5. Коефіцієнта ефективності міжнародних інвестицій, або середньої норми прибутковості – arr (accounting rate of return).

Інакше цей метод називають методом бухгалтерської рентабельності міжнародних інвестицій – (return on investment).

Середня норма (ставка) прибутковості міжнародного проекту – ARR – дорівнює відношенню середньої величини річних майбутніх чистих доходів (прибутків) від інвестицій до половини суми первинних інвестицій.

ARR визначається за формулою:

(3.23)

n – період реалізації міжнародного інвестиційного проекту;

k – роки реалізації міжнародного проекту (1, 2, 3..., n);

P_k – дохід (грошові надходження) в k-ому році реалізації міжнародного проекту;

I – обсяг разової інвестиції (грошового відтоку коштів).

Цей показник найчастіше порівнюється з рентабельністю авансового капіталу, яка знаходиться діленням загального чистого прибутку компанії на загальну суму коштів, авансованих в її діяльність (середнє значення підсумків балансу-нетто на початок і кінець року).

Недоліки методу ARR:

• не враховується фактор часу;

• не враховуються розбіжності між проектами з однаковою сумою середньорічного прибутку, але з варіюванням величин прибутку по роках;

• не враховуються розбіжності між проектами, які мають однакові середньорічні прибутки, що генеруються протягом різної кількості років.

4. Кошторисна вартість будівництва і склад сукупних витрат міжнародного інвестиційного проекту

Розрахунок майбутніх витрат і доходів називають кошторисом. В міжнародному інвестиційному проектуванні кошторис, з одного боку, визначає вартісні показники витрат, а з іншого, виступає інструментом контролю та аналізу їхнього використання.

Будь-який кошторис дає лише прогноз кінцевої вартості робіт або об’єкта, оскільки остаточна вартість може бути відома лише після завершення міжнародного проекту.

Вихідними даними для складання будівельного кошторису є:

1. перелік будівель і споруд, що проектуються;

2. креслення та інші графічні матеріали з пояснювальними записками до них;

3. розрахунки вартості;

4. специфікації машин і устаткування, такелажу (снастей) і матеріалів, приладів, інструменту та виробничого реманенту (інвентаря), необхідних для функціонування об’єкта міжнародних інвестицій;

5. діючі ціни, тарифи на перевезення і послуги, каталоги, кошторисно-нормативні матеріали, норми накладних витрат.

Кошторисні дані готуються в динаміці за весь період життєвого циклу об’єкта міжнародного інвестування, тобто вони повинні відображати часову динаміку проектування, будівництва і функціонування об’єкта до завершення його діяльності (ліквідації).

Недостатньо, наприклад, знати загальні обсяги міжнародних інвестицій або річний обсяг виробничої програми. Необхідно також скласти план капітального будівництва, освоєння виробничих потужностей і передбачити очікувані зміни з плином часу обсягів виробництва.

Фінансово-економічна інформація згрупована за такими ознаками:

1. ринок збуту, обсяги реалізації (продажів) і ціни;

2. прогнози і припущення про інфляційні процеси, відсоткові ставки і зміни обмінних курсів валют;

3. припущення про податки і збори;

4. план будівництва та інвестиційні витрати;

5. виробничі витрати;

6. джерела фінансування.

Кошторисна вартість будівництва – це розмір усіх витрат, пов’язаних з будівництвом (реконструкцією) об’єкта міжнародного інвестування, або ціна будівельної продукції. Вона визначається за формулою:

(3.24)

де В_КБ – кошторисна вартість будівництва;

В_БМР – вартість будівельно-монтажних робіт;

В_ОБ – витрати на придбання обладнання, інструменту і реманенту, необхідного для оснащення об’єктів будівництва, та на роботи з його монтажу;

В_ІН – інші витрати, пов’язані з будівництвом (проектування, утримання дирекції підприємств, що будуються);

В_НР – резерв витрат на непередбачувані роботи.

Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт (БМР) поділяється на:

1. прямі витрати (В_ПР), які безпосередньо пов’язані із здійсненням БМР. Це заробітна плата робітників з відрахуваннями на соціальні потреби, вартість будівельних матеріалів, конструкцій, деталей і напівфабрикатів, а також витрати, пов’язані з експлуатацією будівельних машин і механізмів;

2. накладні витрати (В_Н), які призначені для організації, управління і обслуговування будівельного виробництва. Норми накладних витрат з будівельних робіт визначають у відсотках від прямих витрат, а з монтажних робіт – у відсотках від заробітної плати основних будівельних робітників;

3. планові нагромадження(Н_ПЛ), або кошторисний прибуток проектуваль-ників і підрядних організацій встановлюються у відсотках від суми прямих і накладних витрат. Їх величина повинна враховувати податкові ставки.

Для визначення кошторисної вартості об’єкта міжнародного інвестування складаються такі види кошторисів:

1. зведений кошторис, або зведений кошторисний розрахунок, який визначає загальну вартість робіт згідно з технічним (або техноробочим проектом);

2. кошториси а окремі об’єкти і види робіт, придбання обладнання і його монтаж;

3. кошториси на окремі види витрат;

4. калькуляції вартості матеріалів, транспортних та інших витрат;

5. кошториси на пошукові роботи;

6. локальні та об’єктні кошториси.

Зведений кошторисний розрахунок, як правило, включає:

• підготовку території будівництва;

• основні об’єкти будівництва;

• об’єкти підсобного і обслуговуючого призначення;

• об’єкти енергетичного, транспортного господарства і зв’язку;

• зовнішні мережі й споруди водопостачання, каналізації, тепло- і газопостачання;

• благоустрій та озеленення території;

• тимчасові будівлі і споруди;

• інші роботи та витрати;

• утримання дирекції підприємства, що будується, і авторський нагляд;

• підготовку кадрів для експлуатації об’єкта;

• проектно-пошукові роботи.

Кошторисна вартість будівництва використовується:

1. для порівняння з фак4тичними витратами та виявлення прибутковості або причин збитковості окремих робіт;

2. для визначення договірної ціни об’єкта будівництва;

3. для укладення договорів (контрактів) між замовниками і підрядниками, для розрахунків між ними;

4. при організації тендерів (торгів).

Сукупні витрати на здійснення міжнародного інвестиційного проекту поділяють на:

1. початкові інвестиційні витрати, які враховують:

а) інвестиції в основний капітал:

- вартість земельної ділянки (її купівля та поліпшення);

- підготовка виробничого майданчика;

- вартість будівництва;

- придбання обладнання, його монтаж;

- вартість інших основних засобів з урахуванням витрат на доставку, пакування і транспортування;

б) передвиробничі та післявиробничі витрати – це витрати на організацію випуску цінних паперів, переговорів з іноземними партнерами, підготовку ТЕО (техніко-економічного обґрунтування), оплату консультаційних послуг, виконання НДДКР, оплату праці і соціальні виплати персоналу, зайнятому у підготовці виробництва, попередні витрати з маркетингу, створення мережі постачання, возведення тимчасових споруд, підготовку патентів і „ноу-хау”, витрати на припинення функціонування об’єкта наприкінці його життєвого циклу, включаючи розчистку земельної ділянки;

в) інвестиції в оборотний капітал, у складі яких враховуються поточні активи, а саме:

- запаси виробничих матеріалів, запасних частин, незавершеного виробництва, готової продукції;

- дебіторська заборгованість;

- кредиторська заборгованість.

Інвестиції в оборотний капітал складають істотну частину початкових інвестицій. Будь-яке збільшення оборотного капіталу відповідає відтоку реальних грошей, який повинен бути профінансований, а будь-яке його зменшення створює вільні фінансові ресурси (притік реальних грошей міжнародного проекту).

2. виробничі втрати, які складаються з матеріальних, трудових і загально-виробничих витрат (ремонт, опалення, прибирання приміщень, вивезення і утилізація відходів, витрати на техніку безпеки, екологію, санітарно-гігієнічні та інші умови), адміністративних витрат (оплата праці адміністрації тощо), витрат фінансування (рентні платежі, виплата пені, штрафів);

3. збутові (комерційні) витрати – пакування, зберігання готової продукції, реклама, оплата торгових маклерів, комісійні виплати, транспортні витрати, витрати на дослідження ринку тощо.

Нерідко для спрощення процедури розрахунку інвестиційних витрат використовують кошторисні дані по вже збудованих об’єктах-аналогах.

Для постачальників ресурсів можуть бути об’явлені відкриті торги (тендери).

Інфляційні зміни вартості будівництва можуть враховуватися індексним методом.

Розрахунки показників, необхідних для оцінки ефективності міжнародних інвестиційних проектів, зручно проводити в табличній формі.