4. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.

Основна мета роботи вчителя по активізації пізнавальної діяльності – розвиток їх творчих здібностей. Досягнення цієї мети дозволяє розв’язати багато задач навчання: забезпечити міцні і свідомі знання; вміння самостійно поповнювати свої знання; опановувати нові спеціальності.

Необхідно завжди враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів. Л.С.Виготський вважав, що навчання носить розвиваючий характер тоді, коли воно знаходиться в зоні найближчого розвитку дитини (це ті операції, які дитина ще не може виконати самостійно, але вони посильні для неї при допомозі вчителя).

Серед всіх пізнавальних психічних процесів ведучим є мислення. Отже, активізувати пізнавальну діяльність – це значить активізувати мислення (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення).

Глибоке розуміння учнями матеріалу є умова для засвоєння знань і одночасно школою розвитку їх мислення, пізнавальних здібностей.

Прийоми розвитку здібностей учня:

• евристична бесіда;

• евристична лабораторна робота;

• пошукові завдання;

• робота з підручником;

• розв’язування задач;

• робота з роздатковим матеріалом.

Для активізації пізнавальної діяльності необхідно глибоке і повне засвоєння навчального матеріалу.

Треба правильно організувати сприйняття нового матеріалу. Велике значення має повідомлення теми уроку (вона повинна не просто повідомлятись, а й логічно обґрунтовуватись необхідність її вивчення, зв’язок з попередніми). Наприклад, вивчаючи закон всесвітнього тяжіння, треба згадати, що ми вивчаємо сили, і сьогодні познайомимось ще з одною силою – всесвітнього тяжіння. А далі – з частинним випадком, силою земного тяжіння. Треба повідомити про значення для наукової і практичної діяльності людини.

Перед поясненням треба записати не тільки тему уроку, а й пізнавальні задачі, які будуть вивчатися.

Пізнавальні задач:

• мають вигляд вимог – пояснити, довести, встановити;

• у вигляді запитань – при яких умовах виникають вільні коливання, чи є вони гармонійними?

Пояснення матеріалу слід проводити використовуючи індукцію, дедукцію, аналогію, передбачення.

Аналогія:

1. аналіз вивченого об’єкту;

2. виявляють схожість з раніше вивченими об’єктами;

3. переносять властивості раніше вивчених об’єктів на той, що вивчається;

4. експериментальна перевірка.

Але не весь матеріал вчитель викладає доказовими методами. Інколи використовує і інформаційно-ілюстративний, тобто без виведення, а потім ілюструє його на досвіді.

Інколи його використання доцільне.

Існує також догматичне пояснення:

• посилаючись на вченого;

• описуючи фундаментальний досвід;

• коли не можна провести реальний дослід.

Педагогічна майстерність полягає в умінні вибрати найбільш вдалий прийом пояснення.

Для розвитку логічного мислення учнів треба надавати їм можливість самостійно проводити аналіз, синтез, узагальнення, будувати індуктивні і дедуктивні умовиводи.

Така можливість є, коли вести урок методом бесіди. Але не всяка бесіда сприяє розвитку мислення (повторення пройденого).

Бесіда активізує пізнавальну діяльність тоді, коли питання розраховані на мислення учнів, така бесіда евристична, вона підводить учнів до нових знань.

Дедуктивний метод: дослід Штерна.

Вчитель, розповівши про суттєві ознаки моделі, її будову, включає учнів в мислений експеримент і пропонує їм передбачити ті зміни, які будуть спостерігатися в ході його.

1. Якщо V_i всіх молекул однакові, то де буде слід від них?

2. Якщо прилад привести в обертання?

3. Чому слід розмитий?

4. Куди попадуть більш швидкі атоми?

5. Куди попадуть більш повільні атоми?

6. Як можна визначити швидкість кожної групи атомів?

Евристичні фронтальні досліди і лабораторні роботи.

Фронтальні досліди розроблені по всім темам курсу 7-8 класів В.А.Буровим.

В результаті виконання дослідів, їх аналізу підводять до нових понять.

Робота з підручником.

Матеріали прикладного характеру: “Інерція у побуті”, “Будова водопроводу”, “Лампа розжарення”…

Обов’язково треба підібрати питання, скласти інструкцію, потім перевірити індивідуально чи фронтально: малюнок, схему, таблицю, розв’язування задач т.ін.

Пошукові завдання.

1. Знаючи, що , знайти Е для точкового заряду;

2. визначити заряд електрона;

3. визначити ємність плоского конденсатора.