10. Психологія статі в 1990 роки

У попередні десятиліття психологія статі розвивалася як наукова галузь дуже слабо, що було пов'язано з домінуючими в суспільстві установками на однаковість, уніфікацію особистості в різних її проявах, негласним партійним забороною на наукові теми, що стосуються статі і сексу.

Починаючи з 90-х років ситуація в суспільстві змінилася, проблеми психології хвилювали багатьох, люди були готові купувати і читати популярну і наукову літературу, присвячену проблемам психології. Велика кількість популярної літератури з різних аспектів психології, дозволяє її класифікувати за 3 напрямами.

До першого напряму відноситься популярні видання, в яких пропонується інформація про жіночої і чоловічої психології і примітивні рекомендації щодо врегулювання складних проблем у взаєминах чоловіків і жінок.

Другий напрямок об'єднує численні психологічні енциклопедії для чоловіків і жінок. До третього напрямку належить зовсім невелика частина досліджень, спрямованих на надання психологічної допомоги чоловікам і жінкам в осмисленні їх гендерних стереотипів, які заважають їх особистісному зростанню, саморозвитку, самореалізації в професійному та сімейному сферах.

Таким чином, можна відзначити, що сплеск недостатньо професійної літератури про психологічні проблеми підлог показав гостру необхідність наукової розробки даних проблем, вельми значущих для різних соціальних груп населення. Цінним є звернення до вивчення таких аспектів психології статі, які раніше не вивчалися: глибоких і складних психологічних структур, таких як: Я-концепція, морально-етичні установки, статева ідентичність. Прикладом можуть служити роботи С.І. Кудінова, В.В. Романова, Б.І. Хасан і Ю.А. Тюменева.

Загалом наукові роботи в області психології статі останніх років істотно розширили проблеми статевих відмінностей, проводяться дослідження в різних областях: відмінності в особливостях особистості і характеристиках поведінки чоловіків і жінок (С. І. Кудінов), зміст і динаміка стереотипів маскулінності-фемінінності (Т. А. Араканцева та Є. М. Дубовська), психологічні відмінності властиві представникам двох статей в різні вікові періоди (Н. А. Смирнова), гендерна соціалізація (І. С. Кльоцкін), самоактуалізація особистості в професії - гендерний аспект ( Л. Н. Ожігова ), гендерна психологія лідерства (Т. В. Бенда), стереотипи жіночої поведінки (О. В. Мітіна, В. Ф. Петренко ).

Значущим внеском даних робіт у розвиток гендерної проблематики є накопичення емпіричних фактів про відмінності в психологічних характеристиках представників чоловічої і жіночої статі, а також привернення уваги до тих змін, які відбулися в системі статеворольових уявлень людей.

В основному розроблена вітчизняними психологами психологія статевих та гендерних відмінностей, менш вивченими є психологія жінки, а психологія гендерних відносин тільки робить перші кроки.

Слабкою стороною гендерної психології залишається мала кількість узагальнюючих теорій, проведення досліджень з різних напрямів, поки не об'єднаним жодної теоретичної базою, ні єдиною програмою. Розвиток досліджень проходить як когнітивна практика жіночого руху в різних країнах, яка часто до фундаментальної науки не має прямого відношення.