Формування в учнів узагальнених вмінь

В програмі з фізики перераховуюся ті вміння, якими повинні оволодіти учні: користуватися амперметром, термометром і т.п. Але ці вміння (види діяльності) є частковими. Важливо в учнів сформувати узагальнене вміння, це займає значно менше часу, ніж формування часткових прийомів діяльності.

При навчанні фізики можна навчати учнів узагальненим прийомам усіх видів діяльності, які адекватні фізичним знанням (див. таблицю ІV)

Таблиця ІV

Тип знання	Діяльність, адекватна знанням даного типу
Поняття про фізичний об’єкт	Створення поняття про фізичний об’єкт. Розпізнавання реальних об’єктів, які відповідають поняттю. Відтворення об’єктів, які відповідають поняттю.
Поняття про фізичне явище	Створення поняття про фізичне явище. Розпізнавання явища в конкретній ситуації (КС). Відтворення явища в КС.
Поняття про фізичну величину	Створення поняття про фізичну величину. Визначення значення фізичної величини в КС. Відтворення КС з заданим значенням фізичної величини.
Фізичний закон	Встановлення фізичного закону. Знаходження значень величин, що входять в закон, в КС. Пояснення і передбачення поведінки об’єктів в КС. Відтворення КС, яка підчиняється закону.
Науковий факт	Встановлення наукового факту. Розпізнання КС, яка відповідає науковому факту. Відтворення КС, яка відповідає науковому факту.
Фізична теорія	Утворення фізичної теорії. Пояснення невідомих явищ, законів. Передбачення нових об’єктів, явищ, законів. Пояснення і передбачення поведінки об’єктів в КС.
Вимірювальні прилади	Розробка вимірювального приладу або технічного обладнання. Вимірювання величин в КС або експлуатація обладнання.

До таких узагальнених прийомів можна віднести: загальний метод пошуку розв’язування фізичних задач, методи роботи з готовою інформацією (класифікація, систематизація, узагальнення), методи наукової роботи (підготовка доповіді, реферату, статті, участі в науковій дискусії).

Формування в учнів експериментальних вмінь

Експериментальні вміння формуються в учнів при виконані самостійних лабораторних робот, які виконуються учнями як на уроці, так і вдома, або на позакласних заходах. При виконанні дослідів в учнів формуються експериментальні вміння, які включають в себе як практичні, так і інтелектуальні вміння. До практичних вмінь можна віднести вміння збирати експериментальну установку, спостерігати, вимірювати, експериментувати, виготовляти саморобні прилади і установки.

До інтелектуальних вмінь відносяться вміння визначити мету експерименту, висувати гіпотезу, підібрати прилади, спланувати експеримент, розрахувати похибки, аналізувати результати, оформити звіт.

Тема 4.2. Узагальнення і систематизація знань з фізики. Формування наукового світогляду учнів. Позакласна робота з фізики Узагальнення і систематизація знань

Під систематизацією розуміють розумову діяльність, в процесі якої об’єкти, які вивчаються, організуються в певну систему на основі вибраного принципу.

Під час систематизації здійснюються такі розумові операції, як аналіз і синтез, порівняння і класифікація, в ході яких учні виділяють спільне і різне між об’єктами і явищами, згруповують їх з відповідними ознаками чи основами, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, суттєві відношення між об’єктами і явищами.

Можна виділити декілька рівнів систематизації знань з фізики:

• рівень наукових фактів (явища, процесів);

• рівень фізичних понять (фізичних величин);

• рівень фізичних законів (різної ступені узагальнення);

• рівень фізичних теорій;

• рівень загальнонаукових методологічних принципів;

• рівень фізичної картини світу.

В процесі систематизації увага і діяльність учнів спрямовані на виділення головного, на об’єднання великої кількості ізольованих фактів в групи, що дозволяє впорядковувати знання, розвантажити пам’ять, осмислити інформацію.

Узагальнення знань – перехід на більш високий ступінь абстракції шляхом виділення загальних ознак (властивостей, відношень, зв’язків і т.ін.) об’єктів і явищ.

Існує декілька видів систематизації знань. Найважливішим є класифікація – вид систематизації, під час якої об’єднання об’єктів відбувається на основі певних суттєвих ознак, що дозволяє виділити суттєве, загальне, що об’єднує об’єкти в систему (родові ознаки), і їх специфічну відмінність (видові ознаки).

Іншим видом систематизації є встановлення логіко-генетичних зв’язків, відображених в означенні поняття.

Систематизація знань може бути направлена на встановлення причинно-наслідкових зв’язків між явищами.

Результати роботи з узагальнення і систематизації знань можуть бути оформлені у вигляді схем, таблиць, діаграм, опорних конспектів, презентацій.