Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_lektsiy_tsiv_protses_Osobliva_chastina.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.28 Mб
Скачать

1. Поняття, суть та види судових рішень

Суд при розгляді та вирішенні цивільних справ може постановляти різні процесуальні акти, серед них рішення, ухвали, постанови. Питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених ЦПК, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, а у випадках, передбачених ст.ст. 389-6 та 389-11 ЦПК (розгляд справ про оскарження рішення третейського суду та заяв про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або про відмову у його видачі), – постановленням ухвали.

Перегляд судових рішень Верховним Судом України закінчується ухваленням постанови.

Значення судових процесуальних актів полягає в тому, що вони закріплюють владні волевиявлення суду щодо усіх питань розгляду та вирішення цивільної справи у суді.

Отже, у порядку цивільного судочинства суди ухвалюють рішення, постановляють ухвали, ухвалюють постанови та видають судові накази.

Рішення суду – це судові акти, якими завершується судовий розгляд і вирішується справа по суті.

Ухвалами суду вирішуються усі питання руху цивільної справи, які не пов’язані із вирішенням справи по суті. Вони можуть стосуватися порушення справи та підготовки її до розгляду, забезпечення доказового матеріалу, ходу процесу. Ухвалами оформлюють відповіді суду на заявлені клопотання та заяви і т. ін.

Судовий наказ – форма судового рішення, що ухвалюється у справах наказного провадження про стягнення з боржника грошових коштів.

2. Рішення суду

Прийняттям рішення завершується стадія судового розгляду.

Рішення – це процесуальний акт суду, який підсумовує діяльність суду першої інстанції з розгляду та вирішення справи по суті, в якому відбивається вся проведена судом діяльність із дослідження та оцінки доказів, встановлення юридичних фактів, а також із застосування норм права до конкретних правовідносин та їх суб’єктів.

Рішенням суду від імені держави усувається спір між сторонами чи вирішується питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб, державних та громадських інтересів. У рішенні дається оцінка спірної вимоги чи правовідносин та діям заінтересованих осіб.

Значення рішення суду зумовлюється тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 209 ЦПК воно ухвалюється іменем України і підлягає виконанню як за колом осіб, так і в просторі (є обов’язковим до виконання усіма органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України).

Класифікація рішень суду:

1) Залежно від способу захисту права та правових наслідків, які вони викликають:

рішення про присудження (спрямовані на зобов’язання правопорушника вчинити на користь особи, яка звернулася до суду за захистом свого права, певну дію або утриматися від її вчинення, на поновлення порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу);

рішення про визнання (підтверджується наявність або відсутність певних правовідносин, обставин чи фактів);

конститутивні рішення (приймаються на захист права особи шляхом зміни або припинення правовідносин між сторонами, наявність яких у первісному вигляді (змісті) є порушенням прав заінтересованої особи).