3.6. Особливості виховної діяльності командирів (начальників) з військовослужбовцями-жінками, членами сімей та працівниками Збройних Сил
3.6.1. Виховна діяльність командирів (начальників) з військовослужбовцями-жінками
3.6.2. Виховна діяльність командирів (начальників) із членами сімей військовослужбовців
Ключові слова та терміни
Гендер, матріархат, фемінізм, жінки-військовослужбовці, члени сімей військовослужбовців.
3.6.1. Виховна діяльність командирів (начальників) з військовослужбовцями-жінками
Участь жінок у військових формуваннях різних держав має давню традицію. Ще грецький мислитель Платон ставив питання про рівноправ’я обох статей у військовій сфері: “А хіба жінка не здатна до... військової справи, коли як інша зовсім не войовнича?” Він стверджував, що жінка цілком здатна для служби в армії. Виходячи з цього, він вважав за необхідне участь у спільній військовій діяльності чоловіків і жінок, щоб “вони разом стояли на варті держави, раз вони на це здатні”. У IV ст. до н.е. в Афінах і Спарті жінки брали участь у збройних формуваннях грецьких військ.
Участь прекрасної половини людства у військових формуваннях, як свідчать історичні документи, має давні традиції і не є сучасним феноменом. Свідоцтва їх високого рівня професійної підготовки можна знайти, наприклад, в “Іліаді“ Гомера, присвяченій Троянській війні. І хоча один з її героїв, легендарний Ахілл, “в подвигу третьому розбив амазонок чоловікоподібних”, ясно: така перемога під силу лише великим воїнам, якщо вже сам Ахілл записав перемогу над безстрашними воячками собі в актив.
Амазонки – дуже хвилюючий і романтичний образ водночас. Він не залишає у спокої ані жінок, ані чоловіків. Виявляється саме наша Батьківщина – колиска справжніх амазонок. Гендер (англ. gender, від латин. genus, грець. genоs – рід, походження) – соціальна конструкція, яку використовують для характеристики статевих особливостей поведінки в суспільстві, і як ця поведінка сприймається. Це та статеворольова поведінка, яка визначає стосунки з друзями, колегами, однокласниками, батьками тощо питання наші пращури вирішували досить специфічно.
Геродот переказав легенду про походження сарматів від шлюбу скіфів із амазонками. Археологічні знахідки свідчать про привілейоване становище жінки у сарматів: багаті поховання жриць, жінок-амазонок (в кольчугах, зі зброєю тощо). З покійницею клали у могилу розбите дзеркало, гривні, що прикрашали шию, спіральні підвіски, начільні пов’язки, розшиті золотими пластинками та коштовним камінням, намисто з кольорового скла, перлів, самоцвітів тощо. В одному з таких поховань знайдені навіть залишки трону, що свідчило про високе становище похованої жінки.
Існує безліч версій та теорій про сарматський матріархат (латин. mater (matris) – мати і грец. archē – влада) – епоху, яка характеризувалася наявністю материнського роду і провідним становищем жінки в суспільстві. Дехто стверджує, що сарматські жінки просто іноді виходили на війну з чоловіками. Інші говорять про спадкову гінекократію, тобто владу жінок з повним знищенням чоловіків. У другий варіант, власне, важко повірити. Всі ці страшні історії про вбитих хлопчиків та інше більше пасують до фільмів. Але те, що сарматки надавали перевагу змішаним шлюбам зі скіфами, напевно, факт, підтверджений самим Геродотом. Стає зрозумілим, звідки походить гарт і сміливість українських жінок.
Соціально-правовий статус жінок-військовослужбовців обумовлює їх значний приток у ЗС. Це – об’єктивний процес, який торкнувся майже всіх армій світу. Так, за даними міністерства оборони Німеччини, в 2002 році із загального числа охочих укласти контракт про проходження військової служби близько 75% склали жінки. У ЗС Франції жінок налічується близько 28 тис. чоловік. Їх частка в загальній чисельності військовослужбовців збільшилася з 7,5%. У 1995 році до 10,1% у 2002-му. Дещо менший відсоток військовослужбовців-жінок спостерігається у Великій Британії – 9%, Норвегії – 7% та Швеції – 5%.
Розглянемо деякі особливості та умови проходження служби в ЗС жінками в різних країнах.
