40. Поняття сирітства та соціального сирітства. Характеристика соціального сиріства в Україні

Сирітство – це соціальне явище, поява якого обумовлена наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків у результаті позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними, безвісно відсутніми. «Соціальне сирітство – це соціальне явище, спричинене ухиленням або відстороненням батьків від виконання батьківських обов’язків по відношенню до неповнолітньої дитини. Соціальні сироти – це особлива соціально – демографічна група дітей, які внаслідок соціальних, економічних та морально – психологічних причин зосталися сиротами при живих батьках. До них належать і безпритульні та бездоглядні діти.

За визначенням ЮНІСЕФ (Дитячого фонду ООН) діти вулиці це - діти, які не спілкуються з власними родинами і живуть у тимчасових сховищах (покинутих будівлях тощо) або не мають взагалі постійного пристановища і кожен день ночують будь-де; першочерговими потребами їх є фізіологічне виживання і пошук житла;

Збільшення кількості дітей, які виховуються поза рідною сім’єю, загострення проблем соціального сирітства вимагають прийняття на державному рівні нагальних рішень щодо створення належних умов для їх виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення, поширення пріоритетних форм влаштування цієї категорії дітей. З цією метою розроблені «Заходи щодо поліпшення становища дітей – сиріт, та дітей, які залишилися без піклування батьків».

Держава гарантує матеріальну допомогу на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, у дитячих будинках сімейного типу і прийомних сім’ях у порядку, встановленому законодавством України. (закон про охорону дитинства)

У зв’язку з цим окресленості проблеми, які потребують обов’язкового вирішення: вдосконалення системи соціальної адаптації дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, розвиток сімейних форм для влаштування цієї категорії дітей, розширення соціально-правових гарантій для неповнолітніх, захист майнових, житлових та інших інтересів дітей-сиріт, і дітей, які залишилися без піклування батьків; створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків; поліпшення матеріального забезпечення .

З метою запобіганню соціальному сирітству в країні передбачається створити банки даних про дітей, які перебувають у надзвичайно складних чи навіть екстремальних умовах. Водночас планується створення банку потенціальних усиновителів, опікунів та піклувальників, що значною мірою полегшить процедуру влаштування дитини, яка залишалася без опіки, до нової сім’ї передбачається також подальший розвиток і підтримка історично визначених форм сімейного влаштування дитини-сироти – усиновлення та оформлення опіки

З цього приводу доцільно: розробити відповідні нормативно-правові акти щодо координації дій заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади по забезпеченню належного виконання Закону України «Про попередження насильства в сім’ї»; забезпечити реалізацію проектів запобігання ранньому соціальному сирітству, створювати центри реінтеграції батьків і дітей; посилити контроль за збереженням житлових і майнових прав дітей та відповідальністю посадових осіб, на яких покладено вирішення цих питань; вирішення питання безплатного відвідування позашкільних навчальних закладів ( гуртків, секцій) дітьми з малозабезпечених ( неблагополучних) сімей;