7. Соціальні чинники статі у соціологічних теоріях

Дискутувалося в ті роки і питання про те, якою повинна бути ідеальна модель статевих ролей. Дослідниками (соціологами, психологами) були запропоновані наступні варіанти: 

1. неотрадіціонная модель (Ф.Мерінг і Р.Тернер) - жінка працює поза домом для заробітку, але основною сферою діяльності для неї залишається сім'я;

2. трифазна модель (А.Мюрдаль і В.Клейн) - жінка працює, потім народжує і ростить дітей, потім знову працює; 

3.модель симетричних ролей / двухкарьерная сім'я (Рона і Роберт Раппопорт, Б.Фрідан) обидва з подружжя роблять кар'єру і порівну ділять сімейні обов'язки; 

4.ідентичні ролі (Дж.Трібілкот, Н.Вайсстайн); ідентичність ролей формулювалася ними в абстрактних термінах свободи, справедливості, рівності можливостей; 

5.андрогінна модель (С. Бем), універсальна або монополовая (Е.Россі, Б.Форіша), при якій кожна людина повинна володіти як чоловічими, так і жіночими якостями; 

6.радикально-феміністська модель (Дж.Бернард, К.Сафіліос-Ротшильд), яка передбачала відмову жінок від виконання традиційних сімейних ролей і передачуцих функцій суспільству; 

7.трансцендентна концепція статевої ролі (Р.Хефнеер, В.Нордін), тобто "індивідуальний поведінковий вибір, який заснований на повному наборі можливих людських характеристик. Цей вибір є індивідуальним і адаптованим для окремої людини в специфічній ситуації і не детермінованим стереотипами статевих ролей". Її автори вважали, що кожна людина може спробувати деякий час виконувати чоловічі ролі, потім - жіночі, потім спробувати з'єднати їх одночасно і стати андрогіном, потім спробувати

Основними психологічними механізмами гендерної соціалізації є: процес ідентифікації (психоаналітична теорія), соціальні підкріплення (теорія соціального навчання та статевої типізації), усвідомлення, розуміння статевої соціальної ролі (теорія когнітивного розвитку), соціальні очікування (нова психологія статі), гендерні схеми (теорія гендерної схеми). 

8. Дискусії про психологічні проблеми в міжособистісних відносинах в другій половині 20 ст

У попередні десятиліття психологія статі розвивалася як наукова область дуже слабо, що було пов'язано з домінуючими в суспільстві установками партійними забороною на наукові теми, що стосуються статі і сексу. 

Починаючи з 90-х років ситуація в суспільстві змінилася, проблеми психології хвилювали багатьох, люди були готові купувати і читати популярну та наукову літературу, присвячену проблемам психології.  Велика кількість популярної літератури з різних аспектів психології, дозволяє її класифікувати за 3 напрямками. 

До першого напряму відноситься популярні видання, в яких пропонується інформація про жіночого та чоловічого психології і примітивні рекомендації з врегулювання складних проблем у взаєминах чоловіків і жінок. 

Другий напрямок об'єднує численні психологічні енциклопедії для чоловіків і жінок. 

До третього напряму відноситься зовсім невелика частина досліджень, спрямованих на надання психологічної допомоги чоловікам і жінкам в осмисленні їх гендерних стереотипів, які заважають їх особистісному зростанню, саморозвитку, самореалізації у професійній та сімейній сферах.  

Цінним є звернення до вивчення таких аспектів психології статі, які раніше не вивчалися: глибоких і складних психологічних структур, таких як: Я-концепція, морально-етичні установки, статева ідентичність. Прикладом можуть служити роботи С.І. Кудінова, В.В. Романова, Б.І. Хасан і Ю.А. Тюменева. 

Слабкою стороною Дискусії щодо механізмів досягнення ґендерної рівності найчастіше зводяться до питання кількості виділених місць для жінок у представницьких органах влади, пПредставництво жінок серед політичної еліти свідчить про глибоку ґендерну нерівність в країні, незбалансованість міжстатевих відносин, відсутність рівноваги між жінками і чоловіками у політичній сфері. Отже, політична влада є в основному одностатевою і виконує чоловічу волю.Крах радянського режиму призвела до анархії сексуальної свободи. Конкуренція старого порядків створюють ситуацію невизначеності та багатоваріантності. Конституція України відобразила світовітенденції утвердження ґендерної рівноправності.

Особливістю сучасних шлюбно-сімейних стосунків є: популярність ”громадянського шлюбу“; біархатні сім’ї, коли здійснюється рівність чоловіка та дружини у правах та обов’язках; зміна стандартів поведінки та сімейніцінності, коли сім’я батьків не стає взірцем для молодої сім’ї; малодітність; егоцентризм; перехід від великої сім’ї,яка була характерною для традиційної української родини до сім’ї нуклеарної, якаскладається тільки з батьків ідітей; соціально-економічна незахищеність сім’ї, що породжує конфліктність; популярність вільного статевогокохання, яке є характерною особливістю масової культури, і повертає особливості архаїчного періоду існуваннялюдини; ускладнення стосунків дітей та батьків; зміна громадської думки з питань статі, шлюбу, сім’ї (“сексуальний вибух”); зростання позашлюбної народжуваності; низький рівень сексуальної культури; Таким чином руйнуються класичні традиції української родини. В зв’язку з цим, дослідники вважають, що свідомо обрана самотність поступово буде долею більшості людей в розвинених країнах, в тому числі в Україні. Інноваційні технології сьогодні дають можливість вижити самотнійлюдині, особливо в місті. Тому змінюється психологія людини. Якщо раніше самотня людина вважалася невдахою, то тепер це зразок виживання для наслідування. Специфікою сучасності стає втрата потреби в дітях та родині, що може стати катастрофою для української нації та української культури, яка завжди традиційно спиралася на родинні відносини.