- •3.1. Сутність і значення корпоративної соціальної відповідальності
- •3.2. Інституціональне забезпечення соціальної відповідальності: міжнародний формат і проблеми вітчизняної практики
- •3.3. Організаційно-управлінські механізми імплементації ксв у систему управління організацією
- •3.4. Структурні підрозділи організацій з розвитку сфери ксв
- •Структура організації управління ксв
- •3.5. Статус, основні функції,кваліфікація, типові обов’язки, профіль професійної компетентності менеджера з ксв в організаціях
- •3.6. Міжнародні стандарти та їх роль у процесі інтеграції соціально відповідальної поведінки в організації
- •Тема 3. Корпоративна соціальна відповідальність: організаційно-правове забезпечення
3.1. Сутність і значення корпоративної соціальної відповідальності
Корпоративна соціальна відповідальність у найзагальнішому, «приземленому», тлумаченні — це раціональний відгук організації на суперечливі очікування заінтересованих сторін (стейкхолдерів), спрямований на збалансований розвиток компанії. Це відповідальність тих, хто приймає бізнес-рішення, перед тими, на кого ці рішення скеровано.
За своєю суттю КСВ — це імплементований у корпоративне управління певний тип соціальних зобов’язань (здебільшого добровільних) перед працівниками, партнерами, інститутами громадянського суспільства і суспільством загалом.
Виділимо такі позиції у розумінні соціальної відповідальності бізнесу:
*Ділові люди, підприємці, роботодавці (ті, на кого переважно спрямовані на дії й очікування всіх інших суб’єктів соціально-трудових відносин стосовно до розвитку соціальної відповідальності бізнесу).
*Наймані працівники найчастіше розуміють соціальну відповідальність бізнесу як соціальну політику підприємства, відповідальність роботодавця перед колективом співробітників.
*З позиції споживача продукції соціальна відповідальність бізнесу означає
обов’язок виробляти лише якісну, нешкідливу для споживачів продукцію, надавати про неї правдиву інформацію споживачам, не завищувати ціни на неї, не заохочувати розширення споживання некорисної продукції, не підтримувати шкідливих звичок споживачів, знаходити способи зменшити негативний вплив продукції, яка шкідлива за природою (алкогольні, тютюнові вироби).
*Керівники місцевих органів влади нерідко мають своє розуміння соціальної відповідальності бізнесу як обов’язку підприємців на вимогу адміністрації робити так звані благодійні внески в обмін на елементарне право спокійно вести законний бізнес на певній території.
*Ще одне неконструктивне розуміння соціальної відповідальності бізнесу
полягає в оцінці її лише як маркетингового заходу.
*Моралізоване розуміння соціальної відповідальності бізнесу як доброчинності, благодійності, допомоги слабшим, підтримки духовності й культури поширене переважно серед людей, духовно далеких від бізнесу і ринку праці, стурбованих не тільки своїми негараздами, людей, які прагнуть змінити цей світ на краще, — як тих, що допомагають іншим людям, так і тих, що самі чекають на допомогу.
*З позицій ділового партнерства соціальна відповідальність компанії означає формування відносин з партнерами на принципах додержання угод, профе-сійних стандартів діяльності, фінансової відповідальності.
*З позицій мешканців певної території і загалом нашої планети соціальна відповідальність компанії означає збереження природного середовища існування, ощадливе споживання й відновлення використаних ресурсів, діяльність у гармонії з природою.
Для того щоб якнайповніше зрозуміти феномен соціальної відповідальності бізнесу, виходитимемо з її трактування як відповідальності підприємця за інтегровану суспільну корисність його бізнесу. Важливо ще раз наголосити, що корпоративна соціальна відповідальність може існувати лише за умов соціально відповідальної держави та соціально відповідальної діяльності громадян — як керівників і працівників підприємства, так і споживачів. Соціальна відповідальність бізнесу — це відповідальність компанії за суспільну корисність своєї діяльності перед усіма людьми та організаціями, з якими вона взаємодіє в процесі функціонування, та перед суспільством загалом. Соціальна відповідальність загалом — це концепція, що заохочує зважати на інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив своєї діяльності на інших людей, громади та навколишнє середовище в усіх аспектах.
Тож сформулюємо розгорнуте визначення корпоративної соціальної відповідальності, що охоплює змістові, управлінські, інституціональні компоненти цього феномену: корпоративна соціальна відповідальність — це система економічних, соціальних, екологічних заходів, а також етичних норм і цінностей компанії, які в сукупності забезпечують суспільну корисність її діяльності, реалізуються на основі постійної взаємодії із заінтересованими сторонами (стейкхолдерами) і спрямовані на довгострокове поліпшення іміджу і ділової репутації компанії, а також на набуття конкурентних переваг та стратегічної стійкості бізнес-структури.
Отже, будь-яке рішення в організації має прийматися з урахуванням економічного, соціального та екологічного ефекту не тільки безпосередньо для організації, але й для суспільства в цілому. При цьому важливо зазначити, що компанія, яка сповідує принципи соціальної відповідальності, з одного боку, повинна додержуватись усіх законодавчо передбачених зобов’язань і правил, а з другого — брати на себе додаткові зобов’язання з реалізації різноманітних соціальних програм як усередині організації, так і в зовнішньому середовищі. Так, зокрема, до законодавчо закріплених прав і обов’язків належать:
виробництво якісних і безпечних товарів та послуг;
повна сплата всіх видів податків;
виплата офіційної заробітної плати своїм працівникам без формування заборгованості і здійснення відрахувань на їх соціальне забезпечення;
додержання вимог антимонопольного законодавства;
формування та розвиток «здорових» соціально-трудових відносин;
додержання законодавчих норм у галузі охорони навколишнього середовища і вимог держави до екологічності виробництва;
гарантування безпеки, охорона праці своїх працівників, додержання норм трудового права;
додержання загальних прав людини, закріплених Конституцією України.
Добровільні зобов’язання компаній, що перевищують законодавчо встановлені норми, можна розподілити за трьома групами: економіка, екологія і соціальна політика.
Позитивні наслідки соціальної діяльності підприємств:
*Для підприємств (1. Поліпшення фінансових показників2. Поліпшення іміджу та репутації брендів3. Збільшення обсягів продажу та лояльність
споживачів4. Зниження плинності кадрів, підвищення відданості персоналу, зростання професіоналізму5. Зменшення тиску з боку органів контролю. 6. Можливість формування партнерських відносин із владними структурами, громадськістю та засобами масової інформації)
*Для суспільства (1. Можливість установлення партнерських відносин між бізнесом, владою і громадськістю, сприяння розвитку соціальної згуртованості, соціального партнерства на рівні держави2. Можливість надання адресної екстреної допомоги нужденним, зменшення наслідків соціального розшарування3. Посилення та розвиток соціальної захищеності населення, соціальна злагода4. Можливість залучення інвести- цій у важливі суспільні сфери: розвиток культури, освіти, науки, збе- реження довкілля, підтримка талановитої молоді5. Можливість підтримки громадських ініціатив, інноваційних про- ектів, розвиток соціальної і творчої активності населення, збереження і використання інтелектуального капіталу для потреб країни і регіону)
Сутність і складові соціальної відповідальності бізнесу:
*Відповідальний виробник (компанія виробляє якісну, нешкідливу для споживачів продукцію, не завищує ціну на неї, надає про неї правдиву інформацію споживачам, діє згідно з норма- ми екологічного права, турбується про навколишнє середовище, запроваджує новітні технології для зниження негативного впливу або ліквідацію шкідливих відходів, запобігання їх викидам)
*Відповідальний роботодавець (компанія діє згідно з нормами трудового права (найчастіше перевищує їх, надаючи працівникам додаткові соціальні блага), дбає про умови праці та працівників)
*Відповідальний учасник соціальних відносин (компанія бере участь у підтриманні добробуту суспільства, що найчастіше виявляється у благодійності стосовно до сиріт, інвалідів та інших соціально вразливих груп населення, підтримці духовності, освіти, науки, культури, сприянні розвитку свого регіону)
*Відповідальний учасник економічних і політичних відносин з державою (підприємство сумлінно сплачує податки та внески на соціальне страхування, веде діяльність згідно з нормами чинного законодавства, уникає корупції, ефективно веде бізнес без пільг і дотацій від держави, забезпечує прозорість корпоративних фінансів і вимагає прозорості щодо державних фінансів, конкуренції)
*Відповідальний діловий партнер (компанія формує свої відносини з партнерами на принципах додержання договорів, угод і професійних стандартів діяльності, фінансової відповідальності. Власники компанії відомі й пишаються нею, фінансова звітність прозора, благодійність не лицемірна, а щира, репутація стабільна)
Соціально відповідальний бізнес— діяльність, в якій використовуються
лише такі способи одержання прибутку, які не завдають шкоди людям, природі, суспільству.
Соціальну відповідальність поділяють на два великі напрями: внутрішню та зовнішню.
До внутрішньої соціальної відповідальності експерти відносять ділову практику щодо власного персоналу, тобто все, що стосується використання та розвитку персоналу на підприємстві чи фірмі.
Зовнішній напрям соціальної відповідальності бізнесу не так чітко окреслений, як внутрішній. До нього належать усі елементи відповідальності, що поширюються на зовнішнє для компанії середовище.
