Класифікація інвестицій за різними критеріями:

За регіональною ознакою	внутрішні; зовнішні.
За рівнем економіки	макроекономічні; галузеві; мікроекономічні.
За участю у діяльності підприємства	прямі; портфельні.
За об’єктом вкладання коштів	реальні; фінансові.
За формами власності інвесторів	приватні; державні; іноземні; спільні.
За матеріальністю інвестицій	матеріальні; нематеріальні.
За періодами інвестування	короткострокові; середньострокові; довгострокові.
За рівнем ризику	ризикові (венчурні); безризикові.
За першочерговістю	початкові; реінвестиції.
За рівнем ліквідності	високоліквідні; неліквідні.
За рівнем дохідності	високодохідні; малодохідні.

Розглянемо форми прямих та портфельних інвестицій:

• прямі іноземні інвестиції (foreign direct investments, FDI - активна участь в управлінні компанією, в яку вкладено кошти)

• портфельні інвестиції (portfolio investments, PI - пасивне одержання доходу від інвестицій).

1. Прямі іноземні інвестиції - це вкладання капіталу з метою придбання і реального контролю над певними об'єктами власності (підприємствами та іншими активами) в інших країнах. Прикладом реалізації прямих іноземних інвестицій є придбання компанією Ford Motor Company контрольного пакету акцій шведської компанії Volvo Corporation).

2. Портфельні інвестиції - це придбання іноземних фінансових активів без мети здійснення управління і контролю над діяльністю фірм, що їх випустили (емітентів). Портфельні інвестиції є пасивним володінням цінними паперами (такими як акції, облігації, депозитні сертифікати тощо). Головною мотивацією формування портфеля іноземних інвестицій є пошук прийнятної ставки дохідності на інвестиційний капітал, прагнення інвестора знизити ризики за рахунок диверсифікації портфелю інвестицій. Прикладом портфельних інвестицій є придбання тисячі звичайних акцій компанії Sony німецьким пенсійним фондом. Даний пенсійний фонд мав намір збільшити свій прибуток від капіталу, а не одержати контроль над процесом прийняття рішень у компанії Sony.

І цілому інвестиційна діяльність забезпечує:

• зростання суспільного багатства на рівні держави;

• досягнення соціально-економічного розвитку певного регіону;

• прибутку та позитивного соціального ефекту для суб’єктів підприємницької діяльності;

• зростання індивідуального доходу окремих індивідуумів.

Інвестиційні інтереси можуть реалізовуватись на наступних рівнях: