- •1. Розкрийте сутність, завдання, предмет, об’єкт та види семіотики
- •2. Охарактеризуйте передумови та основні етапи розвитку семіотики
- •3. Охарактеризуйте розвиток уявлень про знаки
- •4. Дайте характеристику сутності та властивостей знаків
- •5. Наведіть класифікацію знаків за різними класифікаційними ознаками
- •6. Назвіть та охарактеризуйте види знаків, що виділяються залежно від їх зв’язку з позначеним об’єктом
- •7. Охарактеризуйте та наведіть приклади мовних та позамовних знаків
- •8. Наведіть визнавчення та характеристику структури знакового процесу
- •9. Зобразіть та охарактеризуйте елементи «Трикутника Фреге» й графічного зображення омонімії та синонімії
- •10. Розкрийте зміст першорядних та другорядних моделюючих систем
- •12. Дайте визначення таких понять, як «паралінгвістика», «кінесика», «окулесика», «аускультація», «гастика», «ольфакція», «проксемика», «хронемика» та «системологія»
- •13. Дайте визначення та наведіть приклади типових логічних помилок
- •14. Розкрийте зміст комунікативного процесу в рекламі
- •15. Назвіть особливості сприйняття рекламної інформації людиною
- •16. Охарактеризуйте синтаксичний, семантичний та прагматичний виміри знакового процесу в рекламі
- •17. Наведіть класифікацію видів мислення
- •18. Охарактеризуйте класи культурних семіотик
- •19. Розкрийте зміст та охарактеризуйте різницю понять «сприйняття», «інтерпретація» інформації. Поясніть значущість цієї відмінності для реклами
- •20. Дайте характеристику кодів у рекламі: комунікативних, візуальних, культурних, ідеологічних, риторичних, текстових, музичних. 21. Назвіть та охарактеризуйте коди та субкоди в рекламі
- •22. Дайте характеристику рівнів семіотичного аналізу в рекламі
- •24. Опишіть типи побудови знакових систем в рекламі
- •25. Дайте визначення понять «метафора», «метонімія» та «аналогія». Запропонуйте власні приклади їх застосування у рекламних зверненнях різних підприємств
- •31. Зобразіть та охарактеризуйте модель комунікації р. Якобсона
- •32. Зобразіть та охарактеризуйте модель комунікації ю. Лотмана
- •33. Зобразіть та охарактеризуйте модель комунікації у. Еко
- •34. Розкрийте зміст поняття «модель індивідуальності». Назвіть їхні основні види та фактори впливу на формування
- •35. Дайте характеристику когнітивним моделям індивідуальності
- •36. Дайте характеристику психосоматичним моделям індивідуальності
- •37. Дайте характеристику соціально-статусним моделям індивідуальності
- •38. Дайте характеристику нормативним моделям індивідуальності
- •39. Розкрийте зміст структурної концепції мови ф. Де Соссюра
- •41. Дайте характеристику на наведіть приклади прагматичних парадоксів у рекламі
- •42. Дайте характеристику на наведіть приклади прагматичних парадоксів у рекламі
- •43. Охарактеризуйте особливості мультикультурної комунікації сучасності.
1. Розкрийте сутність, завдання, предмет, об’єкт та види семіотики
Семіотика – це наука про знаки та знакові системи, що аналізує природу, властивості та функції знаків, класифікує їх та вказує шляхи їх розвитку.
Об’єкти семіотики – це знаки та системи знаків.
Предметом семіотики є закономірності, тенденції, особливості виникнення і функціонування знаків та знакових систем у знаковій поведінці та знаковій комунікації.
Види семіотики:
1) Дескрептивна семіотика – це семіотика, яка вивчає конкретні знакові системи (семіотика в рекламі, семіотика в медицині, семіотика в праві).
2) Теоретична семіотика – це семіотика, яка вивчає загальні властивості та відношення, що притаманні будь-яким знаковим системам, незалежно від їх матеріального втілення.
Теоретичну семіотику цікавлять насамперед загальні принципи побудови будь-яких знакових систем, а також загальні принципи щодо їх виникнення і функціонування.
До складу теоретичної семіотики відносять логічну семіотику, яка має справу з аналізом природних і штучних мов у різних аспектах їхнього функціонування.
2. Охарактеризуйте передумови та основні етапи розвитку семіотики
Передумови виникнення семіотики нерозривно пов’язані зі становленням світової філософської думки. Ще в Стародавні часи такі філософи як Платон і Арістотель замислювались про походження слів. В Середні віки переважала теорія божественного походження мови.
В кінці 17 - початку 18 ст. виник новий напрям, який отримав назву раціоналізму. Родоначальником був Рене Декарт. Він відкидав божественну ідею походження мови. Передумовою для розвитку мови як знаряддя мислення Декарт вважав вроджені, що є у людини від народження, уявлення або ідеї. Також слід відзначити внесок Джона Локка в розвиток науки про знакові системи. Саме Локк ввів термін «знак» для позначення слова як базисної одиниці мови. Це остаточно відкинуло ідею божественного походження мови.
Однак не всі вчені того часу були згодні з тим, що слова є чисто конвенціональними знаками. Німецький філософ і математик Готфрід Лейбніц, намагаючись знайти компроміс між декартівським раціоналізмом і локковським сенсуалізмом, Лейбніц створив теорію історичного походження мов, розвинув вчення про походження назв.
Філософія мови як самостійна дисципліна виникла на початку 19 ст. Основи її заклав філолог Вільгельм Гумбольдт, який представив мову не як щось застигле, але як вічний і безперервний процес духовної творчості, як діяльність, яка має глибинний дух народу. Його ідеї мали великий вплив на розвиток мовознавства і сприяли появі в кінці 19-початку 20 ст. нового напрямку, що одержав назву лінгвістичний структуралізм.
Засновниками семіотики як науки вважаються швейцарський лінгвіст Фердинанд де Соссюр, американський філософи Чарльз Пірс і Чарльз Морріс. Саме цим мислителям належить теоретична розробка проблеми сутності знаку, відокремлення предметної галузі семіотики, формулювання її завдань та визначення найголовніших напрямів семіотичного дослідження. Семіотика на сучасному етапі її розвитку - це міждисциплінарна наука. Вона не має чітко окресленого предмета дослідження. Будь-яке явище або процес, що розглядаються з точки зору їх знакового втілення, можуть стати предметом аналізу цієї наукової дисципліни. У зв'язку з цим у наш час проводяться дослідження в рамках правової семіотики, семіотики медицини, семіотики кіно, семіотики музики, психоаналітичної семіотики тощо.