3.1. Фактори формування і ризику здоров’я людини

Здоров’я людини, захворюваність, перебіг і наслідки хвороб, тривалість життя, творчий потенціал залежать від багатьох факторів. Зокрема експерти ВООЗ наприкінці ХХ ст. визначили орієнтовне співвідношення різних факторів забезпечення здоров’я сучасної людини. Це співвідношення виглядає таким чином: генетичний фактор – 15-20 %; стан навколишнього середовища – 20 %; медичне забезпечення – 10-15 %; умови і спосіб життя людей – 50-55 %. Указані фактори, з одного боку, можуть зміцнювати здоров’я, а з іншого – бути актуалізаторами ризику здоров’я. Зміст кожного із факторів, що впливають на здоров’я людини, показано в таблиці № 6.

Таблиця № 6

Біологічні і соціальні фактори впливу на здоров’я людини

Сфера впливу факторів	Фактори
	зміцнюють здоров’я	погіршують здоров’я
генетичні	здорова спадковість. Відсутність морфо-функціональних передумов виникнення захворювань	спадкові захворювання і порушення. Спадкова схильність до захворювань
стан навколишнього середовища	хороші побутові та виробничі умови, сприятливі побутові і природні умови, екологічно сприятливе середовище існування	шкідливі умови побуту і виробництва, забруднення повітря, води, ґрунту, несприятливі кліматичні й природні умови, підвищена сонячна радіація, магнітні бурі, порушення екологічної ситуації
медичне забезпечення	медичний скрипінг, високий рівень профілактичних заходів, своєчасна і повноцінна медична допомога	відсутність медичного контролю за динамікою здоров’я, низький рівень первинної профілактики, неякісне медичне обслуговування
умови і спосіб життя	раціональна організація життєдіяльності, рухова активність, раціональне харчування, відсутність шкідливих звичок, соціальний і психологічний комфорт, валеологічна культура та ін.	відсутність раціонального режиму життєдіяльності, міграційні процеси, гіподинамія, нераціональне харчування, шкідливі звички, соціальний і психологічний дискомфорт, низький освітній і культурний рівень, недостатній рівень валеологічних знань тощо.

Водночас величина впливу окремих як позитивних, так і негативних факторів на показники здоров’я залежить від віку, статі та індивідуально-типологічних особливостей людини.

Сучасна медицина виділяє об’єктивні та суб’єктивні фактори ризику здоров’я.

До об’єктивних факторів ризику відносять ті, що не залежать від людини і на які впливати неможливо (стать, вік, національність, спадковість). Наприклад, якщо батьки хворіють на цукровий діабет чи гіпертонію, то ймовірність цієї недуги в їхніх дітей значно вища, ніж у сім’ях, де батьки здорові.

Суб’єктивні фактори ризику – це ті, що залежать від конкретної людини (суб’єкта), її світогляду, поведінки, способу життя. Якщо їх вчасно усунути, ризик захворіти і померти зменшується в десятки і навіть сотні разів.

Вітчизняними та зарубіжними вченими встановлено незначні розбіжності у відсотках впливу різних факторів на здоров’я людини (схема № 5).

Схема № 5. Фактори, що обумовлюють здоров’я людини

Генетичний фактор і спадковість визначають на 20-22 % здоров’я. Відомо, що в батьків, які ведуть здоровий спосіб життя, є більша ймовірність народити здорових дітей.

Цей фактор є найпоширенішою причиною тератогенності.

Тератогенність (грец. teratos – потвора, виродок) – уроджене захворювання, яке проявляється каліцтвом, зміною будови органів.

Тератогени діють упродовж певних критичних періодів. Для будь-якого органу найбільш критичним періодом є час його росту й утворення специфічних структур. Різні органи мають різні критичні періоди. Серце формується між 3-м і 4-м тижнями. Головний мозок і скелет чутливі до шкідливих впливів постійно, починаючи з 3-го тижня після запліднення та до кінця вагітності.

За характером прояву каліцтва можуть бути незначними або різко вираженими. Спричинюють їх внутрішні (спадковість, гормональні порушення, неповноцінність статевих клітин) і зовнішні (травми, іонізуюче випромінювання, незвична температура, порушення осмотичного тиску, дефіцит кисню, забруднення довкілля важкими металами, віруси, гельмінти) фактори. Найчастіше порушення в розвиткові плоду настають унаслідок дії хімічних і біологічних факторів.

Із хімічних речовин найсильніше впливають на ембріон лікарські препарати, які вживають вагітні жінки без нагляду лікарів. Наприклад, аспірин руйнує легеневу і печінкову тканини в ембріона до трьох місяців розвитку. Хінін може спричинити глухоту. Дуже слабкий транквілізатор талідомід, який широко використовувався в 60-х рр. ХХ ст., спричиняв вади, при яких довгі кістки або відсутні, або деформовані та нагадують плавці тюленя. У жінок, які приймали талідомід, народилося понад 7000 дітей із вадами.

Шкідливими можуть бути речовини, що зумовлюють аромат і смак страв. Саме тому вагітним жінкам не рекомендується їсти солоні, гострі страви, вживати каву, бульйони і вважається доцільним споживання відварених м’яса та риби.

До особливо важких наслідків призводить уживання вагітними жінками алкоголю (недоношеність, мертвонароджуваність, різні вроджені каліцтва, ушкодження нервової системи дитини). Наприклад, при вживанні вагітними алкоголю в кількості, більшій ніж 50-85 г на добу, у дітей спостерігається відставання у фізичному і розумовому розвитку.

Шкоди завдає тютюнопаління, яке може спричинити майбутню стерильність (безплідність) новонароджених, знижує масу їхніх тіл, а нерідко є причиною загибелі ембріону або мертвонароджені. У жінок, що палять 20 і більше цигарок на добу, часто народжуються діти з меншою масою тіла, ніж у жінок, котрі не палять. Паління часто знижує кількість і рухливість сперматозоїдів у сім’яниках чоловіків, які випалюють більше, ніж 4 цигарки в день.

Дуже небезпечними для новонароджених є вірусні захворювання вагітних. Наприклад, із 100 жінок, які в перші три місяці хворіли гепатитом, 3-5 % народили уражених мікроцефалією (маленька голова, ознаки ідіотизму) дітей. У жінок, які перенесли краснуху в першій третині вагітності, у кожному із шести випадків народжувалися діти з катарактою, серцевими вадами і глухотою. Чим раніше вірус краснухи уражає вагітну жінку, тим більший ризик, що постраждає зародок. Тератогенну дію мають найпростіші з класу споровиків – токсоплазма. Якщо мати хвора на токсоплазмоз, то через плаценту токсоплазми можуть потрапити в зародок і викликати ураження мозку й очей.

Багато із штучно створених речовин, які використовуються в господарстві людиною, також мають тератогенну дію. Наприклад, пестициди й органічні речовини, які містять ртуть, викликають неврологічні розлади й аномалії в поведінці дітей, матері яких під час вагітності вживали їжу, що містила ці речовини.

Викликати вади розвитку може патологічний стан здоров’я матері. Однією з причин уроджених вад можна вважати гіпоксію. Гіпоксія в період органогенезу гальмує плацентацію, розвиток зародка, а в ряді випадків призводить до появи природжених вад і загибелі плоду.

Неповноцінне харчування матері, дефіцит мікроелементів, наприклад, цинку, призводить до розвитку вад центральної нервової системи, гідроцефалії, мікро – та анофтальмії, викривлення хребта, вад серця тощо.

Ендокринні захворювання у 3 вагітних часто спричиняють мимовільний аборт чи порушення морфологічної і функціональної диференціації органів плоду, які визначають високу ранню дитячу смертність. Тератогенний ефект доведено для цукрового діабету. Діабетична ембріопатія проявляється комплексом уроджених вад, із яких 37 % – вади кістково-м’язової системи, 24 % – вади серця та судин, 14 % – вади центральної нервової системи. Вади розвитку дітей при цукровому діабеті матері спостерігаються у 6% випадків.

Відома також залежність стану здоров’я дітей від віку батьків. Наприклад, уроджені вади опорно-рухової і дихальної систем дещо частіше виникають у юних матерів, ніж у матерів 22-35 років. У дітей матерів старших років збільшується кількість вад центральної нервової системи. Найбільш чітка залежність від віку матері спостерігається у випадках народження дітей з трисоміями за 13, 18, та 21 парами хромосом. Зокрема у віці 35-39 років – один випадок на 185, у віці 40-44 – один випадок на 63, а у віці більшому ніж 45 років, – один випадок на 24 народження.

Таким чином, на всіх етапах ембріонального розвитку під впливом різноманітних факторів можуть виникати відхилення від норми – від незначних – до тяжких вад розвитку.

Водночас більшості факторів тератогенності можна уникнути. Підвищення загальної культури, освіченості, пропаганда здорового способу життя можуть сприяти цьому.

Слід також зазначити, що передумови негативної спадковості можна частково чи повністю усунути, дотримуючись здорового способу життя. Зокрема школярі, котрі мають спадкову короткозорість, що не виявилася, можуть запобігти погіршення зору, якщо будуть дотримуватися правил гігієни зору, режиму дня, достатньо уваги приділятимуть фізичним вправам та раціональному харчуванню.

Учені встановили, що на 20-22 % здоров’я залежить від стану довкілля.

Людина впродовж свого життя перебуває під постійним впливом багатьох факторів довкілля. Багато з них обумовлені різноманітними соціальними причинами (таблиця № 7).

Таблиця № 7

Парасоціальні фактори надходження хімічних сполук в організм людини

№ п/п	Умови діяльності людини	Джерела емісії забруднювачів
1	побутова сфера:
	- домашні умови	лаки, фарби, ліки, парфумерія, побутові хімічні засоби
	- гаражі, майстерні	бензин, мастила
	- сади та городи	пестициди, міндобрива
2	професійна сфера	важкі метали, зварювальні аерозолі, паяння, робота з хімічними засобами захисту рослин, етиловими акумуляторами
3	парапрофесійна сфера	вплив на дітей ксенобіотиків, які батьки приносять з роботи (одяг, інструменти)
4	урбаністичне оточення	вуглекислий газ, тетрасвинець, викиди котелень, транспорту, аварійні промислові викиди
5	умови «дотичного» походження	постійне проживання поруч із хімкомбінатами, металургійними заводами й іншими підприємствами, відкритими розробками
6	умови пов’язані з антропогенними змінами клімату	фотохімічний смог, озонові дірки
7	радіоактивний розпад елементів	радіонукліди, іонізуюче випромінювання
8	геохімічні перетворення літосфери	міграція природних елементів

Вплив факторів навколишнього середовища на організм людини може стати причиною таких його властивостей, як канцерогенність та алергенність.

Канцерогенність (лат. cancer – рак і грец. genos – рід, походження) – властивість факторів навколишнього середовища зумовлювати виникнення захворювання на рак.

Рак є новоутвореною злоякісною пухлиною, яку ще називають неоплазмою, бластомою, тобто особливою формою росту тканин із вираженою аномалією і втратою здатності до диференціації. Пухлини бувають доброякісними (бородавки) і злоякісними. Злоякісні пухлини утворюють клітини, що починають рости інвазивно, тобто проникати в кровоносні судини, сусідні тканини і метастазувати. Метастаз – нове патологічне джерело, що виникає внаслідок перенесення пухлинних клітин. Пухлини поділяють на саркоми (злоякісні пухлини, що розвиваються із сполучної тканини) і карциноми (злоякісні пухлини, які розвиваються з епітеліальної – покривної тканини).

Ракові захворювання можуть бути спричинені фізичними (сонячні, космічні промені, рентгенівське, ультрафіолетове випромінювання, різкі температурні впливи, механічні травми), хімічними (канцерогенні речовини), біологічними (онковіруси) факторами. З онкогенних факторів найнебезпечніші хімічні канцерогени. Наприклад, азбест викликає рак легенів, гортані, стравоходу, бензидин – рак сечового міхура; бензол – лейкоз; вінілхлорид – рак печінки, головного мозку, лейкоз; миш’як – рак шкіри, легенів, печінки; хром – рак легенів; кадмій – рак простати.

Із 54 хімічних речовин-провокаторів ракових захворювань до першої, найнебезпечнішої категорії належать 18, до другої – 19 (власне канцерогенних), до третьої (підозрілих в канцерогенності) – 18 речовин.

Виникнення 85 % пухлин є наслідком впливу факторів довкілля. Особливо загрозливим є бензпірен, який міститься в повітрі забруднених міст, у продуктах, що піддаються висушуванню (чай, сухофрукти, копчені м’ясні та рибні вироби). Небезпечними можуть бути сорбінова кислота, що використовується при консервуванні продуктів харчування; амінова кислота, яка використовується в хлібобулочних і кондитерських виробах; метилцелюлоза, яка є стабілізатором морозива. До 33 % смертей хворих на рак зумовлені пухлинами, які виникли і розвинулися через порушення нормального харчування.

Алергенність. Перебуваючи в оточенні різноманітних речовин, людина виявляє до багатьох чи окремих із них підвищену чутливість. Такі чужорідні речовини, що зумовлюють алергію – хворобливу реакцію, називають алергенами, під дією яких розвивається алергенність.

Алергенність (грец. alios – інший і ergon – дія) – підвищена чутливість організму до впливу певних агентів навколишнього середовища.

Особливого поширення вона набула у XX ст. Найчастіше алергенність спричинюють: несприятливий вплив забрудненого довкілля; комплекс захворювань (адинамія, аритмія); хімізація сільськогосподарського виробництва; повсюдне використання засобів побутової хімії; заміна натуральних продуктів консервованими; штучне харчування дітей; використання антибіотиків.

Основою алергічних реакцій є імунні механізми, спрямовані на нейтралізацію, руйнування і видалення з організму генетично чужих речовин, що потрапили до нього. Найчастіше алергени надходять до організму з їжею, під час дихання, через шкіру, слизові оболонки, медичне обладнання. Їх поділяють на побутові (пух), харчові (молоко, риба, раки, суниця, ікра), медичні (антибіотики, препарати йоду, брому, вакцини, сироватки) і бактеріальні.

Алергенами може бути вражений будь-який орган людини. При ушкодженні органів дихання виникають алергічний риніт (запалення слизової оболонки носа), бронхіальна астма; серцево-судинної системи – міокардит, васкуліт; шлунково-кишкового тракту – алергічний стоматит, гастрит, коліт, гепатит; нервової системи – мігрень, порушення мозкового кровообігу, втрата свідомості. Наслідком повторного введення алергену в організм може бути анафілактичний (грец. ana – префікс, що означає підсилення, і phylaxis – захист) шок – миттєва алергічна реакція, її проявом можуть бути зниження артеріального тиску, температури тіла, судоми, втрата свідомості, порушення ритму дихання і серцевої діяльності. Такі реакції можуть спричинити антибіотики (пеніцилін, еритроміцин, стрептоміцин), сульфаніламідні препарати (сульфадимезин, сульфалін, етазол), анальгін, новокаїн, а також вітаміни групи В, препарати з бромом, йодом.

Однією з найпоширеніших алергічних хвороб є бронхіальна астма, збудником якої є домашній пил. При контакті шкіри з алергічними речовинами, передусім, з такими синтетичними полімерами, як каучук, епоксидні і поліхлорвінілові смоли, скипидар, цемент, фарби текстильної промисловості, формаліни, мінеральні добрива, пестициди, виникає алергічний дерматит.

У людей, котрі проживають в екологічно чистій місцевості, здоров’я може бути кращим, ніж у тих, які живуть на екологічно забрудненій території. Наприклад, відходи промислових виробництв потрапляють до навколишнього середовища, забруднюючи повітря, воду, грунт, на якому ростуть плодові культури, трав’янисті рослини, що є їжею не тільки для людини, але й тварин, у тому числі домашніх. Тому часто людина споживає екологічно забруднені продукти, що негативно позначається на її здоров’ї.

Забруднення ґрунту, повітря чи води хімічними речовинами (відходами заводів, відпрацьованими газами автотранспорту) безконтрольне та неправильне застосування хімічних добрив чи отрутохімікатів у сільському господарстві спричиняють у людей алергічні захворювання, ураження шкіри, травної та дихальної систем, зумовлюють збільшення частоти виникнення злоякісних пухлин.

Здоров’я людини на 48-51 % залежить від способу життя. Спосіб життя визначається такими складовими, як харчування, рухова активність, наявність шкідливих звичок, особиста гігієна, режим дня, психоемоційний стан, загартування тощо.

Найпоширенішими факторами ризику здоров’я сучасної людини є: 1) гіподинамія (недостатня рухова активність); 2) нераціональне харчування; 3) тютюнопаління; 4) зловживання алкогольними напоями; 5) уживання наркотичних та одурманюючих токсичних речовин; 6) надмірний вплив стресових ситуацій.

Спосіб життя складається з таких чотирьох категорій: економічної (рівень життя), соціальної (якість життя), політичної (устрій життя) і психологічної (стиль життя).

Водночас слід ураховувати, що здоров’я людини залежить від впливу комплексу як соціально-економічних, природних умов життя, так і від її духовності, світогляду, ставлення до власного здоров’я та до інших людей і природи.

Стан системи охорони здоров’я та медицини визначають здоров’я людини на 8-10 %. До функцій системи охорони здоров’я відносять професійну діагностику захворювань, високоефективне лікування, ефективність лікарських препаратів, профілактичну роботу.