3.3. Узагальнення обліково-аналітичної інформації, її достовірність та можливість використання при прийнятті управлінських рішень та зовнішніми користувачами

Узагальнена внутрішня облікова інформація, зовнішня фінансова і бюджетна інформація, надана у фінансовій і бюджетній звітності, а також інформація отримана зі статистичних джерел після її перевірки в плані достовірності, є базою для аналізу та синтезу.

Узагальнена належним чином аналітична інформація є підставою для прийняття управлінських рішень щодо стану та рівня економічної безпеки суб’єкта господарювання, ефективності його діяльності та прогнозування заходів захисту від впливу зовнішніх і внутрішніх загроз, рис.4.1.

Обмін інформацією між системами спостереження, аналізу та прийняття управлінських рішень у системі економічної безпеки бюджетної установи здійснюється за п’ятьма каналами: спостереження - облік; облік – звітність; звітність – оцінювання достовірності інформації; оцінювання достовірності інформації – аналіз; аналіз – прийняття рішень.

Створення раціонального потоку обліково-аналітичної інформації в системі забезпечення економічної безпеки бюджетної установи спирається на певні принципи, серед яких провідними є: виявлення інформаційних потреб і способів най ефективного їх задоволення; об’єктивність відображення процесів фінансування та фінансово-господарської діяльності; єдність інформації, що надходить з різних джерел; оперативність інформації; підвищення коефіцієнта її достовірності.

Щоб виступати одним із основних внутрішніх ресурсів у забезпеченні економічної безпеки, обліково-аналітична інформація має володіти певними властивостями. Але в основному висуваються ті ж самі вимоги, що і до звітності: достовірність, своєчасність, конфіденційність, повнота, релевантність, конкурентоспроможність, цілісність, багатофункціональність.

Достовірною є обліково-аналітична інформація, якщо вона не містить суттєвих помилок і суб’єктивізму, а фахівці з економічної безпеки можуть бути переконаними, що вона повно і об’єктивно відображає реальний стан речей щодо захищеності бюджетної установи від впливу внутрішніх і зовнішніх загроз.

Рис. 3.1. Процес формування обліково-аналітичної інформації

Своєчасною є обліково-аналітична інформація, що корисна для прийняття управлінських рішень в системі забезпечення економічної безпеки бюджетної установи і може бути використана перш ніж втратить здатність впливати на це рішення.

Конфіденційною є обліково-аналітична інформація, якщо вона відображає ряд відомостей, що носять комерційну таємницю.

І т.д.

3.4. Якісні характеристики обліково-аналітичної інформації як джерела забезпечення економічної безпеки

З метою забезпечення економічної безпеки суб’єктів господарювання , обліково-аналітичну інформацію можна класифікувати в розрізі наступних ознак:

- залежно від способів отримання : офіційна і не офіційна;

- за мірою відкритості : конфіденційна і відкрита;

- за джерелами надходження: зовнішня і внутрішня;

- залежно від об’єкта захисту: інформація про бюджетну установу, її контрагентів, зовнішнє середовище;

- залежно від мети використання: стратегічна, тактична, оперативна;

- за мірою корисності: цінна, корисна, безкорисна;

- за рівнем деталізації : синтетична і аналітична.

Залежно від способів отримання обліково-аналітичну інформацію поділяють на інформацію, що надходить з офіційних і неофіційних джерел

Відкрита інформація – це інформація, що може бути надана на вимогу, як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам