- •Тема 1. Стратегічний управлінський облік як система інформаційної підтримки стратегії бюджетної установи
- •1.1.Сутність стратегічного управлінського обліку.
- •1.2 Становлення та розвиток стратегічного управлінського обліку
- •1.3.Принципи стратегічного управлінського обліку
- •1.4. Стратегічне позиціонування бюджетної установи відповідно до моделі м.Портера
- •1.5. Визначення ключових чинників успіху за допомогою swot-аналізу
- •Тема 2. Принципи організації та функціонування системи обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки бюджетної установи
- •2.1. Сутність економічної безпеки, обліково-аналітичне забезпечення системи економічної безпеки
- •2.3.Управлінський та стратегічний облік у системі обліково-аналітичного забезпечення
- •Тема 3. Обліково-аналітична інформація в структурі забезпечення функціонування системи економічної безпеки бюджетних установ та організацій
- •3.1. Економічна сутність інформації та її роль в обліково-економічному забезпеченні системи економічної безпеки
- •3.2. Процес формування обліково-аналітичної інформації в системі забезпечення економічної безпеки бюджетних установ та організацій
- •3.3. Узагальнення обліково-аналітичної інформації, її достовірність та можливість використання при прийнятті управлінських рішень та зовнішніми користувачами
- •3.4. Якісні характеристики обліково-аналітичної інформації як джерела забезпечення економічної безпеки
- •Тема 4. Вимоги до організації стратегічного управлінського обліку
- •4.1. Організаційні особливості стратегічного управлінського обліку
- •4.4. Структура функції обліку
- •4.2. Вимоги до організаційного забезпечення стратегічного управлінського обліку
- •Інструменти Data Mining, застосовані в системі обліково-аналітичного забезпечення розвитку
4.2. Вимоги до організаційного забезпечення стратегічного управлінського обліку
Водночас слід враховувати, що відповідно до національного законодавства бухгалтерський облік розглядається як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, узагальнення й передачі інформації про діяльність користувачам для прийняття рішень. Саме тому інфраструктура облікової підсистеми, наявні її технічні елементи пропонується застосовувати для збирання знань. Для цього, думається, можна й розширити трактування інформації шляхом додання до її складу елементів концепції управління знаннями. Отже облік, у даному розумінні розглядається і як головний інтегруючий та організуючий фактор, і як інформаційне забезпечення підтримки процесів створення, поширення, обробки й використання знань усередині бюджетної установи.
З точки зору організації облікового процесу слід розрізняти два підходи до управління знаннями. Якщо функціонування бюджетної установи засноване не минулому досвіді, який постійно необхідно використовувати, то необхідно в системі облікового діловодства виділити відповідні номенклатури справ. У таких номенклатурах знання будуть зберігатися у вигляді документів. Такий підхід можна визначити як кодифікацію. Він більш за все збігається з традиційною організацією обліку й пов’язаний з підтримкою ефективної вибірки інформації для агрегованих рішень.
Інший, інноваційний підхід до організації облікового процесу виникає в разі значної диверсифікацій діяльності й розвитку бюджетної установи. У даному разі облікова підсистема оперує з прихованими знаннями, коли минається етап свідомого зберігання й залишається лише етап упорядкування інформації у свідомості облікових працівників. Цей підхід вимагає орієнтації соціального й організаційного аспектів організації облікового процесу на командну роботу в децентралізованих структурах та самоорганізацію. У даному разі неможливе ототожнення збирання інформації тільки з технологічними процедурами, а потрібне м'яке регламентування облікового процесу.
Процес організації обліково-аналітичного забезпечення вимагає особливого обґрунтування зв’язку менеджменту знань зі стратегією бюджетної установи.
Стратегічних переваг бюджетна установа спроможна досягти, лише чітко визнавши, яка інформація у неї є та як її використати. Отже, менеджмент знань тісно перетинається з ресурсним підходом до стратегічного управління, поєднуючи, який з концепцією постіндустріальної економіки можна стверджувати, що саме знання є єдиним ресурсом, що дозволяє забезпечити конкурентні переваги.
Управління знаннями можливо лише на основі збору, обробки й аналізу достовірної інформації як менеджерами, так і відповідними експертними системами. У результаті цих інтелектуальних операцій з інформацією створюються знання про поточний стан, які у вигляді певної структурованої інформації можуть зберігається у відповідних базах даних, котрих часто називають базами знань. Більш продуктивним буде підхід, орієнтований на задачі прогнозування стану складних динамічних систем та відповідної розробки сценаріїв розвитку ситуацій в умовах комплексної динамічної невизначеності й ситуаційного аналізу поточної обстановки.
За своєю природою обліково-аналітичне забезпечення повинно виступати як автоматизований комплекс ситуаційного аналізу, орієнтований на пряме й безперервне забезпечення органів управління аналітичною інформацією про можливі зміни простору життєдіяльності бюджетної установи. Основним завданням такого комплексу постає оперативне розкриття негативних факторів середовища та факторів успіху, ідентифікація їхніх взаємозв'язків й прогнозування тенденцій, формування прогностичних сценаріїв розвитку загрозливих ситуацій і формування на їхній основі попередніх рекомендацій із прийняття превентивних заходів, спрямованих на додержання траєкторії розвитку. При цьому досить очевидно, що для формування аналітичних висновків необхідно побудувати потужну, постійно розширювану інформаційну базу даних, яка охоплюватиме всі сторони діяльності бюджетної установи.
Враховуючи такий розподіл способів подання знань, у якості основи для організації управління ними доцільним є використання методології Data Mining (DM) або інтелектуального аналізу даних. Головною особливістю DM є сполучення останніх досягнень в області комп'ютерних технологій із широким спектром математичних інструментів (табл. 4.2)
Таблиця 4.2