5.5. Методи оцінки та самооцінки стресових станів

Багатофакторність причин стресу, що супроводжують життя сучасної людини, призводить до перенапруження адаптаційних механізмів, виснаження функціональних резервів організму. Як наслідок, формування психосоматичних хвороб. Зважаючи на те що людина може керувати своїм емоційним станом, знижувати рівень нервової напруги, можна підвищувати стійкість до стресових ситуацій. Проте варто спочатку дати самооцінку стресовим станам, використовуючи різноманітні методики.

1. Метод Холмса-Раге. Для оцінки рівня стресу можна використовувати методику Холмса-Раге. Автори вивчали залежність захворювань від різних стресогенних життєвих подій у майже п’яти тисяч пацієнтів. Вони зробили висновок, що психічним і фізичним хворобам, зазвичай, передують певні серйозні зміни в житті людини. На підставі цього вони склали шкалу, в якій кожній важливій життєвій події відповідає певне число балів залежно від ступеня його стресогенності.

ІНСТРУКЦІЯ. Уважно прочитайте весь перелік подій (табл. № 26), щоб мати уявлення про те, які ситуації, події і життєві обставини викликають стрес. Потім необхідно ще раз прочитати кожний пункт. Проаналізуйте події, що відбулися з вами впродовж поточного року, і підрахуйте кількість балів, що відповідають цим подіям.

Таблиця № 26

№	Життєві події	Бали
1.	Смерть чоловіка (дружини)	100
2.	Розлучення	73
3.	Роз’їзд подружжя (без оформлення розлучення)	65
4.	Тюремне ув’язнення	63
5.	Смерть близького члена родини	63
6.	Травма чи хвороба	53
7.	Одруження, весілля	50
8.	Звільнення з роботи	47
9.	Примирення подружжя	45
10.	Вихід на пенсію	45
11.	Зміна в стані здоров’я членів родини	44
12.	Вагітність	40
13.	Сексуальні проблеми	39
14.	Поява нового члена родини, народження дитини	39
15.	Реорганізація на роботі	39
16.	Зміна фінансового стану	38
17.	Смерть близького друга	37
18.	Зміна професійної орієнтації, зміна місця роботи	36
19.	Посилення конфліктності стосунків із чоловіком (дружиною)	35
20.	Позичка чи позика на велику покупку (наприклад, будинку)	31
21.	Закінчення терміну виплати позички чи позики, збільшення боргів	30
22.	Зміна посади, підвищення службової відповідальності	29
23.	Син чи дочка залишають родину	29
24.	Проблеми з родичами чоловіка (дружини)	29
25.	Видатне особисте досягнення, успіх	28
26.	Чоловік (дружина) кидає роботу (чи стає до роботи)	26
27.	Початок або закінчення навчання	26
28.	Зміна умов життя	25
29.	Відмова від певних звичок	24
ЗО.	Проблеми з керівництвом, конфлікти	23
31.	Зміна умов чи годин роботи	20
32.	Зміна місця проживання	20
33.	Зміна місця навчання	20
34.	Зміна звичок, пов’язаних із проведенням дозвілля чи відпустки	19
35.	Зміна звичок, пов’язаних з віросповіданням	19
36.	Зміна соціальної активності	18
37.	Позичка чи позика для покупки не дуже великих речей (машини, телевізора)	17
38.	Зміна індивідуальних звичок, пов’язаних зі сном, порушення сну	16
39.	Зміна членів родини, зміна характеру і частоти зустрічей з іншими членами родини	15
40.	Зміна звичок, пов’язаних з харчуванням (кількість споживаної їжі, дієта, відсутність апетиту тощо)	15
41.	Відпустка	13
42.	Різдво, зустріч Нового року, день народження	12
43.	Незначне порушення правопорядку (наприклад, штраф за порушення правил вуличного руху)	11

ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. Необхідно підрахувати суму балів, що відповідає стресогенним подіям:

- 150 балів – 50% імовірності виникнення певної «хвороби стресу»;

- 300 балів – 90% імовірності захворювання.

Велика кількість балів – це сигнал до того, що вам загрожує психосоматичне захворювання. Слід починати активно засвоювати адаптивну саморегуляцію стресу.

Діагностика станів за тестом М. Люшера. Методика вибору кольорів може бути використана:

- для диференційованої оцінки стану;

- для оцінки ефективності саморегуляції.

Для самоконтролю й оцінки стану можна використовувати 8-колірний варіант тесту М. Люшера. Кожному колірному еталону привласнені номери: сірий – 0, синій – 1, зелений – 2, червоний – 3, жовтий – 4, фіолетовий – 5, коричневий – 6, чорний – 7.

Кольорові картки слід розкладати на індиферентному тлі (краще білому), освітлення має бути денним, рівномірним, досить яскравим. Відстань між картками – не менше 2 см.

ІНСТРУКЦІЯ. З розкладених перед вами кольорових карток необхідно вибрати найприємніший колір, не співвідносячи його ні з уявленнями про одяг, ні з оббивкою меблів, ні з чим-небудь іншим, а тільки з тим, наскільки цьому кольору надається перевага у порівнянні з іншими при даному виборі й на даний момент. Обраний еталон прибирається зі столу чи перевертається кольоровою стороною униз. Далі слід вибрати найбільш приємний колір із тих, що залишилися і так щоразу, поки всі кольори не будуть відібрані. Через хвилину-дві, перемішавши попередньо картки і розклавши їх на столі, необхідно повторити процедуру вибору кольору. Дослідження не спрямоване на перевірку пам’яті і ви можете вибирати ті кольори, які вам подобаються саме зараз, в цей момент.

ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. Кольори розділяються на основні і додаткові.

Основні кольори:

- синій, що характеризує потребу в задоволенні і прихильності;

- зелений, що виявляє потребу в самоствердженні;

- червоний, що є показником потреби діяти і домагатися успіху;

- жовтий, що характеризує потребу дивитися вперед і сподіватися.

Додаткові кольори включені для розширення сфери дії основних кольорів, доповнюючи їхнє значення. До них належать:

- фіолетовий;

- коричневий;

- чорний;

- сірий.

Психологічне значення кольору. Психологічні значення восьми кольорів описані Люшером у такий спосіб:

- сірий (0) – розділяє, відгороджує, звільняє від зобов’язань, закриває від зовнішніх причин і впливів. Його присутність на перших позиціях є компенсуючою (за рахунок невключеності). На останніх позиціях 0-й означає причетність, участь, відповідальність. Кольори, розташовані перед 0-м, якщо він сам перемістився на 2-у чи 3-ю позицію, указують на спрощену поведінку і відсутність рівноваги між кольорами, що несуть конфліктне навантаження. В умовах втоми і стресу 0-й переміщується на початок ряду;

- синій (1) – означає спокій, викликає умиротворення почуттів, виявляє чуттєвість. Фізіологічно відповідає спокою, психологічно – задоволеності. Відображає вміння співпереживати і схильність до естетичної привабливості, сенситивність, довіру, самопожертву, відданість. Переміщення на останні позиції ряду виявляє незадоволення емоційними відносинами, «розривання пут» чи бажання їх розірвати. Значимість синього кольору збільшується переміщенням його на іншу, крім перших 3-х, позицію;

- зелений (2) – колір «еластичної (пружної) напруженості», виявляє завзятість, цілеспрямованість, опірність змінам, сталість поглядів. Володіння розглядається як варіант самоствердження. «Напруженість зеленого кольору подібна греблі, за якою накопичується, не одержавши розрядки, збудження». Перевага зеленого кольору виявляє скрупульозну точність, критичний аналіз, логічну послідовність, тобто «все, що призводить до абстрактного формалізму», а також потреба справляти враження, зберігати свою позицію. Відкидання зеленого кольору виявляє неможливість реалізації цих потреб, бажання звільнитися від обмежень, що заважають. Зелений є значимим на всіх позиціях, окрім 2-ї, 3-ї і 4-ї;

- червоний (3) – символізує фізіологічний стан, пов’язаний з витратами енергії. Червоний – вираження життєвої сили, нервової і гормональної активності, прагнення до успіху, бажання всіх життєвих благ. Це – воля до перемоги, потяг до спорту, боротьби, еротики, «сила волі». Відкидання червоного виявляє фізіологічне і нервове виснаження, зниження сексуального потягу. Вибір червоного на перше місце означає прагнення до повноти буття, лідерські риси, творчий початок, збуджену діяльність.

Відкидання червоного свідчить про надмірне збудження і виснаження, про потребу в захисті від збудливих чинників. Червоний значимий тоді, коли він не посідає перших трьох позицій;

- жовтий (4) – виражає нестримну експансивність, розкутість, релаксацію, сповнену радісних надій мінливість за відсутності послідовності і планомірності. Перевага жовтого говорить про надію чи очікування щастя, спрямованість у майбутнє, про прагнення до нового, яке ще не сформувалося. У ролі кольору, що компенсує, жовтий виявляє нетерплячість, поверховість, занепокоєння, риси залежності. Відкидання жовтого (6-е, 7-е чи 8-е місце) означає розчарування, відчуття надій, які не справдилися, «спробу відгородити себе від ізоляції та подальших втрат і розчарувань». Жовтий значимий у всіх позиціях, окрім 2-ї, 3-ї,4-ї і 5-ї;

- фіолетовий (5) – містить у собі властивості і синього, і червоного, поєднуючи «переможність червоного і капітуляцію синього, символізуючи тотожність, тобто щось на кшталт містичного союзу; високий ступінь чуттєвої близькості, що веде до повного злиття суб’єкта й об’єкта; чарівництво, магію і зачарованість, прагнення захоплювати інших, здатність до інтуїтивного і сенситивного збагнення, нереальність бажань і безвідповідальність. Фіолетовий не значимий на позиціях з 3-ї по 7-му;

- коричневий (6) – цей колір символізує почуттєву основу відчуттів. При фізичному дискомфорті чи хворобі коричневий колір пересувається на початок ряду. Почуття втрати коренів, домашнього вогнища виявляється також переміщенням коричневого кольору на початок ряду. На 8-й позиції коричневий колір символізує заперечення потреби в розслабленні і фізіологічному задоволенні чи придушенні фізіологічних потреб. 6-й колір значимий, коли він не посідає 5-7 місця;

- чорний (7) – це «ні» на противагу «так» білого, це «кінець, за яким більше нічого немає». Чорний колір символізує відмову, повне зречення чи несприйняття і впливає на будь який колір, що знаходиться з ним в одній групі, підкреслюючи і підсилюючи властивості цього кольору. У першій половині ряду його присутність виявляє компенсуючу поведінку екстремального типу. На першому місці чорний колір свідчить про протест проти існуючого стану речей людиною, яка повстає проти долі та готова діяти необачно й нерозсудливо. Найчастіше зустрічається 8-ма позиція для чорного кольору.

Оцінка інтенсивності стресу. Інтенсивність стресу вимірюється в такий спосіб. Наявність основних кольорів (1, 2, 3 чи 4) на 6-й позиції позначається знаком «!», на 7-й – знаком «!!», на 8-й – «!!!». Окрім того, наявність кольорів 6, 7 і 0 на 3-й позиції позначається також знаком «!», на 2-й – «!!», на 1 -й – «!!!».

Фіолетовий колір (5) не позначається «!» ні на якій позиції.

Наприклад, при однократному виборі це буде виглядати в такий спосіб:

!!!	!!				!	!!
0	6	5	1	3	4	2	7

При дворазовому виборі:

!!!	!!				!	!!
0	6	5	1	3	4	2	7
7	0	6	1	5	2	4	3
!!!	!!	!			!	!!	!!!

Інтенсивність стресу визначається кількістю знаків «!» кожного ряду окремо числовим вираженням балів від 0 до 12. Порівняння кількості «!» у першому і другому виборі є прогностично значущим і показує в нашому прикладі тенденцію до наростання стресу. Якщо в другому виборі «!» менше, ніж у першому, то це свідчить про тенденцію зменшення стресу.

Коефіцієнт вегетації (Кв) К. Шипоша. Коефіцієнт вегетації – це індикатор особливостей функціонування вегетативної нервової системи, що фіксує наявність симпатичного чи парасимпатичного домінування.

Формула обчислення Кв:

Де: Кв – коефіцієнт вегетації, Чр – номер позиції червоного кольору, Ж – позиція жовтого, С – синього, З – зеленого. Значення Кв > 1 трактуються як ерготропне домінування (збудження симпатичної нервової системи), Кв < 1 – як трофотропне домінування (збудження парасимпатичної НС). Кв = 1 – вегетативний баланс.

На думку Еверлі і Розенфельда, активація парасимпатичної нервової системи під час стрес-реакції є важливим механізмом захисту від небажаних ефектів глюкокортикоідів та інших учасників стрес-реакції. Тому є можливість штучного підвищення активності парасимпатичної системи з метою профілактики і боротьби зі стресом. Серед таких засобів можна використати помірне фізичне навантаження (після нього підвищується тонус парасимпатичної нервової системи), м’язову релаксацію та психологічну релаксацію, а також дихальні вправи.

Тестування рівня психологічного здоров’я людини. Ви повинні зосередитися та швидко відповісти («так» або «ні») на 30 запитань:

1. У різних частинах свого тіла я часто відчуваю жар, поколювання, повзання «мурашок», оніміння.

У мене часто болить голова.

Уночі, 2-3 рази на тиждень, мені ввижаються жахи.

Зараз я почуваю себе не ліпше, як будь-коли.

Майже щодня трапляється щось таке, що лякає мене.

У мене настають періоди, коли через хвилювання я втрачаю сон.

Як правило, робота для мене – велика напруга.

Більшу частину часу я не задоволений своїм життям.

Я дуже втомлююся.

10. Раз на тиждень або частіше, без явної причини, раптово, відчуваю жар у всьому тілі.

11. Кілька разів на тиждень у мене буває таке відчуття, ніби має статися щось страшне.

12. Зараз мені складніше керувати людьми.

13. Життя для мене майже завжди пов’язане з недугою.

13. Раз на тиждень я буваю дуже збудженим і схвильованим.

15. Я не зовсім упевнений у собі.

16. Часом я хвилююся через дрібниці.

17. Часом я виснажуюся через те, що забагато на себе беру.

18.Часто в серці й грудях відчуваю біль.

19. Іноді в мене буває такий стан: нагромаджується стільки труднощів, що подолати їх просто неможливо.

19. Психічні навантаження викликають у мене слабкість і роздратування.

19. Мене часто турбують похмурі думки.

20. Легко прокидаюся від будь-якого шуму.

21. Траплялося, що по кілька днів, тижнів я нічим не міг зайнятися, бо було важко примусити себе включитися в роботу.

22. Коли йду з дому, мене переслідує думка про те, що я не закрив двері, не вимкнув газ, електроприлади.

23. Мій сон нетривкий і неспокійний.

24. Я часто стурбований своїм здоров’ям.

25. У більшості випадків я відчуваю слабкість.

26. Коли я що-небудь роблю, постійно щось відволікає мою увагу.

27. Іноді я так наполягаю на чому-небудь, що люди починають втрачати терпіння.

28. Якщо справа не ладиться, мені відразу ж хочеться облишити її.

Підрахуйте кількість ствердних відповідей і оцінюйте їх за шкалою:

1-10 – стан вашого психологічного здоров’я може вас не турбувати. Ви самі справляєтеся із життєвими проблемами.

10-15 – Ви дещо стурбована людина, але намагаєтеся самостійно вирішувати проблеми, які вас турбують. Усе ж досвідчений психотерапевт допоможе знайти шляхи вирішення труднощів.

15 і більше – життєві проблеми спадають на вас лавиною, з якою неможливо справитися самостійно. Зверніться до досвідченого психотерапевта.

Із вищевказаного закономірним наслідком стресу є зниження продуктивності різних видів діяльності, порушення психічного і соматичного здоров’я людини. В умовах сучасного життя досить важливим фактором збереження здоров’я є підвищення стресостійкості.