2. Визначення кошторисної вартості об’єкту

4.3.1 Загальні правила оформлення кошторисної документації

При складанні інвесторської кошторисної документації здійснюється її нумерація у встановленому порядку.

Нумерація локальних кошторисів (локальних кошторисних розрахунків) провадиться при формуванні об'єктного кошторису (об'єктного кошторисного розрахунку) з урахуванням того, до якої глави зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва він включається.

Як правило, нумерація локальних кошторисів (локальних кошторисних розрахунків) провадиться таким чином, що перші дві цифри відповідають номеру глави зведеного кошторисного розрахунку, другі дві цифри - номеру рядка в главі і треті дві цифри означають порядковий номер локального кошторису (локального кошторисного розрахунку) у даному об'єктному кошторисі (об'єктному кошторисному розрахунку). Наприклад: N 02-04-12. Номери об'єктних кошторисів (об'єктних кошторисних розрахунків) по такій системі нумерації не містять у собі останніх двох цифр, що відповідають номерам локальних кошторисів (локальних кошторисних розрахунків). Наприклад: N 02-04.

У локальних кошторисах і зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва вказується дата, станом на яку приймаються поточні ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси.

Результати обчислень і підсумкові дані в кошторисній документації наводяться в такому порядку:

- у локальних кошторисах (локальних кошторисних розрахунках) порядкові і підсумкові цифри заокруглюються до цілих гривень;

- в об'єктних кошторисах (об'єктних кошторисних розрахунках) підсумкові цифри з локальних кошторисів (локальних кошторисних розрахунків) зазначаються в тисячах гривень із заокругленням до двох знаків після коми;

- у зведених кошторисних розрахунках вартості будівництва (зведення витрат) підсумкові суми з об'єктних кошторисів (об'єктних кошторисних розрахунків) зазначаються в тисячах гривень із заокругленням до двох знаків після коми.

У такому ж порядку наводяться результати обчислень і підсумкові дані в Розрахунках вартості будівництва (в договірній ціні будівництва).

В загальній системі економічних розрахунків кошторисна вартість виконує ряд відповідальних функцій:

- кошторисна вартість будуємого об’єкту служить основним показником економічної ефективності прийнятого проектного рішення;

- кошторисна документація є основою для розрахунків між підрядником та замовником за виконані роботи.

- кошторисна вартість є базою для планування завдань щодо зниження собівартості , а також для визначення ефективності міроприємств по впровадженню нової техніки.

4.3.2. Складання локальних кошторисів

Локальні кошториси складаються з вартості в поточному рівні цін трудових і матеріально-технічних ресурсів за формами (додатки В.9, В.10, В.11, В.12 ).

При складанні локальних кошторисів застосовуються:

• ресурсні елементні кошторисні норми України;

• вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм;

• ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів;

• поточні ціни на матеріали, вироби, конструкції;

• поточні ціни машино-години;

• поточна вартість людино-години відповідного розряду робіт;

• поточні ціни на перевезення вантажів для будівництва;

• правила визначення загальновиробничих витрат;

• укрупнені кошторисні нормативи.

Локальні кошториси містять у собі прямі та загальновиробничі витрати.

Прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників; вартість матеріалів, виробів, конструкцій та експлуатацію будівельних машин і механізмів.

Для визначення ціни (складання кошторисної документації) на будівельну продукцію необхідна кошторисно – нормативна база, яка розробляється в зафіксованому на визначену дату рівні цін.

Базисний рівень вартості – рівень вартості, визначений на основі кошторисних цін, зафіксований на визначену дату.

Метод розрахунку вартості будівництва, виконаний таким чином, являється базисним методом.

Для виконання курсової роботи необхідно використовувати базисно-індексний метод на кошторис в цілому - визначення вартості будівництва, який базується на використанні системи індексів по відношенню до вартості, визначеної в базисному рівні, тобто вартість робіт та витрат в базисному рівні цін помножується на індекси (коефіцієнти перерахунку).

Відповідно до варіанту завдання необхідно заповнити графи прямих витрат та витрат праці на 1м³ запроектованої будівлі за укрупненими показниками для загально-будівельних, внутрішніх санітарно-технічних, внутрішніх електромонтажних робіт та на придбання і монтаж технологічного устаткування (додатки В.9, В.10, В.11, В.12).

I. Прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів та матеріалів, виробів, конструкцій (графа 7). На весь обсяг робіт прямі витрати визначаються шляхом множення будівельного обсягу будівлі на укрупнений показник прямих витрат за 1 м³ (графа 4 * графу 5/ = графа 7 ).

Аналогічно визначаються витрати на заробітну плату робітників (графа 4 * графу /5 = графа 8 ), експлуатацію будівельних машин(графа 4 * графу 6 = графа 9 ) та витрати праці робітників і тих, що обслуговують будівельні машини (машиністів) (графа 4 * графу 10 = графа 11 ). Знаходиться підсумок РАЗОМ базова.

РАЗОМ по кошторису знаходиться за формулою:

К_д.ц. = К_б.ц. х І_п , (4.1)

Де, К_д.ц. – кошторисна вартість в дійсному рівні цін,

К_б.ц. - кошторисна вартість в базисному рівні цін,

І_п. – індекс подорожчання.

Витрати праці не перераховуються.

Вартість матеріалів,виробів та конструкцій визначаються як різниця між прямими витратами на весь обсяг будівлі, заробітною платою робітників та витратами на експлуатацію будівельних машин.

II. Загальновиробничі витрати – це витрати будівельно-монтажної організації, які включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт.

Для розрахунку загальновиробничих витрат (ЗВ) їхній перелік групується на три блоки:

1) кошти на заробітну плату працівників (інженерно-технічних працівників);

2) відрахування на соціальні заходи згідно з законодавством;

3) решта статей загальновиробничих витрат.

Трудомісткість в загальновиробничих витратах (інженерно-технічних працівників) розраховується як сума витрат праці робітників ( графа 11/ ) і тих, що обслуговують будівельні машини (машиністів) на весь обсяг будівлі (графа /11), помножена на коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової трудомісткості робіт (коефіцієнт К1).

Заробітна плата працівників визначається як добуток трудовитрат цих працівників (трудомісткість в загальновиробничих витратах) та усередненої вартості людино-години п’ятого розряду (коефіцієнт К2).

Відрахування на соціальні заходи (обов’язкові платежі та внески) визначаються як сума заробітної плати робітників (в прямих витратах) та заробітної плати працівників (в загальновиробничих витратах блок1) помножена на К3 - коефіцієнт зборів на обов’язкове соціальне страхування, пенсійний фонд та внески до Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Решта статей загальновиробничих витрат розраховується як сума витрат праці робітників ( графа 11/ ) і тих, що обслуговують будівельні машини (машиністів) на весь обсяг будівлі ( графа /11) помножена на коефіцієнт К4 - усереднений показник для визначення коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат, грн./люд-год.

Кошти на оплату перших п’яти днів непрацездатності внаслідок захворювання або травми розраховується як сума заробітної плати робітників (в прямих витратах) та заробітної плати працівників (в загальновиробничих витратах блок1) помножена на К5 - коефіцієнт оплати праці з непрацездатності в наслідок захворювання або травми.

Разом загальновиробничі витрати – це сума 1,2,3 блоків загальновиробничих витрат та коштів на оплату перших п’яти днів непрацездатності внаслідок захворювання або травми.

III. Кошторисна вартість визначається як сума прямих витрат і загальновиробничих витрат.

IV. Кошторисна трудомісткість визначається як сума витрат праці робітників ( графа 11/ ), витрат праці тих, що обслуговують будівельні машини (машиністів ( графа /11 )) та витрат праці працівників (в загальновиробничих витратах).

V. Кошторисна заробітна плата визначається як сума заробітної плати робітників (в прямих витратах) та заробітної плати працівників (в загальновиробничих витратах блок1).

Результати розрахунку III, IV, V пунктів переносяться строки над таблицею (в тисячах гривень).

Кошторисна вартість технологічного устаткування (локальний кошторис №02-01-05 ) визначається як сума всіх витрат на придбання і доставку цього устаткування на приоб'єктний склад або місце його передачі до монтажу.