Урін О.В.

ПОЛІТОЛОГІЯ

Конспекти курсу лекцій з таблицями та схемами

(шосте видання, доповнене й перероблене)

Науковий редактор: кандидат історичних наук, доцент

Фарина С.Я.

„Рекомендовано Міністерством освіти і науки

України як навчально-наочний посібник

для студентів вищих навчальних закладів”

(лист № 14/18.2-21.09 від 08.12.2003 року)

Кременчук, 2010

ББК 660 (4УКР)

УДК 321

У69

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчально-наочний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(лист № 14/18.2-21.09 від 08.12.2003 року).

Урін О.В. Політологія. Конспекти курсу лекцій з таблицями та схемами: навчально-наочний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Кременчук: ПП Щербатих О.В., 2010 рік – 324 ст.

Автор: Урін О.В., старший викладач кафедри Соціально-політичних наук Кременчуцького національного університету імені М. Остроградського.

Фарина С.Я.

Науковий редактор:кандидат історичних наук, доцент

Рецензенти:

Рудич Ф.М., доктор філософських наук, професор, зав. відділенням теоретичних та прикладних проблем політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України;

Гошуляк І. Л., кандидат історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України;

Чумак В.І., кандидат історичних наук, доцент Академії муніципального управління;

Луньов Б.Л., кандидат історичних наук, доцент Академії муніципального управління:

«Представлений курс лекцій з політології складений у відповідності до Програми вивчення політології у вищих навчальних закладах, затвердженої Міністерством освіти і науки України. Тому послідовність викладених тем повною мірою відповідає загальновизнаній методології, а складені таблиці і схеми є суттєвим доповненням викладеного матеріалу».

Редакція журналу «Людина і політика» (№2(32)2004, «Актуальна політологія», с.154-155): «Конспекти лекцій» О. Уріна можуть слугувати прикладом того нового для нас типу авторських навчальних посібників, що здебільшого використовуються у практиці викладання західноєвропейських та американських навчальних закладів».

ІSBN 966-8931-43-7 © О.В.Урін, 2010

© ПП Щербатих О.В., 2010

Передмова

“Я був і залишаюсь журналістом” (В. Бойко: 19.03.1990р. – в день перемоги на виборах до Верховної Ради УРСР) “Для декого з моїх колег народних депутатів політика і мораль – несумісні речі, я з цим не згоден і ніколи не стану таким” (В. Бойко: 21.05.1991р. – під час зустрічі з виборцями в Кременчуці) “Якщо ми не об’єднаємось, нас знищать поодинці...” (В. Бойко: про необхідність єднання журналістів заради правди та свободи слова, в інтерв’ю газеті “Независимость” напередодні своєї загибелі 14.02.1992р..)

Цей навчально-наочний посібник присвячений світлій пам`ті Вадима Бойка – яскравої зірки тележурналістики кінця 80^х – початку 90^-х років ХХ століття, депутата Верховної Ради України І^го скликання, який трагічно загинув 14 лютого 1992 року. Генеральна Прокуратура за фактом загибелі тричі відкривала, а потім закривала кримінальну справу „в зв’язку з тим, що осіб, причетних до його загибелі не було знайдено” (Таку офіційну відповідь отримали батьки Вадима).

Він був надзвичайно порядною, мужньою людиною, справжнім улюбленцем своїх виборців. Першим на українському телебаченні підготував унікальні сюжети: «Про Голодомор в Україні 1932-1933 років», «Перепоховання в Києві Василя Стуса», «Правда про Чорнобильську трагедію», «Невдала спроба державного перевороту в Литві» (за цей матеріал був посмертно нагороджений вищою державною відзнакою Литви), „Як закривали „Взгляд”, «Контрольна для кременчуцького прокурора”» та інші.

Вадим Бойко був заступником голови Комітету з гласності та засобів масової інформації Верховної Ради України. Він рішуче виступав за справжню свободу слова, становлення конкурентноспроможного українського телебачення та творчу співпрацю з російськими тележурналістами. Вадим Бойко проводив журналістські та депутатські розслідування в пошуках бібліотеки Ярослава Мудрого, „золота КПРС”, правди про радіоактивну забрудненість окремих територій тощо. Не лише для рідних, колег та друзів, а й для всіх, хто з ним зустрічався, до нього звертався зі своїми проблемами, Вадим Бойко назавжди залишився в пам’яті: життєрадісним, кмітливим, чуйним до проблем простих людей, відвертим та принциповим. Його коротке життя – приклад справжнього журналіста і справжнього політика з державним мисленням та любов’ю до своїх співвітчизників на зорі становлення молодої української демократії. Шкода, що мрії про процвітаючу демократичну Україну як правову європейську державу досі не вдалося реалізувати.

З прізвища Вадима Бойка починається сумний список загиблих журналістів на стелі пам`яті, що відкрита в Києві в 2004 році. Напевно, в якійсь мірі він випередив свій час, бо лише наприкінці 2004 року журналісти прийняли свою Хартію солідарності, категорично відмовившись підкорятись провладним „темникам”. Ось так, свобода слова, за яку віддав життя Вадим Бойко, поступово ставала в Україні незворотною реальністю. Проте співіснування моралі й політики залишається актуальною проблемою в молодій державі, де не вистачає таких, як він, тих, хто здатен залишатись в журналістиці та політиці самим собою, не поступатись принципами, зміцнювати демократичні засади суспільного життя.

Політологія як наука, навчальна дисципліна здобула право на повноцінне існування в Україні передусім завдяки демократизації суспільства, становленню держави. В розвинених країнах світу наука про політику і політиків вже після Другої світової війни набула самостійного статусу та стала відображати не лише рівень громадянської свідомості суспільства, а й практичні можливості впливу на трансформацію політичних систем. В СРСР політологія офіційно заперечувалась, і тільки в другій половині 80-х років ХХ ст. почала розвиватись.

В незалежній Україні політична наука з початку 90-х стала самостійною. Її основним предметом є дослідження взаємозв’язоку особи, громадянина та держави, суспільства в політичному житті. До того ж, без неї неможливо підготувати таких справжніх політиків, як Вадим Бойко, які б змогли довести можливість моральності політики (але не обов’язково ціною власного життя). Без цього жодну з проблем розбудови демократичної, правової, соціальної держави не вирішити.

Один з засновників порівняльної політології англієць Е. Фрімен дав таке визначення історії та політики, взаємозв`язок між якими – основа політичної науки: „історія – це політика в минулому, політика – історія в сучасності ”.¹ Порівняння в політичній науці – не лише один з методів дослідження, а й дослідницька стратегія, орієнтація на яку дала змогу політології здобути визнання. Так, політико-історичний аналіз подій в Росії серпня 1917 та в СРСР – серпня 1991 років, або в Україні – 1991 та 2004 років, дозволяють зробити цікаві висновки для сьогодення й майбутнього. До того ж, порівняння політичних поглядів мислителів, громадських діячів різних часів, моделей державного розвитку, шляхів формування правової, демократичної держави, громадянського суспільства – все це за допомогою таблиць та логічних схем стає більш зрозумілим.

Вивчення політології для молоді має певні труднощі, які полягають в тому, що існуючі посібники не завжди доступні, а частина засобів масової інформації досить заангажована. До того ж, ситуація ускладнюється аполітичністю, зневірою багатьох людей, і не лише молодих, в спроможності влади вирішувати їхні, а не свої особисті, нагальні проблеми. Саме тому спроба систематизації політичних знань за допомогою таблиць, використання там документальних матеріалів, мають допомогти студентам засвоїти основи науки, самостійно замислитись над найактуальнішими сучасними політичними питаннями, сформувати власну життєву позицію.

Видання саме конспектів лекцій надає можливість не витрачати час на записи великого обсягу необхідного матеріалу, а зосередитись на його роз’ясненні, доповненні найновітнішою інформацією. Тобто це має підвищити ефективність вивчення навчальної дисципліни та оволодіння студентами знаннями, навичками, необхідними для їх безпосередньої участі в політичному житті.

Таким чином, саме поява різноманітнішої політологічної літератури, плюралізм політичних поглядів, поширення знань про політику, політиків серед широких верств населення, з одного боку, свідчить про демократизацію нашого суспільства, а з іншого – робить найактуальнішим формування у молоді відповідного рівня політичної культури, щоб розібратись в досить складному інформаційному полі.

Для підготовки цього посібника «Конспектів лекцій з таблицями та схемами» у відповідності до державної програми вивчення курсу “Політології” у вищих навчальних закладах України використовувались документи з офіційних інтернет-сайтів парламенту, Президента, уряду України, різні підручники, монографії сучасних політологів, матеріли наукових конференцій з актуальних політичних питань. Перш за все, це праці Ф. М. Рудича “Політологія” – курс лекцій”. – К.2000р., „Політологія” – підручник для студентів вищих навчальних закладів, – Київ: «Либідь», 2005 р. “Чи багато влади потрібно владі?”– К,1998 р. та інші; В. М. Бебика “Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика” – К, 2000, О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка “Політологія» – К, 1998 р., П. П. Павліченка “Політологія” – Кременчук, 1998, “Основи політології”: Навчальний посібник. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2005. – 170 С.,та інші.

Для підготовки всіх видань цього посібника використовувались інтернет-сайти різних інформаційних, аналітичних видань, що дозволило суттєво доповнити різноманітними баченнями шляхів вирішення багатьох проблем найсучаснішої внутрішньої та зовнішньої політики України. В грудні 2003 року навчально-наочний посібник отримав гриф Міністерства освіти та науки України, тому в вересні 2004 року третє видання вже вийшло з відповідною відміткою. В ньому додатково наведені новітні документи, матеріали сучасного політичного життя, зроблені певні політологічні прогнози, причому, збережений основний принцип об’єктивності та незалежності від політичних поглядів, діяльності будь-яких політичних партій чи блоків. Водночас треба враховувати, що кожен має право на власну думку, тому толерантність, об’єктивність, здатність переконливо аргументувати свою позицію, замислюватись над запереченнями, іншими поглядами – все це навчально-методичні пріоритети, методичні завдання під час вивчення політології.

До того ж, починаючи з третього видання цього посібника були внесені такі доповнення відповідно до рекомендацій професора Ф.М. Рудича та редакції журналу „Людина і політика”:

- після кожної лекції розміщені висновки (резюме);

- контрольні запитання після кожної теми;

- в кінці книжки надано перелік рекомендованої для вивчення літератури, в тексті додані конкретні посилання на використані джерела відомих суспільствознавців та політиків.

В той же час, з жовтня 2004 до серпня 2006 років, у політичному житті України відбулись знаменні події: „Помаранчева революція” під час президентських виборів 2004 р., перші парламентські вибори за пропорційною виборчою системою 2006 р., в умовах суперечливої політичної реформи та фактичної відсутності в країні більше дев`яти місяців Конституційного суду. Тому четверте видання цього посібника мало відобразити основні політичні події в Україні, які опинились в центрі уваги всього світу, одночасно доповнитись новими документами, як підґрунтям для міркувань на задані теми.

Не менш цікаві політичні події відбулись і в наступні два роки (вересень 2006 – серпень 2008 років), після виходу четвертого та підготовки п`ятого видання цього посібника. Зокрема, відбулись дострокові парламентські вибори 2007 року, знову змінилась влада, Україна стала членом СОТ, посилила свою європейську інтеграцію, але політична стабільність у країні так і не настала. Більше того, системна криза не подолана, багато обіцянок різних політичних сил так і залишились обіцянками, а привид чергових чи позачергових виборів в державі знову виходив на перший план політики. Політичні союзники публічно сваряться, опоненти – таємно чи ситуативно – об`єднуються. Всі стверджують, що не можна Конституцію змінювати під політиків, а пропонують зміни, переважно з суб`єктивним підтекстом. Різні варіанти можливих конституційних змін потребують окремого порівняльного аналізу. Помітно змінюється і партійно-політичний спектр сучасної України. Відбулись і певні трансформації в інших країнах світу, нового змісту набув і геополітичний аспект розвитку України, її сусідів.

Після п`ятого видання цього посібника пройшло ще два роки, хоча «привід» чергових дострокових парламентських так і не реалізувався, але відбулись президентські перегони 2010 – й ситуація докорінно змінюється. Вчорашні влада і опозиція помінялись місцями, проте, цього разу Президент, уряд та парламентська більшість представляють переважно одну політичну силу. Нова влада декларує «стабільність та реформи» при збереженні демократичних засад, а опозиція бачить реальну загрозу демократії, свободі слова та подальше панування олігархічних кланів. До того ж, в 2009 році світ потрапив в економічну кризу, яка не оминула і Україну, її наслідки відчуваються досі.

Неупереджено розібратись в складнощах сучасної політичної ситуації в світі та Україні має допомогти шосте видання навчального посібника з політології. В той же час, основні документальні матеріали з попередніх видань не втратили своєї актуальності, абсолютна більшість аналітичних оцінок пройшли успішне випробування часом. Так, наприклад, доречно співставити в порівняльних таблицях передвиборчі програми основних кандидатів в Президенти України 2004 та 2010 років, або різні варіанти конституційної реформи, основні ідеї «Універсалу національної єдності» серпня 2006 року з Законом України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» липня 2010.

В той же час, потребує внесення певних коректив в попередні видання й досвід практичного викладання предмету, з урахуванням рівня загальної підготовленості студентів. На жаль, зменшилось погодинне навантаження з політології для більшості спеціальностей, що вимагає відповідних змін в новому виданні курсу лекцій..

Під час підготовки шостого видання передчасно пішов з життя завідувач кафедри СПН КДУ, незмінний науковий редактор всіх попередніх видань Сергій Якович Фарина – Вчений, Педагог за покликом душі, улюбленець випускників, студентів, колег, громадський діяч, світла пам`ять про якого залишиться в серцях, а його прізвище – на титульній сторінці цього посібника.

Особливе значення при вивченні курсу політології має формування навичок самостійного розуміння різних політичних моделей, позицій політичних сил, політиків, їх недоліків, переваг, бачення перспектив розвитку. Саме тому залишається актуальним сьогодні і для політології вимога французького історика Марка Блока для дослідників історичних фактів та подій: передусім з`ясувати їх достовірність, зрозуміти суть з різних точок зору, порівняти, проаналізувати та зробити певні висновки для сучасного й майбутнього, а не поспішати схвалювати чи засуджувати, виходячи з власного суб`єктивного світогляду.

Таким чином, не можна не погодитись з Ф.М. Рудичем, який стверджує, що “ґрунтовно вивчивши основи політології, випускник, зрештою, має відчути себе повноцінним громадянином, реальним творцем справжньої демократії...”. Він же в своїй рецензії на цей навчальний посібник писав: ”... оволодінню політологічними знаннями в Україні приділяється дедалі більша увага: політологія як навчальна дисципліна є предметом, яким обов’язково оволодівають студенти вищих навчальних закладів. Але цей факт має і зворотній бік – необхідно забезпечити навчальною літературою, підручниками та посібниками тих, хто вивчає цей курс, щоб він став загальнодоступним... Не дивно, що студентам важко зорієнтуватись …й обрати „саме свій” підручник, на допомогу приходять викладачі, створюючи власні конспекти лекцій, що значно полегшує роботу студентів. Саме з такою метою підготовлений цей курс лекцій...”.²

В 2003-2009 роках студенти КДУ імені М.Остроградського, які оволоділи курсом політології, в основному, за допомогою різних видань саме цього навчально-наочного посібника, займають призові місця на щорічних Всеукраїнських політологічних олімпіадах (тричі – були першими, по одному разу – другими, третіми та четвертими). Отриманні студентами знання з політології, за їх визнанням, сприяли в навчанні з інших дисциплін, допомогли у професійному становленні та формуванні чіткої власної громадянської позиції.

_____________________________________

¹ - Рудич Ф. М „Політологія”, Київ,”Либідь”2005 р, ст.82, 208.

² - Рудич Ф. М. „Людина і політика” №2 (32), 2004 р., ст..154-155.