Тема 4 : теорія товару і грошей план
Товар і його властивості.
Теоретичні концепції виникнення та сутність грошей.
Обіг готівкових та безготівкових грошей. Закон грошового обігу.
Інфляція, її суть, причини, види і соціально – економічні наслідки.
Ключові слова: ТОВАР, ТОВАР-ПОСЛУГА, ВАРТІСТЬ, СПОЖИВЧА ВАРТІСТЬ, МІНОВА ВАРТІСТЬ, КОРИСНІСТЬ, ЦІННІСТЬ, СУСПІЛЬНО НЕОБХІДНА ПРАЦЯ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ, ГРАНИЧНА КОРИСНІСТЬ, ЗАКОН ВАРТОСТІ, ГРОШОВИЙ ЗАГАЛЬНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ, МІРА ВАРТОСТІ, ЗАСІБ ОБІГУ, ЗАСІБ НАГРОМАДЖЕННЯ, ЗАСІБ ПЛАТЕЖУ, ПАПЕРОВІ ГРОШІ, БАНКНОТА, ЧЕК, КРЕДИТНА КАРТКА, ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ, ГРОШОВА МАСА, ГРОШОВИЙ АГРЕГАТ, ВАЛЮТНИЙ КУРС, КОНВЕРТОВАНІСТЬ ГРОШЕЙ, ІНФЛЯЦІЯ, АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА.
1. Товар і його властивості
Основоположною категорією товарного виробництва є "товар". Однак історично та логічно цій категорії передувала категорія "благо".
Товар — це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну (купівлі— продажу на ринку).
Згідно з класичною теорією найважливішими характеристиками товару є його споживча вартість і вартість.
Споживча вартість — це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.
Вартість товару — це уречевлена в товарі суспільна праця виробника.
Вартість проявляється за допомогою зовнішньої форми її відбиття — мінової вартості.
Мінова вартість є певним кількісним співвідношенням (пропорцією), в якому товар одного роду обмінюється на товар іншого виду.
Альтернативні теорії вартості
В економічній науці існує кілька теорій вартості, в тому числі: факторів (витрат) виробництва, попиту і пропозиції, трудової вартості, граничної корисності та інших (рис. 1).
Рис. 1. – Основні теорії вартості
Однак, незважаючи на різноманіття концепцій вартості, розуміння її сутності формувалося під впливом двох найпоширеніших теорій: класичної теорії трудової вартості та маржиналістської теорії граничної корисності. Представники трудової теорії вартості визначали вартість товару за витратами суспільно необхідної праці, теорії граничної корисності — за ступенем корисності речі для споживача.
Трудова теорія вартості була започаткована представниками англійської класичної політичної економії В. Петті, А. Смітом, Д. Рікардо, а згодом була доповнена і завершена К. Марксом. Згідно з цією концепцією єдиним джерелом вартості є праця, яка становить субстанцію або внутрішній її зміст. Поділивши працю на конкретну і абстрактну, К. Маркс показав, що конкретна праця створює в товарі споживчу вартість, а абстрактна — вартість. При цьому, за Марксом, джерелом вартості не можуть бути витрати минулої праці, втілені в засобах виробництва. Лише витрати живої абстрактної праці найманого працівника створюють в товарі вартість і додану вартість.
У другій половині XIX ст. поряд із трудовою теорією вартості виникла і отримала широке поширення принципово нова концепція вартості — маржиналістська теорія граничної корисності. Засновники цієї теорії К. Менгер, Л. Вальрас, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, Г. Гессен, В. Парето та їхні прихильники вважали, що в основі цінності товару лежить не праця, а суб'єктивно-психологічна думка споживача щодо його корисності.
Відповідно до маржиналістських поглядів суб'єктивна цінність благ залежить від двох факторів: рідкісності, тобто наявного запасу та ступеня насиченості потреби в них. Отже, цінність блага певного виду визначається корисністю граничного (останнього) екземпляру, що задовольняє найменшу потребу суб'єкта. Цей стійкий взаємозв'язок між вказаними економічними явищами отримав у маржиналістів назву закону спадної граничної корисності. Гранична корисність — це додаткова корисність, яку отримує споживач від додаткової одиниці товару чи послуги.
На рубежі XIX і XX століть деякими економістами були зроблені спроби синтезувати обидві ці теорії. Першу таку спробу зробив відомий англійський економіст А. Маршалл, який вважав, що у формуванні вартості товару слід врахувати рівною мірою як витрати виробництва, так і корисність товару. Відійшовши від пошуку єдиного джерела вартості та поєднавши теорію витрат з теорією граничної корисності на основі попиту та пропозиції, А. Маршалл тим самим поклав початок неокласичному аналізу в економічній науці.
Видатний український економіст М.І. Туган-Барановський вважав теорії трудової вартості і граничної корисності не такими, що виключають, а такими, що доповнюють одна одну. Працю і граничну корисність він подав як об'єктивний і суб'єктивний фактори, що формують вартість. Трудова теорія вартості виявила об'єктивні, теорія граничної вартості — суб'єктивні фактори цінності, а справжня теорія вартості має поєднувати і те, й інше.
Закон вартості, його сутність та функції
Закон вартості є законом функціонування і розвитку товарного виробництва. Цей закон регулює зв'язки між товаровиробниками, а також розподіляє і стимулює суспільну працю в умовах товарного виробництва.
Закон вартості — це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.
У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції : стихійно регулює суспільне виробництво; стимулює розвиток продуктивних сил суспільства; обумовлює економічну і соціальну диференціацію товаровиробників.