16

ВСТУП

У сучасних умовах науково-технічного прогресу та діяльності людини, яка все активніше втручається в природні процеси, постає гостра та актуаль-на проблема – охорони навколишнього природного середовища.

Основою розвитку всіх галузей сільськогосподарського виробництва є ефективне використання землі при неухильному зростанні продуктивності праці. Цьому сприяє прискорення науково-технічного прогресу, зміцнення матеріально-технічної бази всіх галузей агропромислового комплексу.

Земля – основне джерело одержання продуктів харчування та сільсько-гоподарської сировини для промисловості, а також кормів для тваринництва. Тому питання дбайливого і розумного ставлення до неї повинні бути завжди у центрі уваги спеціалістів всіх галузей народного господарства. Раціональне та ефективне використання землі – проблема комплексна. Її розв’язання пов’язане з впровадженням зональних ґрунтово-водоохоронних систем зем-леробства, підвищенням рівня хімізації та механізації, проведення меліорації, включаючи ґрунтозахисну контурно-меліоративну і біологічну систему та системи землеробства на рекультивованих землях.

Земля – народне багатство, однак воно небезмежне. З кожним роком кількість землі на одного жителя зменшується. Так, у 1955 році на кожного жителя України припадало 1,14 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,91 га ріллі, а в 1970 році – 0,91 га сільськогосподарських угідь та 0,73 га ріллі. За 1971–1990 рр. розміри площ всіх сільськогосподарських угідь і ріллі зменшились на 15–21%. Ця тенденція особливо прогресує у західних областях України.

Найбільш надійний спосіб, який дозволить розробити стратегію і пра-вильно вирішити цю народногосподарську проблему – комплексна програма біосферних та екологічних досліджень.

Складова частина цієї програми – рекультивація земель, яка передбачає комплекс заходів, спрямованих на відновлення родючості порушених земель та подальше їх раціональне використання у народному господарстві.

Для ефективного використання рекультивованих земель необхідно зап-ровадити у господарствах наукові системи землеробства, основними складо-вими яких є: підбір попередніх культур, запровадження науково обґрунто-ваних сівозмін, раціональний обробіток ґрунту, раціональні системи удобрення і вапнування кислих ґрунтів, система заходів боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками, захист ґрунтів від ерозії.

Завдання курсового проектування з охорони та раціонального використання природних ресурсів і рекультивації земель полягає у тому, щоб студент, використавши отримані знання із теоретичного курсу, лабораторно-практичних занять, самостійно виконав завдання, видане викладачем та виявив вміння:

а) планувати раціональне використання всіх сільськогосподарських угідь, які будуть розташовані на рекультивованих землях;

б) підібрати необхідний набір попередніх культур на перехідний період;

в) розробити систему сівозмін для запровадження на рекультивованих землях із врахуванням раціональної структури посівних площ;

г) встановити науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур у запроектованих сівозмінах;

д) скласти план освоєння запроектованих сівозмін на рекультивованих землях;

е) дати оцінку продуктивності запроектованих сівозмін для госпо-дарств різної спеціалізації;

є) розробити систему інтегрованих заходів боротьби з бур’янами (агро-технічні, хімічні, біологічні);

ж) розробити диференційовану систему обробітку ґрунту на полях зап-роектованих сівозмін;

з) передбачити у разі потреби систему заходів боротьби з ерозією та за-хисту навколишнього природного середовища;

и) на рекультивованих землях, на яких неможливо вирощувати сільсь-когоподарські культури, передбачити їх використання під лісонасадження чи лісопарки.

Для виконання курсового проекту рекомендується використати такі матеріали:

1. Ґрунтові карти земель господарства, їх агрохімічні картограми;

2. Плани землекористування господарства;

3. Перспективний план розвитку господарства.

Із вказаних джерел вибирають таку інформацію:

1. Характеристика природних та економічних умов господарства;

2. Наявність порушених земель, які підлягають рекультивації, їх

агрономічна характеристика;

3. Структура посівних площ і врожайність сільськогосподарських ку-льтур на рекультивованих землях;

4. Валове виробництво продукції рослинництва у господарстві, продаж державі, використання для власних потреб (насіння, страховий фонд, корми тощо).

ЗМІСТ

Вступ ........................................................................................................... 3

Індивідуальне завдання ............................................................................. 5

Структура курсового проекту ................................................................... 6

РОЗДІЛ І. Загальні відомості про господарство чи ґрунтово-кліматичну зону .......................................................................................... 7

1.1. Місце розташування господарства .................................... 7

1.2. Кліматичні умови господарства чи зони .......................... 7

1.3. Рослинність .......................................................................... 8

1.4. Материнські ґрунтотворні породи ..................................... 8

1.5. Рельєф місцевості ................................................................ 8

1.6. Коротка характеристика основних типів ґрунтів

у даній зоні ........................................................................... 9

РОЗДІЛ 2. Розробка заходів відновлення родючості порушених

земель відповідно до індивідуального завдання................... 9

2.І. Розрахунок потреби ґрунту для створення орного

шару на рекультивованих землях ........................................ 9

2.2. Культуртехнічні роботи ..................................................... 10

РОЗДІЛ 3. Агротехнічні заходи на порушених землях......................... 12

3.1. Підбір культур для перехідного періоду на

порушених землях.............................................................. 12

3.2. Проект сівозмін для порушених земель та їх

планова продуктивність .................................................... 12

3.3. Агрономічне та економічне обґрунтування запроектованої сівозміни на рекультивованих землях................................................................................... 16

3.4. Складання перехідної та ротаційної таблиці

для польової запроектованої сівозміни............................ 16

3.5. Забур'яненість посівів у полях польової сівозміни, запроектованої для запровадження на рекультиво-

ваних землях....................................................................... 16

3.6. Система обробітку ґрунту та заходи боротьби з

бур'янами у польовій сівозміні, запроекто-

­ ваній на рекультивованих землях..................................... 17

3.7. Заходи, які використовують проти розвитку

ерозійних процесів на орних землях................................. 17

3.8 Система удобрення сільськогосподарських культур у

сівозміні .............................................................................. 17

РОЗДІЛ 4. Лісонасадження .................................................................... 21

Бібліографічний список ........................................................................... 22

Додаток А .................................................................................................. 23

Додаток Б .................................................................................................. 24

Додаток В .................................................................................................. 25

ВСТУП

У вступі необхідно вказати основні напрями розвитку інтенсивного землеробства на рекультивованих землях, шляхи ефективного використання рекультивованих земель у Західному регіоні України, для якого розробляєть-ся курсова робота, а також резерви збільшення виробництва продукції на рекультивованих землях.

(одна – дві сторінки)

Розділ 1 загальні відомості про господарство чи ґрунтово-кліматичну зону

1.1. Місце розташування господарства (вказати ґрунтово-кліматич-ну зону, географічні умови)

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.2. Кліматичні умови господарства чи зони

За даними: ___________________________________________________

вказати назву метеостанції або довідника

Господарство або зона характеризуються такими кліматичними умова-ми (табл.1)

Таблиця 1

Середньомісячна температура повітря та розподіл

атмосферних опадів за місяцями року

Показник

Місяць

За рік

I

II

Ш

IV

V

VI

VII

VШ

IX

X

XI

XII

Середньомісячна температура по-вітря,οС

Сума опадів, м

Середньо- багаторічні дані

tοС

мм

1.3. Рослинність

Дати характеристику найбільш поширених кущових, деревних порід (верба, береза бородавчаста, бузина чорна, тополя та ін.); з трав’яних рослин (жовтець повзучий, гусячі лапки, люцерна хмелеподібна, подорожник вели-кий, хвощ польовий, зірочник середній, осот польовий жовтий, щириця по-льова та ін.), їх співвідношення у заселенні поверхні порушених земель, які підлягають рекультивації.

1.4. Материнські ґрунтотворні породи

Найбільш поширені ґрунтотворні породи льодових відкладів – марена, флювіогляціальні піски, покривні суглинки, двочленні наноси.

Гірські породи, з яких формується ґрунт, називаються ґрунтотворними, або материнськими. Вони є матеріальною основою ґрунту і передають йому свій механічний (гранулометричний), мінералогічний та хімічний склад, а та-кож фізичні, хімічні, фізико-хімічні властивості, які поступово змінюються під впливом ґрунтотворного процесу. Ґрунтотворні породи відрізняються за походженням, складом, будовою та властивостями.

Усі охарактеризовані осадові породи є ґрунтотворними, але час­тіше ґрунти утворюються на таких породах: льодовикові, або марен­ні відклади, флювіогляціальні, або воднольодовикові відклади, пок­ривні суглинки, двочленні відклади (пісок на марені), лес та лесоподібні суглинки, алювіальні відклади, делювіальні відклади, глинис­ті відклади.

Характеризуючи материнську ґрунтотвірну породу, потрібно вка­зати її фізичні, хімічні та фізико-хімічні властивості щодо вико­ристання після рекультивації для сільськогосподарських чи інших потреб.