2. Провадження по перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами

Після перегляду справи в апеляційному порядку, набрання рішенням законної сили, перегляду у порядку касаційного провадження судові рішення можуть запишатися такими, що не відповідають вимогам законності та обґрунтованості. Причини можуть бути різноманітні, у тому числі й ті, що не залежать від сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, чи від суду, який розглядав справу. Іноді сумніви у правильності рішення чи іншого судового акта пов’язані не з порушенням норм матеріального чи процесуального права або з неправильною оцінкою обставин справи, а з відкриттям вже після набрання судовим рішенням законної сили обставин, які мають суттєве значення для справи, і які не були враховані судом при постановленні відповідного рішення. Для усунення таких недоліків у судових рішеннях цивільним процесуальним законодавством передбачено така гарантія забезпечення законності та обґрунтованості актів суду, як перегляд рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими обставинами, що регулюється гл. 4 розд. V ЦПК.

Специфіка цього способу перегляду судових рішень полягає в тому, що їх завданням є не стільки перевірка законності того чи іншого судового рішення, скільки встановлення наявності або відсутності обставин, які визначені цивільним процесуальним законодавством як нововиявлені.

Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами не є доповненням чи різновидом касаційного способу перевірки законності судових рішень, це самостійний вид перевірки, який характеризується власними специфічними рисами: підставами перегляду, порядком та наслідками перевірки тощо.

Підставами для порушення провадження у зв’язку із нововиявленими обставинами відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК є, насамперед, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Питання про те, чи є істотними обставини, які виявлено, вирішується у кожному конкретному випадку. Проте об’єктивним критерієм віднесення нововиявлених обставин до істотних можна вважати їх спроможність вплинути на кінцевий результат вирішення справи.

Умовно можна виділити такі характерні риси нововиявлених обставин:

1) з об’єктивних причин ці обставини повинні бути невідомими заінтересованим особам, та виявлені тільки після набрання судовим рішенням законної сили;

2) вони є істотними для справи, тобто такими, що можуть вплинути на кінцевий результат розгляду та вирішення справи;

3) вони повинні об’єктивно існувати на момент розгляду і вирішення цивільної справи та постановлення відповідного судового рішення;

4) це мають бути тільки обставини, факти, а не докази.

Не можуть бути визнані нововиявленими нові обставини (такі, що виникли чи змінилися після ухвалення рішення), а також ті, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному та повному дослідженні судом обставин справи.

Підставою для перегляду рішень, ухвал суду у зв’язку з нововиявленими обставинами є встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення. Ці обставини мають існувати на момент винесення відповідного судового рішення, про їх недостовірність не повинні знати заявник або суд. Крім того, вони мають тягнути за собою винесення у справі неправильного рішення чи ухвали.

Особливістю цих обставин є те, що їх одержують з чітко визначених законом джерел і їх неправдивість, за загальним правилом, має бути підтверджена вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили. Однак на практиці є непоодинокі випадки, коли щодо особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі не закінчується постановленням вироку, зокрема у разі закриття провадження у кримінальній справі у зв’язку з т.зв. «нереабілітуючими обставинами». Тоді постає закономірне питання: чи можуть вважатися нововиявленими обставинами такі діяння суду чи інших учасників цивільного процесу?

Щодо цього Пленумом Верховного Суду України у Постанові №1 від 27.02.1981 р. «Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» дано такі роз’яснення: у випадках, коли відносно особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку (в зв’язку із закінченням строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв’язку зі смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову слідчих органів за результатами розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена у суворій відповідності з законом. Тобто, суд при розгляді питання про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами може взяти до уваги такі обставини.

У березні 2012 р. ч. 2 ст. 361 ЦПК України було доповнено підпунктом з такою підставою для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами, як встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення.

Ще однією підставою є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду. В такому разі необхідно, щоб скасування відбулося після набрання рішенням, ухвалою законної сили, оскільки факти, які були встановлені скасованими актами, повинні мати на момент їх винесення преюдиціальне значення для суду.

Останньою підставою для перегляду є встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Наприклад, рішенням Конституційного Суду України від 23.05.2001 р. у справі щодо конституційності ст. 248-3 ЦПК України визнані неконституційними ряд положень ЦПК 1963 року («скарги на рішення і дії, які не підвідомчі судам»). Тому об’єктом перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами можуть бути рішення, ухвали, постановлені раніше у цій категорії справ.

Отже, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення рішення, постановлення ухвали суду, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Об’єктами перегляду у порядку провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами можуть бути судові рішення, постановлені на будь-якій стадії розгляду та вирішення цивільної справи, що набрали законної сили. Відповідно до ст. 361 ЦПК важливою ознакою судових рішень, які можуть бути об’єктом перегляду, також є те, що це судові рішення, якими закінчено розгляд справи, а також судові накази. Якщо в одне провадження були об’єднані декілька позовних вимог, рішення може бути переглянуте тільки в частині тих вимог, які стосуються нововиявлених обставин.

Про перегляд рішення, ухвали у зв’язку з нововиявленими обставинами сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, подається заява в письмовій формі, в якій зазначаються відомості, необхідні для її розгляду, а саме:

1) найменування суду, якому адресується заява;

2) ім’я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження;

3) інші особи, які брали участь у справі;

4) дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;

5) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття або встановлення;

6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, а також документ про сплату судового збору.

Належним чином оформлена заява може бути подана протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду рішення.

При цьому заява про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами з підстави наявності істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Заява про перегляд рішення, ухвали суду у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.

Особа, яка подала заяву, виступає в процесі як заявник, за рештою осіб, які беруть участь у справі, зберігається їх попереднє процесуальне становище.

Заява про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви. Розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому ЦПК для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Контрольні питання:

Хто наділяється правом на звернення про перегляд судових рішень ВСУ?

Назвіть підстави для подання заяви про перегляд судових рішень ВСУ.

Який строк встановлено ЦПК для подання заяви про перегляд судових рішень ВСУ?

Які вимоги до заяви про перегляд судових рішень ВСУ встановлює ЦПК?

Назвіть та охарактеризуйте підстави перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Форма і зміст заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Повноваження суду за результатами перегляду рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Тема: Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)

Мета лекційного заняття: ознайомити студентів із основними питаннями, які викають у ході виконання судових рішень у цивільних справах; дати уявлення про роль суду у процесі виконання його рішень, а також рішень інших органів (посадових осіб).

План лекційного заняття:

1. Виконання судових рішень як стадія цивільного процесу.

2. Суд у процесі виконання судових рішень. Повноваження суду, пов’язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню рішень.

3. Учасники виконавчого провадження, їх права й обов’язки.

4. Судовий контроль за виконанням судових рішень.

5. Поворот виконання.

Основні терміни і поняття: виконавчий лист, виконання рішення як стадія цивільного процесу, негайне виконання, виконавче провадження, державна виконавча служба, державний виконавець, поворот виконання.

Рекомендована література та нормативно-правові акти:

Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. (із змінами) № 1618-IV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України від 08.10.2004. — 2004. — № 40-42. — стор. 1530. — стаття 492.

Про державну виконавчу службу : Закон України від 24.03.1998 р. (із змінами) № 202/98-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 36-37. — ст. 243.

Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 р. (із змінами) № 606-XIV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України від 18.06.1999. — 1999 р. — № 24. — стаття 207.

Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій : Наказ від 15.12.1999 р. (із змінами) № 74/5 / Мін'юст України // Офіційний вісник України від 06.01.2000. — 1999 р. — № 51. — стор. 102. — код акту 13286/1999.