1
. Некроз епітелію звивистих канальців
нирки(139).
Некроз епітелію звивистих канальців
нирки є за морфологічними ознаками
коагуляційним видом некрозу, прояв
хронічної ниркової недостатності. У
клітині відсутні ядра внаслідок
каріолізису, еозинофілія цитоплазми.
При цьому типі некрозу клітини, які
загинули, зберігають свої обриси
протягом декількох днів. Клітини,
позбавлені ядра, виглядають як маса
коагульованої, гомогенної, рожевої
цитоплазми. Механізм коагуляційного
некрозу недостатньо ясний. Коагулювання
цитоплазматичних білків робить їх
резистентними до дії лізосомних
ферментів і у зв'язку з цим сповільнюється
їх розчинення. Коагуляційний некроз
звичайно відбувається в органах, які
багаті на білки і бідні на рідини,
наприклад, у нирках, міокарді, наднирниках,
селезінці, в основному в результаті
недостатнього кровообігу і аноксії,
дії фізичних, хімічних та інших
пошкоджуючих чинників, наприклад
коагуляційний некроз клітин печінки
при вірусному ураженні або при дії
токсичних агентів бактеріального та
небактеріальногогенезу. Коагуляційний
некроз ще називають сухим, оскільки
він характеризується тим, що при ньому
мертві ділянки, які виникають, сухі,
щільні, кришаться, білого або жовтого
кольору. Приклади КН:
Інфаркт
Казеозний(сирнистий) некроз
Воскоподібний
Фібриноїдний
Жировий
Гангрена
2 . Гума печінки (66). - казеозний некроз при сифілісі. Казеозний некроз є видом коагуляційного.
Казеозний (сирнистий) некроз розвивається при туберкульозі, сифілісі, лепрі, а також при лімфогранульоматозі. Його ще називають специфічним, оскільки він найчастіше зустрічається при специфічних інфекційних гранульомах. У внутрішніх органах виявляється суха, обмежена ділянка тканини білувато-жовтого кольору, яка легко кришиться. У сифілітичних гранульомах дуже часто такі ділянки не кришаться, а пастоподібні, нагадують аравійський клей. Це змішаний (тобто екстра - та інтрацелюлярний) тип некрозу, при якому водночас гине і паренхіма, і строма (і клітини, і волокна). Мікроскопічно така ділянка тканини безструктурна, гомогенна, пофарбована гематоксиліном і еозином в рожевий колір, добре видно грудочки хроматину ядер (каріорексис).
1.печінкова тканина з ознаками стеатозу, ділянки некрозу в центрі ущільнення тканин
2Утворення гум печінки, яка є проявом хрон. Дифузного інтерстиційного запалення, в центрі гуми ділянка некрозу( казеозного) утворення навколо гум сполучно тканинних капсул інфільтрованої лімфоцитами, макрофагами.
3.Сифіліс
4Збудник -бліда трепонема
5статевий нестатевий внутрішньоутробний
6.Набутий сифіліс третинна форма
7. хронічне дифузне інтерстиційне запалення
3.Стеатоз печінки
(43).Жирова
дистрофія печінки проявляється різким
збільшенням вмісту і зміною складу
жиру в гепатоцитах. В клітинах печінки
спочатку появляються гранули л
іпідів
(пиловидне ожиріння), після цього дрібні
їх краплі (дрібнокрапельне ожиріння)
зливаються у великі краплі (крупнокрапельне
ожиріння) або в одну жирову вакуолю,
яка запов¬нює всю цитоплазму і відсуває
ядро на периферію. Змінені таким чином
печінкові клітини нагадують жирові.
Частіше відкладення жиру в печінці
починається на пери¬ферії, рідше - в
центрі часточок; при значно вираженій
дистрофії ожиріння клітин печінки має
дифузний характер. Причини жирової
дистрофії печінки: 1)надмірне надходження
вільних жирних к-т у печінку-при ЦУКРОВОМУ
діабеті, атеросклерозі, ожирінні; 2)при
порушенні внутрішньокл.метаболізму
жирних к-т- при хрон.алкоголізмі. Є
ГОСТРА і ХРОНІЧНА жирові дистрофії.
Макроскопічно печінка при жировій
дистрофії збільшена, алокровна
тістоподібної консистенції, мас жовтий
або охряно-жовтий колір, з жирним блиском
на розрізі. При розрізі на лезі ножа і
поверхні розрізу видно наліт жиру.
1. . Частіше відкладення жиру в печінці починається на пери¬ферії
2.Вакуолі, що містять нейтральний жир
3.Надмірне надходження вільних кислот у печінку, порушення внутрішньоклітинного метаболізму жирних кислот
4.Ліпіди
5. дрібнокрапельне ожиріння
6. Гематоксилін?
7. . Макроскопічно печінка при жировій дистрофії збільшена, алокровна тістоподібної консистенції, мас жовтий або охряно-жовтий колір, з жирним блиском на розрізі. При розрізі на лезі ножа і поверхні розрізу видно наліт жиру.