- •Основи економічної теорії
- •Тема 1 : предмет і метод економічної теорії план
- •1. Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки.
- •2. Предмет економічної теорії .
- •5. Функції економічної теорії
- •6. Економічна теорія як теоретико-методологічна база інших економічних наук.
- •Тема 2 : економічна система суспільства економіки план
- •1. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура.
- •2. Економічні інтереси: сутність, суб’єкти класифікація
- •3.Економічна система, її сутність та основні структурні елементи. Типи економічних систем.
- •4. Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі
- •Тема 3 : виробництво, його сутність та роль у житті суспільства план
- •1. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво
- •2. Основні фактори суспільного виробництва та їхній взаємозв'язок
- •3. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
- •Тема 4 : теорія товару і грошей план
- •1. Товар і його властивості
- •2. Теоретичні концепції виникнення і сутності грошей
- •3.Обіг готівкових та безготівкових грошей. Закон грошового обігу.
- •4. Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки
- •Тема 5: теоретичні основи ринкової економіки та її основні елементи план
- •1. Теоретичні засади становлення ринкових відносин.
- •3. Сутність попиту і фактори, що його визначають
- •4. Пропозиція: зміст і фактори, що на неї впливають
- •Ринкова рівновага
- •Види економічної конкуренції
- •7. Монополія та типи монополізації.
- •8.Антимонопольна політика і антимонопольне законодавство.
- •Тема 6: підприємництво та підприємство в ринковій економіці план
- •Підприємництво, його суть, форми, види.
- •Основи економічної теорії
- •Тема 7: капітал підприємства його кругообіг та обіг план
- •1.Сутність капіталу його матеріально-речовий зміст та соціально-економічна форма.
- •2. Кругообіг та обіг капіталу
- •Тема 8 : капітал сфери обігу план
- •2. Позичковий капітал як відокремлена частина грошових функціональних форм промислового і торговельного капіталу.
- •3. Банківська система як інфраструктурний елемент сучасної ринкової економіки.
- •Тема 9: ринкові відносини в аграрному секторі економіки план
- •Аграрна сфера виробництва та її особливості.
- •2.Сутність земельної ренти, її види та механізм створення.
- •3. Агропромислова інтеграція й агропромисловий комплекс
- •Тема 10: доходи населення їх формування та розподіл план
- •1. Доходи, їх види та джерела формування
- •1. За рівнем формування:
- •2. За суб'єктами привласнення:
- •3. Залежно від цін, в яких визначається дохід:
- •Заробітна плата : сутність, форми та системи заробітної плати.
- •3. Сімейні доходи, їх структура та використання.
- •Тема 11: держава та її економічні функції план
- •1.Необхідність і межі державного регулювання ринкової економіки.
- •Бюджетно – податкова система як інструмент економічної політики держави.
- •Тема 12: світове господарство і міжнародні економічні відносини план
- •1. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства
- •2. Міжнародна торгівля та її економічні основи.
- •I етап — поява нового продукту на ринку;
- •II етап — зрілість продукту;
- •III етап — випуск стандартизованого продукту.
- •3. Міжнародний рух капіталів.
- •5. Сутність, причини, форми і тенденції розвитку міграції робочої сили
- •Тема 13: економічні аспекти глобальних проблем план
- •Глобалізація як закономірний прцес свтогосподарського розвитку.
- •2. Сучасні глобальні проблеми і шляхи їх розв’язання людством.
Основи економічної теорії
Тема 1 : предмет і метод економічної теорії план
Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки.
Предмет економічної теорії.
Методи пізнання економічних процесів і явищ.
Економічні закони, принципи і категорії.
Функції економічної теорії.
Місце економічної теорії в системі економічних наук.
Ключові слова: ЕКОНОМІКА, ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ, ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ, ЕКОНОМІКС, МІКРОЕКОНОМІКА, МАКРОЕКОНОМІКА, МЕЗОЕКОНОМІКА, МЕГАЕКОНОМІКА, МЕРКАНТИЛІЗМ, ФІЗІОКРАТИ, КЛАСИЧНА ПОЛІТЕКОНОМІЯ, МАРЖИНАЛІЗМ, НЕОКЛАСИЦИЗМ, КЕЙНСІАНСТВО, ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ, МОНЕТАРИЗМ, ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ, МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ, ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ, ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАКОН, НАУКОВА АБСТРАКЦІЯ, ЕКОНОМІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ, ЕКОНОМІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ, ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ, ЕКОНОМІЧНЕ МИСЛЕННЯ, ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА.
1. Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки.
Поняття економіка (від гр. oikonomia, буквально — мистецтво ведення домаїпнього господарства) нині застосовують у чотирьох значеннях:
1) народне господарства певної країни, групи країн або всього світу;
2) сфера господарської діяльності людини, у якій створюються, розподіляються і споживаються життєві блага;
3) економічна наука, що вивчає різноманітні економічні явища і процеси, які відбуваються в суспільстві;
4) сукупність економічних відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції, що утворюють певну економічну систему.
Перші спроби вивчення окремих сторін економічних процесів відомі ще з праць стародавніх грецьких і римських мислителів (Ксенофонта, Арістотеля, Платона, Катона, Варрона, Сенеки, Колумелли), а також мислителів Стародавнього Єгипту, Китаю та Індії. Вони досліджували проблеми ведення домашнього господарства, землеробства, торгівлі, багатства, податків, грошей тощо.
Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів і явищ почала складатися лише в XVI—XVII ст., коли ринкове господарство почало набувати загального характеру.
Основні етапи розвитку економічної науки :
Меркантилізм. Прибічники цієї школи основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а багатство ототожнювали з накопиченням металевих грошей (золотих і срібних).
Погляди представників цієї школи відображали інтереси торгової буржуазії в період первісного нагромадження капіталу та розвитку зовнішньої торгівлі. Представники: А. Монкретьєн, Т. Манн, Д. Юм.
Фізіократи. Вперше перенесли дослідження зі сфери обігу безпосередньо в сферу виробництва. Але джерелом багатства вважали тільки працю в сільськогосподарському виробництві. Вважали, що промисловість, транспорт і торгівля — безплідні сфери, а праця людей у цих сферах лише покриває витрати на їхнє існування і не прибуткова для суспільства. Представники: Ф. Кене, А. Тюрго, Н. Мірабо, Д. Hope.
Класична політична економія. Виникла з розвитком капіталізму, її засновники У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо зосереджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірностей розвитку всіх сфер суспільного виробництва, прагнуть розкрити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кредиту, обігу, механізму конкуренції. Саме вони започатковують трудову теорію вартості, а ринок розглядали як саморегулюючу систему.
Марксизм, або політична економія праці. Засновники цього напряму К. Маркс і Ф. Енгельс досліджують систему законів капіталістичного суспільства з позицій робітничого класу. Продовжуючи дослідження трудової теорії вартості, зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтворення, економічних криз, земельної ренти.
Маржиналізм (від англ. marginal — граничний) — теорія, яка пояснює економічні процеси і явища, на основі універсальної концепції використання граничних, крайніх ("max" чи "min") величин, які характеризують не внутрішню сутність самих явищ, а їхню зміну у зв'язку зі зміною інших явищ.
Дослідження маржиналістів ґрунтуються на таких категоріях, як "гранична корисність", "гранична продуктивність", "граничні витрати" і т. ін. Представники маржиналізму — К. Менгер, Ф. Візер, У. Джевонс, Л. Вальрас.
Основні напрями сучасної економічної теорії :
Неокласицизм. Досліджує та розвиває ідеї класичної політекономії з урахуванням сучасних умов. Заперечує необхідність втручання держави в економіку, розглядає ринок як саморегульовану економічну систему, здатну самостійно встановити необхідну рівновагу між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Засновники теорії—А. Маршалл і А. Пігу. Послідовники — Л. Мізес, Ф. Хайєк, М. Фрідмен, А. Лаффер, Дж. Гілдер, Ф. Кейганта ін.
Неокласичний напрям охоплює багато різних концепцій і шкіл: монетаризм, теорію економіки пропозиції, теорію раціональних очікувань та ін. Особливою популярністю користується концепція монетаризму, визнаним теоретиком якої є американський економіст Мілтон Фрідмен. Прихильники монетаризму: Ф. Найт, Дж. Стиглер, Ф. Кейган, А. Голдмен.
Монетаризм — теорія, яка пропонує відмову від активного втручання держави в економіку і приписує грошовій масі, що перебуває в обігу, роль визначального фактора у формуванні економічної рівноваги, розвитку виробництва і зміні обсягів валового національного продукту (ВНП).
Кейнсіанство — одна з провідних сучасних теорій, на противагу неокласикам, обґрунтовує об'єктивну необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової економіки шляхом стимулювання сукупного попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики. Засновником теорії є видатний англійський економіст Дж.М. Кейнс. Кейнсіанство виникло в 30-х роках XX ст. як відповідь на потреби подолання Великої депресії (1929—1933 pp.), яка поставила економічну систему капіталізму на межу повної катастрофи. Ідеї Дж.М. Кейнса, викладені в його головній праці "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" (1936), широко застосовувалися провідними країнами світу в практиці регулювання ринкової економіки.
Інституціоналізм, або інституціонально-соціологічний напрям, представниками якого є Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчелл, Дж. Гелбрейт, Я. Тінберген, Г. Мюрдаль та ін., розглядають економіку як систему, в якій відносини між господарюючими суб'єктами складаються під впливом як економічних, так і правових, політичних, соціологічних і соціально-психологічних факторів. Об'єктами вивчення для них є "інститути", під якими вони розуміють державу, корпорації, профспілки, а також правові, морально-етичні норми, звичаї, менталітет, інстинкти людей і т. ін.
Неокласичний синтез — узагальнююча концепція, представники якої (Д. Хікс, Дж. Б'юкенен, П. Самуельсон, Л. Клейн та ін.) обґрунтовують принцип поєднання ринкового і державного регулювання економічних процесів, наголошують на необхідності руху до змішаної економіки. Дотримуються принципу раціонального синтезу неокласичного і кейнсіанського напрямів економічної теорії.