя Львова є унікальним явищем не лише української архітектури, але й європейської. Стан їхнього збереження в значній мірі сприяв занесенню Середмістя до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Кардинальній перебудові міста сприяла Велика пожежа 1527 року, що знищила готичну забудову. Поширення ренесансного цивільного будівництва розпочалось з прибуття до міста архітектора Петра Італійця, який походив з міста Луґано у Північній Ломбардії. Він вимурував першу задокументовану ренесансну Миколаєвичівську кам'яницю (вул. Вірменська 20), портал якої дійшов до нашого часу. 

На початку XVII ст. було остаточно сформовано забудову площі Ринок, коли ренесансні будівлі звели на фундаментах, мурах готичних кам'яниць. Значна частина цих кам'яниць дійшла до нашого часу у перебудованому вигляді. Навколо ринкової площі лише декілька кам'яниць зберегли переважно кам'яне обрамлення вікон, дверей на вулицях Руській, Сербській, Староєврейській, Федорова, Л. Українки, Вірменській. У більшості будівель збереглось тритрактове планування тривіконних кам'яниць та забудова парцель з чільної будівлі по фасаду і флігеля у глибині. За перлини архітектури вважають ренесансні кам'яниці Чорну, Корнякта, Бандінеллі, Венеційську, Шольц-Вольфовичів, Гепнерівську.