7.5. Тютюнопаління та його вплив на організм людини у різні вікові періоди онтогенезу

Бажання зберегти міцне здоров’я – важлива соціальна потреба людини, необхідна умова повноцінного життя, високої творчої активності, щастя. Численні опитування населення показали, що багато хто не знає або знає недостатньо про шкоду та всі наслідки куріння.

Куріння і молодь – дуже серйозна проблема, і проблема не тільки медична, але й соціальна. Так, це соціальна проблема суспільства, як для тієї, що палить, так і для некурящої частини. Для першої – проблемою є кинути палити, для другої – уникнути впливу суспільства, що палить, і не «заразитися» їх звичкою, а також – зберегти своє здоров’я від продуктів куріння.

На сьогоднішній день у Європі та в Америці все більше і більше розповсюджується прихильність до здорового способу життя, а в Україні помітна абсолютно протилежна тенденція. І це положення не можна змінити, не знаючи причин явища і не маючи даних про його характер і поширеність.

За словами Г. Харлема Брундланда – Генерального директора Всесвітньої організації охорони здоров’я, тютюн – це інфекційна хвороба. Інфекція передається шляхом реклами та пропаганди, на які тютюнова індустрія витрачає мільярди доларів. Так, курці всього світу (а їх більше мільярда) щорічно купують від чотирьох до п’яти трильйонів цигарок (близько 1000 цигарок на кожного жителя планети!), витрачаючи на це від 85 до 100 мільярдів доларів. Щорічно споживання цигарок у світі зростає на 2,1 %, тобто збільшується швидше, ніж населення планети. Щодня викурюється близько 15 мільярдів цигарок.

Причини тютюнопаління. Потяг до куріння тютюну виникає в тому віці, коли великий позитивний вплив можуть зробити школа, батьки, громадськість. Звичка до куріння розвивається в дитячому та підлітковому віці, негативне відношення до тютюну теж складається в цей період життя. Потреба палити не закладена в організмі. Вона з’являється унаслідок недостатнього виховання та впливу навколишнього середовища. Школярі тягнуться до цигарки, тому що палити модно, «престижно».

Дітям властиве наслідування дорослих. Куріння батьків, особливо матері, має украй негативний вплив. Причиною куріння хлопчиків 8-9 років є : вплив товаришів – у 26,8 % випадків, цікавість – у 23,2 %, пустощі – у 17,8 %, наслідування дорослим – у 16,7 % випадків. Підлітки в процесі підготовки до вступу до «дорослого життя» засвоюють «дорослі норми» поведінки, у тому числі й куріння. Підлітки бачать у курінні ознаку самостійності, дорослості. Куріння в компанії стає свого роду обов’язком, ритуалом, засобом до об’єднання. Старші школярі та студенти молодших курсів не хочуть відстати від «моди», з’являються якісь вагомі причини, що примушують їх палити. Зазвичай, діти та підлітки, щоб не показатися слабкими, приховують від товаришів неприємні відчуття, що виникають у них з першими викуреними цигарками. Поступово їх організм пристосовується, виробляється звичка, від якої вже важко позбавитися. На жаль, рідкісні бесіди лікарів про шкоду куріння в молодіжному середовищі не приносять бажаного результату.

Однією з основних причин куріння дівчат є «мода». «Сучасній жінці» можна і модно палити, цим нібито затверджуються самостійність, повне рівноправ’я із чоловіком. Сам процес куріння в дівчини зводиться в певний ритуал. Це неквапливе діставання цигарки, повільна її розминка пальцями з манікюром, що впадає в очі, закурювання від манірно піднесеної запальнички або сірника, куріння з випуском диму через колечко складених нафарбованих губ. Їй здається, що все це їй «личить», дозволяє вважати її сучасною. Проте властивістю моди є те, що вона приходить і йде, а зміни в організмі, викликані курінням, можуть залишитися.

Куріння все більше і більше передається з одного покоління в інше. Воно, як звичка, увійшло до побуту багатьох людей, ставши міцною життєвою потребою. На думку багатьох учених, куріння – один із видів соціальної поведінки людини. Сам процес куріння є істотним елементом у спілкуванні людей.

Паління тютюну сьогодні є однією з причин захворювань і смерті. Незважаючи на цей факт, тютюнопаління залишається однією з важливих проблем охорони здоров’я в усіх країнах світу. Зараз палять більше половини всіх чоловіків і близько четвертої частини жінок планети. Причому чисельність жінок із кожним роком зростає.

Основним мотивом початку куріння найчастіше буває наслідування. Не випадково, що близько третини учнів молодших класів уже спробували палити. Результати досліджень учених багатьох країн світу показують, що:

– частіше палять діти, у сім’ях яких є брати, сестри, а також батьки, котрі палять;

– якщо палять батько та мати, то в дітей частіше виникають захворювання органів дихання, ніж у сім’ях, де палить хтось один із батьків;

– рівень захворюваності дітей у сім’ях, де палять, вищий, ніж у тих сім’ях, де не палять.

Спеціалісти зробили висновок: якщо палить батько, то це рівнозначно тому, що його діти викурюють 30 цигарок за рік, якщо палить мати – 50, якщо палять обоє – 80.

До основних причин тютюнопаління в дитячому віці спеціалісти зараховують цікавість, вплив кіно і телебачення, наявність зайвих кишенькових грошей, пустощі, бажання не відставати від однолітків і страх бути немодним і несучасним. Підлітки починають курити, щоб підвищити, на їхню думку, розумову активність і працездатність, аби згаяти час, для заспокоєння, гальмування зубного болю, після смерті близької людини. Насправді ж, нікотин дуже короткий час діє збудливо, потім швидко знижує та погіршує працездатність як фізичну, так і розумову. До того ж, сьогодні засоби масової інформації закріплюють думку, що із запаленою цигаркою в руках або в роті людина стає привабливішою, чарівнішою, самостійнішою, розкутою та незалежною.

Тому-то багато людей і піддаються нав’язаному їм насильно бажанню та пробують палити, після чого їм стає вже важко зупинитися.

Вплив куріння на організм. Головна мішень для тютюнового диму – верхні дихальні шляхи та легені. Подразнення слизових оболонок починається вже в ротовій порожнині. При курінні крізь шар тютюну всмоктується повітря, яке посилює горіння. При цьому тютюновий дим руйнує емаль зубів, призводить до запалення слинних залоз. Слизові оболонки гортані, трахеї, бронхів також подразнюються тютюновим димом, що створює умови для розвитку хронічних бронхітів, пневмонії. Ці хвороби щорічно вбивають десятки тисяч і калічать ще більшу кількість людей. Подвійна атака на легені забрудненого повітря і тютюнового диму, безумовно, пояснює все вищу частоту захворювань дихальних шляхів. Але головним винуватцем залишається тютюн.

При викурюванні однієї цигарки в організм надходить до 1 мг нікотину, який має слабку збуджуючу й наркотичну дію, ящо створює враження, ніби паління стимулює й тонізує інтелектуальну активність. Але разом із нікотином в організм надходять токсичні речовини, які викликають різноманітні патологічні процеси. У склад тютюнового диму входить більше 3400 різноманітних частинок, які представлені 400-550 окремими газоподібними, пароподібними та твердими компонентами. Із 27 основних складників тютюнового диму 9 – дуже отруйні речовини, 17 – канцерогени. Серед сильнодіючих речовин, окрім нікотину, до складу тютюнового диму входять чадний газ, синильна кислота, сірководень, вуглекислота. За рік людина, що викурює по пачці цигарок на день, поглинає близько кілограма дьогтю. Канцерогенні речовини тютюнового диму спричиняють онкологічні захворювання – рак ротової порожнини, гортані або легень.

Першопричиною раку легень у курців може бути наявність у тютюновому дьогті одного з найбільш активних радіоелементів – полонію. Про ступінь цієї небезпеки можна судити за такими даними: людина, яка викурює в день пачку цигарок, одержує дозу опромінення в 3,5 рази більшу за дозу, прийняту Міжнародною угодою із захисту від радіації. Доза радіоактивного опромінення, яку одержує за рік людина, що викурює півтори пачки цигарок на день, дорівнює дозі від трьохсот рентгенівських обстежень! Причина цього – радіоактивні елементи, що вивільняються з тютюну при палінні (полоній, вісмут, радіоактивний свинець та ін.).

При першому курінні «дере» в горлі, прискорено б’ється серце, у роті з’являється неприємний смак, відмічається блідість шкіри обличчя, запаморочення, нудота, блювання. Усі ці неприємні відчуття, пов’язані з першою цигаркою, не випадкові. Це захисна реакція організму, і треба нею скористатися – відмовитися від наступної цигарки. Якщо цього не зробити – організм поступово адаптується до надходження нікотину та переходить на новий режим функціонування, але вже з урахуванням надходження нікотину, який починає відігравати певну біологічну роль.

Початком нікотинової токсикоманії слід вважати період, коли куріння перестає викликати неприємні відчуття, а викликає задоволення з бажанням повторно випробувати його. Досить швидко наростає толерантність (від однієї-двох цигарок до пачки-двох на день).

За досить вираженої психічної залежності фізична залежність незначна. При абстинентному синдромі можуть спостерігатися порушення сну, зміни настрою з домінуванням запальності, дратівливості, слабо виражених вегетативних реакцій у вигляді пітливості, тахікардії, посиленого кашлю. Явища абстиненції минають протягом 3-7 днів після початку лікування, а психічна залежність може зберігатися протягом багатьох місяців. Гострого бажання закурити зазнають колишні курці навіть після декількох років після припинення куріння.

При палінні курець відчуває задоволення не тільки у зв’язку з безпосередньою дією нікотину, але й завдяки смаковим якостям диму, ритуалу куріння тощо. Посилення потягу до куріння спостерігається після вживання їжі, у стані алкогольного сп’яніння, в оточенні осіб, котрі курять.

У процесі паління курець часто починає зазнавати неприємних відчуттів у ділянці серця. Тривале куріння тютюну призводить до цілого ряду легеневих, судинних, шлункових захворювань.

Куріння тютюну відноситься до підвищеного фактора ризику розвитку склерозу судин серця, головного мозку. Підвищується ймовірність інфаркту міокарда, який у курців розвивається в 5 разів частіше, ніж у тих, які не палять. Тютюнокуріння призводить до підвищеного ризику занедужати облітеруючим ендартеритом нижніх кінцівок.

Потрапляння нікотину зі слиною у шлунок викликає постійне подразнення слизової оболонки, що призводить до гастритів, розвитку виразкової хвороби.

Нікотин впливає на передачу імпульсів з нервів на м’язи. Великі дози нікотину діють подібно до відомої отрути кураре, що паралізує нервову систему. Тому, хоча нікотин діє набагато слабкіше за кураре, спортсмени-курці ніколи не зможуть досягти тих результатів, які вони могли б мати у спорті, якби не отруювали свій організм нікотином.

Страждають від нікотинової отрути і надниркові залози. Ці парні гормональні органи нашого тіла відповідальні за безліч дуже важливих функцій. Саме надниркові залози виділяють у кров такі важливі засоби життєзабезпечення, як адреналін і норадреналін (кахетоламіни). Вони переносяться кров’ю в різні частини тіла і впливають на нервовий апарат внутрішніх органів. Іншими словами, це не місцеві, а загальні регулятори діяльності нервової системи. Нікотин діє на надниркові залози в такий же спосіб, як і на нервові ганглії: у малих дозах сприяє посиленню, а у великих, – скороченню викидання катехоламінів. У результаті цього, наприклад, невеликі дози нікотину спричиняють підвищення кров’яного артеріального тиску, а великі – приглушення діяльності серцево-судинної системи. Саме цим і пояснюється різке падіння тиску в судинах при гострому отруєнні нікотином, що призводить до запаморочення, втрати свідомості, смерті.

Компоненти тютюнового диму руйнують вітаміни в організмі людини, послаблюють його імунну (захисну) систему, унаслідок чого в курців часто спостерігаються прояви алергії, перебіг усіх захворювань триваліший, а лікуються вони важче, ніж ті, хто не курить.

Тютюн шкідливо діє на кров і нервову систему, спочатку збуджує її, а потім – пригнічує. При цьому послаблюється пам’ять, увага, знижується працездатність.

Дим може впливати на шкіру декількома шляхами. Зовнішня дія дратівливих хімічних речовин диму може сприяти хронічній косоокості, сухості або роздратуванню шкіри чи ж обумовлювати пошкодження сполучної тканини. Також доведено, що куріння завдає збитку колагену й еластину, тобто речовинам, які також важливі для збереження пружності шкіри.

Куріння є фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Паління викликає цементацію (склероз) судин і стає одним із найважливіших факторів, що підвищують ризик інфаркту міокарда, інсульту, захворювань артерій серцевого м’яза і мозку. Викурювання навіть однієї цигарки призводить до прискорення серцевого ритму, звуження судин, підвищення артеріального тиску. Останні медичні дослідження засвідчили, що нікотин послабляє схильність до антиоксидання, активізує систему згортання крові, що призводить до утворення тромбів. Унаслідок куріння може розвинутися таке тяжке захворювання судин ніг, як облітерируючий ендартеріт, яке дуже часто супроводжується ампутацією кінцівок.

Спеціалісти вважають, що паління скорочує життя в середньому на 8-10 років. Ризик не дожити до 65 років для курців у два рази вищий, ніж у тих, хто не курить.

Куріння призводить до погіршення сексуальних можливостей чоловіків, тому що викликає звуження кровоносних судин у пенісі та погіршує утворення сперми. Нікотин справляє значний негативний вплив на репродуктивні органи чоловіків. У 10 випадках із 100 причиною статевого безсилля є куріння. І досить було таким людям припинити отруєння організму тютюном, як статева функція відновлювалася. У жінок, які курять, зменшується можливість запліднення, розвивається безпліддя та виникає розлад менструального циклу; збільшується кількість випадків запальних і передпухлинних процесів у статевій сфері.

Дівчатам треба твердо запам’ятати, що від куріння жінка швидко старіє; у неї настає передчасне статеве в’янення.

У дівчаток-підлітків, які почали курити, уповільнюється розвиток грудних залоз, порушується менструальний цикл (як правило, у бік подовження, що негативно впливає на загальний розвиток жіночого організму).

Сперматозоїди мають властивість самооновлюватися кожні 3 місяці, чого не можна сказати про яйцеклітини. Визріваючи в яєчниках у пубертатний період, формуються вони в основному ще в ранньому дитинстві (приблизно до двох з половиною років життя) і пізніше вже не зазнають значних змін. Таким чином, яйцеклітини свого роду довгожителі. Їхнє «повноцінне» життя триває приблизно із 12 до 55 років. А це означає, що вони можуть бути «банком» для багатьох токсичних речовин, серед них і «тютюнового походження». На щастя, природа намагається немовби охороняти людину від виродження: вона потурбувалася про те, щоб отруєні токсинами статеві клітини не могли брати участі у продовженні роду. І справді, у деяких випадках яйцеклітини втрачають здатність бути заплідненими, але, на жаль, не завжди.

Особливо шкідливе куріння для дітей і підлітків. Діти, що живуть в накурених приміщеннях, частіше і більше страждають на захворювання органів дихання. У дітей батьків, що палять, протягом першого року життя збільшується частота бронхітів і пневмонії та підвищується ризик розвитку серйозних захворювань. Тютюновий дим затримує сонячні ультрафіолетові промені, які важливі для дитини, що росте, впливає на обмін речовин, погіршує засвоюваність цукру і руйнує вітаміни, які так необхідні в період зростання. У віці 5-9 років у дитини порушується функція легенів. Унаслідок цього відбувається зниження здатності до фізичної діяльності, що вимагає витривалості та напруги. Сухі частинки тютюнового диму сприяють розвитку багатьох алергічних захворювань у дітей, і чим менша дитина, тим більшу шкоду заподіює її організму тютюновий дим.

Куріння підлітків у першу чергу позначається на нервовій і серцево-судинній системах. У 12-15 років вони вже потребують перепочинку при фізичному навантаженні. У результаті багаторічних спостережень французький лікар Декалзне ще 100 років тому висловив переконання, що навіть незначне куріння викликає в дітей недокрів’я, розлад травлення. Куріння негативно впливає на успішність школяра. Число неуспішних зростає в тих класах, де більше палять. Підлітки-курці відстають від своїх однолітків, які не курять, не тільки у фізичному, психічному, а й у статевому розвитку. Це відбувається внаслідок спазму кровоносних судин, що постачають кров до ендокринних залоз, насамперед, до гіпофізу та статевих залоз. Унаслідок цього зменшується синтез гормонів і відповідно пригнічуються функції організму. Тому в таких підлітків пізніше з’являються вторинні статеві ознаки, вони нижчі ростом, гірше вчаться, слабші фізично.

За даними соціологічних досліджень, у старших класах курять майже 50 відсотків хлопців і 30 відсотків дівчат. Але відомо, що чим раніше людина починає курити, тим важче їй покинути це заняття.

В останні роки з’явилося багато досліджень, що підтверджують припущення про розвиток хронічних порушень у людей, якщо вони знаходяться в одних приміщеннях разом із людьми, які курять (так зване пасивне куріння). Вдихаючи тютюновий дим у прокуреному приміщенні, пасивний курець зазнає такого ж впливу компонентів тютюну, що й сусід, який палить, часто з тими ж руйнівними наслідками для здоров’я. Компоненти тютюну побічного диму мають таку ж природу, як і основний потік. важливо також пам’ятати, що великої шкоди курці завдають не тільки собі, а й усім тим, хто їх оточує.

Вплив куріння на організм залежить від дози (число цигарок, які викурюються протягом дня), способу куріння (чи затягується курець), якості цигарок (дешеві чи дорогі), адже різні сорти тютюну містять різний уміст нікотину (у дорогих цигарках уміст нікотину сягає 0,7 %, а в дешевих – 5-7 %), від віку, у якому почали курити.

ВООЗ відзначає, що куріння тютюну одна з найбільш серйозних проблем сучасної медицини й основна причина скорочення тривалості життя та передчасної смерті (таблиця № 46).

Таблиця № 46

Скорочення життя курця залежно від кількості викурених на день цигарок та від віку

Вік, років	Скорочення життя в роках при курінні в день
	1-9 цигарок	10-19 цигарок	20-39 цигарок	більше 40
25 30 35 40 45 50 55 60 65	- 4,6 - 4,6 - 4,5 - 4,3 - 4,1 - 3,8 - 3,5 - 3,1 - 2,8	- 5,5 - 5,5 - 5,4 - 5,2 - 5,0 - 4,6 - 4,0 - 3,5 - 2,9	- 6,2 - 6,1 - 6,0 - 5,8 - 5,6 - 5,1 - 4.4 - 3,9 - 3,1	- 8,3 - 8,1 - 7,9 - 7,6 - 7,0 - 6,3 - 5,4 - 4,4 - 3,4

За даними ВООЗ, від хвороб, пов’язаних із палінням, щорічно гине близько мільйона осіб, в основному, у молодому та цілком працездатному віці. За статистикою, майже третина всіх хвороб у чоловіків після 45 років викликана пристрастю до паління. Смертність серед курців 40-49 років у 3 рази вища, ніж серед тих, хто не палить, а в 60-64-річних – у 19 разів. Смертність від ішемічної хвороби серця у курців у 4-7 разів більша порівняно з тими, хто не курив ніколи, і в 1,5-2 рази вища порівняно з тими, хто курив раніше, але кинув цю шкідливу звичку.

У 1970 р. ВООЗ закликала національні органи охорони здоров’я активізувати боротьбу з тютюнокурінням. Цей заклик був підтриманий багатьма країнами світу. У ряді країн світу заборонені реклами тютюнових виробів і куріння у громадських місцях, на тютюнових виробах пишеться попередження про шкоду куріння, ведеться відповідна пропаганда за допомогою засобів масової інформації.