Гомополісахариди

Название

Біозний фрагмент

Біологічна роль

Амілоза

Резервний полісахарид лінійної будови. Разом з амілопектином є структурним компонентом крохмалю (10-20%). Амілоза легко розчинна у воді, утворює розчини з порівняно низькою в'язкістю. Молекула амілози має лінійну структуру, являє собою довгий ланцюг із залишків α-глюкози, з'єднаних α-1,4-глікозидними зв'язками.

А мілопектин

Амілопектин на відміну від амілози має дуже розгалужену структуру. В його молекулу входить до 50.000 залишків α-глюкози. Наряду з α-1,4 глікозидними зв'язками в амілопектині є також α-1,6-глікозидні зв'язки, що являють собою точки розгалуження. Між точками розгалуження розташовується 20-25 залишків глюкози. Глікозидні α-1,6 зв'язки складають близько 5% від загальної кількості зв'язків, що містяться в молекулі амілопектину.

Глікоген – тваринний крохмаль. Він міститься практично у всіх органах і тканинах тварин і людини, найбільша кількість його виявлена в печінці і м'язах. За будовою глікоген близький до амілопектину, характеризується розгалуженішою структурою, ніж амілопектин. Його молекула побудована з розгалужених ланцюгів, в яких залишки глюкози з'єднані α-1,4-глікозидними зв'язками, а в точках розгалуження є α-1,6 глікозидні зв'язки. Лінійні відрізки в молекулі глікогену включають 11-18 залишків, а точки розгалуження у нього зустрічаються через кожні 8-10 залишків.

Целлюлоза

Структурний полісахарид, основний компонент рослинної клітинної верстати. Є лінійним полімером, що представляє собою довгий ланцюг із залишків β-глюкози, з'єднаних β-1,4-глікозидними зв'язками. В організмі людини целюлоза не перетравлюється, внаслідок відсутності ферменту, здатного розщеплювати β-глікозидний зв'язок. Тим не менш, целюлоза є «баластною» речовиною, необхідною для травлення.

Біозний фрагмент

Біологічна роль

Г іалуронова кислота

Глікозаміноглікан, що входить до складу сполучної, епітеліальної і нервової тканин. Є одним з основних компонентів позаклітинного матриксу, що міститься в багатьох біологічних рідинах (слині, синовіальної рідини). Гіалуронова кислота є головним компонентом синовіальної рідини, відповідає за її в'язкість, є основним компонентом біологічного мастила.

Гіалуронова кислота — важливий компонент суглобового хряща, в якому присутня у вигляді оболонки кожної клітини (хондроцита). Входить до складу клітин шкіри, беручи участь в регенерації тканини.

Хондроїтин сульфат

Хондроітин сульфати є специфічними компонентами хряща. Виробляються хрящовою тканиною суглобів, входять до складу синовіальної рідини. Хондроітінсульфат має тропність до хрящової тканини, ініціює процес фіксації сірки в процесі синтезу хондроїтин-сірчаної кислоти, що, у свою чергу, сприяє відкладенню кальцію в кістках. Стимулює синтез гіалуронової кислоти, зміцнюючи сполучнотканинні структури: хряща, сухожилків, зв'язок. Надає анальгетичну та протизапальну дію, є хондропротекторів, що сприяє активній регенерації хряща.

Гепарин

Гепарин—сірковмісний глікозаміноглікан; вперше виділений з печінки. У клінічній практиці відомий як антікоагулянт, тобто речовина, що перешкоджає згортанню крові. Застосовується для профілактики та лікування тромбоемболічних захворювань, при операціях на серці і кровоносних судинах, для підтримання рідкого стану крові в апаратах штучного кровообігу та гемодіалізу, а також для запобігання згортання крові при лабораторних дослідженнях. Синтезується в тучних клітинах, скупчення яких знаходяться в органах тварин, особливо в печінці, легенях, стінках судин.