- •Тема 1. Класифікація, номенклатура та ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічного зв'язку. Будова та хімічні властивості альдегідів та кетонів. Актуальність теми
- •Цілі навчання
- •Теоретичні питання
- •Розв'язання типових завдань
- •Набір завдань для контролю самопідготовки
- •Тема 2. Структура, властивості, біологічне значення карбонових кислот та їх функціональних похідних актуальність теми
- •Цілі навчання
- •Теоретичні питання
- •Розв'язання типових завдань
- •Набір завдань для контролю самопідготовки
- •Медико-біологічне значення карбонових кислот та їх похідних
- •Тема 3. Вищі жирні карбонові кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди. Актуальність теми
- •Цілі навчання
- •Теоретичні питання
- •Розв'язання типових завдань
- •Набір завдань для контролю самопідготовки
- •Тема 4. Будова, реакційна здатність та біологічне значення гетерофункціональних сполук (α-, β-, γ-гідроксікислот, кетокислот та фенокислот). Актуальність теми
- •Цілі навчання
- •Теоретичні питання
- •Розв'язання типових завдань
- •Набір завдань для контролю самопідготовки
- •Тема 5. Вуглеводи. Будова та властивості моно-, ді- і полісахаридів актуальність теми
- •Цілі навчання
- •Теоретичні питання
- •Розв'язання типових завдань
- •Набір завдань для контролю самопідготовки
- •Гомополісахариди
- •Тема 6. Класифікація, будова та значення біологічно важливих гетероциклічних сполук актуальність теми
- •Цілі навчання
- •Теоретичні питання
- •Розв'язання типових завдань
- •Набір завдань для контролю самопідготовки
- •Азотисті основи
- •Тема 7. Амінокислотний склад білків і пептидів. Структурна організація білків. Актуальність теми
- •Цілі навчання
- •Теоретичні питання
- •Набір завдань для контролю самопідготовки
- •Лабораторний практикум Альдегіди і кетони Якісні реакції на карбонільну групу
- •Гетерофункціональні сполуки
- •Гетероциклічні сполуки
- •Амінокислоти. Білки
- •Основні правила техніки безпеки:
- •Питання до підсумкового заняття з біоорганічної хімії
- •Рекомендована література
- •Інформаційні ресурси
Гомополісахариди
Название Біозний фрагмент |
Біологічна роль |
Амілоза
|
Резервний полісахарид лінійної будови. Разом з амілопектином є структурним компонентом крохмалю (10-20%). Амілоза легко розчинна у воді, утворює розчини з порівняно низькою в'язкістю. Молекула амілози має лінійну структуру, являє собою довгий ланцюг із залишків α-глюкози, з'єднаних α-1,4-глікозидними зв'язками. |
А
|
Амілопектин на відміну від амілози має дуже розгалужену структуру. В його молекулу входить до 50.000 залишків α-глюкози. Наряду з α-1,4 глікозидними зв'язками в амілопектині є також α-1,6-глікозидні зв'язки, що являють собою точки розгалуження. Між точками розгалуження розташовується 20-25 залишків глюкози. Глікозидні α-1,6 зв'язки складають близько 5% від загальної кількості зв'язків, що містяться в молекулі амілопектину. |
Глікоген – тваринний крохмаль. Він міститься практично у всіх органах і тканинах тварин і людини, найбільша кількість його виявлена в печінці і м'язах. За будовою глікоген близький до амілопектину, характеризується розгалуженішою структурою, ніж амілопектин. Його молекула побудована з розгалужених ланцюгів, в яких залишки глюкози з'єднані α-1,4-глікозидними зв'язками, а в точках розгалуження є α-1,6 глікозидні зв'язки. Лінійні відрізки в молекулі глікогену включають 11-18 залишків, а точки розгалуження у нього зустрічаються через кожні 8-10 залишків. |
|
Целлюлоза
|
Структурний полісахарид, основний компонент рослинної клітинної верстати. Є лінійним полімером, що представляє собою довгий ланцюг із залишків β-глюкози, з'єднаних β-1,4-глікозидними зв'язками. В організмі людини целюлоза не перетравлюється, внаслідок відсутності ферменту, здатного розщеплювати β-глікозидний зв'язок. Тим не менш, целюлоза є «баластною» речовиною, необхідною для травлення. |
Додаток 5.5.
Будова і функції гетерополісахаридів сполучної тканини.
Біозний фрагмент |
Біологічна роль |
Г
|
Глікозаміноглікан, що входить до складу сполучної, епітеліальної і нервової тканин. Є одним з основних компонентів позаклітинного матриксу, що міститься в багатьох біологічних рідинах (слині, синовіальної рідини). Гіалуронова кислота є головним компонентом синовіальної рідини, відповідає за її в'язкість, є основним компонентом біологічного мастила. Гіалуронова кислота — важливий компонент суглобового хряща, в якому присутня у вигляді оболонки кожної клітини (хондроцита). Входить до складу клітин шкіри, беручи участь в регенерації тканини. |
Хондроїтин сульфат
|
Хондроітин сульфати є специфічними компонентами хряща. Виробляються хрящовою тканиною суглобів, входять до складу синовіальної рідини. Хондроітінсульфат має тропність до хрящової тканини, ініціює процес фіксації сірки в процесі синтезу хондроїтин-сірчаної кислоти, що, у свою чергу, сприяє відкладенню кальцію в кістках. Стимулює синтез гіалуронової кислоти, зміцнюючи сполучнотканинні структури: хряща, сухожилків, зв'язок. Надає анальгетичну та протизапальну дію, є хондропротекторів, що сприяє активній регенерації хряща. |
Гепарин
|
Гепарин—сірковмісний глікозаміноглікан; вперше виділений з печінки. У клінічній практиці відомий як антікоагулянт, тобто речовина, що перешкоджає згортанню крові. Застосовується для профілактики та лікування тромбоемболічних захворювань, при операціях на серці і кровоносних судинах, для підтримання рідкого стану крові в апаратах штучного кровообігу та гемодіалізу, а також для запобігання згортання крові при лабораторних дослідженнях. Синтезується в тучних клітинах, скупчення яких знаходяться в органах тварин, особливо в печінці, легенях, стінках судин. |

мілопектин
іалуронова
кислота