- •1. Поняття та особливості наказного провадження
- •2. Розгляд справи у порядку наказного провадження
- •3. Судовий наказ
- •1. Поняття та значення позовного провадження
- •2. Поняття, види та елементи позову
- •3. Способи захисту відповідача від заявленого позову
- •4. Зміни у позовному спорі
- •5. Забезпечення позову
- •1. Поняття та передумови відкриття провадження у справі
- •2. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі
- •3. Попереднє судове засідання
- •1. Поняття, значення та порядок судового розгляду цивільної справи
- •2. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення цивільної справи
- •3. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ
- •1) Обставини, які свідчать про недотримання заявником передумов права на пред’явлення позову:
- •2) Обставини, які виникають після порушення провадження в справі та свідчать про ліквідацію спору або неможливість подальшого провадження у справі:
- •4. Фіксування цивільного процесу
- •1. Поняття, суть та види судових рішень
- •2. Рішення суду
- •1) Залежно від способу захисту права та правових наслідків, які вони викликають:
- •2) Залежно від обсягу питань, які вони вирішують:
- •3) Залежно від складності справи:
- •4) Залежно від стадій цивільного процесу:
- •5) Залежно від особливостей конструювання резолютивної частини рішення:
- •3. Вимоги до рішень суду
- •4. Законна сила рішення суду
- •5. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив
- •6. Ухвали суду першої інстанції
- •1) За стадіями, в яких постановляються ухвали у суді першої інстанції:
- •2) За процесуальною формою:
- •1. Загальні положення про заочний розгляд справи
- •2 Заочне рішення суду
- •3. Перегляд заочного рішення
- •1. Поняття, значення та загальні правила розгляду і вирішення справ окремого провадження
- •2. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
- •3. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •4. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •5. Усиновлення
- •6. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •7. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі
- •8. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •9. Визнання спадщини відумерлою
- •10. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •11. Примусова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •12. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- •1. Поняття та значення апеляційного провадження
- •2. Право апеляційного провадження та його строки
- •3. Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом
- •4. Повноваження апеляційного суду
- •5. Акти-документи апеляційного суду
- •1. Поняття та значення касаційного провадження
- •2. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації
- •3. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції
- •4. Повноваження суду касаційної інстанції
- •1. Провадження по перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •2) У разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору:
- •2. Провадження по перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •1. Виконання судових рішень як стадія цивільного процесу
- •2. Суд у процесі виконання судових рішень. Повноваження суду, пов’язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню рішень
- •4) Судовий наказ.
- •3. Учасники виконавчого провадження, їх права та обов’язки
- •4. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •5. Поворот виконання
- •1. Поняття та джерела міжнародного цивільного процесуального права
- •4) Підзаконні нормативно-правові акти:
- •2. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні
- •1. Право на судовий захист та правовий статус іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб та держав у цивільному процесі
- •2. Підсудність цивільних справ з іноземним елементом. Підготовка та розгляд справи
- •1) У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:
- •1. Порядок відновлення втраченого судового провадження
- •2. Розгляд справи та постановлення рішення про відновлення втраченого судового провадження
- •1. Поняття про правовий статус третейського суду
- •2. Третейський розгляд
- •3. Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів
- •4. Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів
- •Основні категорії та поняття цивільного процесуального права
- •Література
2. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
Цивільна дієздатність є важливою складовою правосуб’єктності фізичної особи, що дозволяє їй виступати учасником цивільних відносин у повній мірі, своїми діями набувати цивільних прав та виконувати цивільні обов’язки. В окремих випадках, визначених актами цивільного законодавства, особа може бути обмежена у дієздатності або взагалі визнана недієздатною. Зокрема, відповідно до ст. 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Також підставами для обмеження фізичної особи у дієздатності є зловживання нею спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, внаслідок чого особа ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. Згідно зі ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Предметом судової діяльності є безпосереднє визначення наявності підстав для встановлення такого правового стану фізичної особи, як обмеження у дієздатності чи визнання її недієздатною.
Правом на звернення у справах про обмеження фізичної особи у дієздатності наділені члени її сім’ї, орган опіки та піклування, наркологічні та психіатричні заклади. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або про позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування. Із заявою про визнання фізичної особи недієздатною можуть звернутися члени її сім'ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, психіатричний заклад (ст. 237 ЦПК України).
Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи (ст. 236 ЦПК України), а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі – за місцем знаходження цього закладу. Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду України.
Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинна містити зазначення обставин, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та(або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, в скрутне матеріальне становище. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або про позбавлення її цього мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки реалізації цього права для неповнолітнього. Заява про визнання фізичної особи недієздатною має містити виклад обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
При підготовці справи до судового розгляду за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначається судово-психіатрична експертиза. Якщо таких даних немає, то експертиза не проводиться, а ухвалюється рішення про відмову у задоволенні поданої до суду заяви.
Відповідно до ст. 240 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров’я.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
За загальним правилом, суд, який ухвалив рішення, не має права його змінити чи скасувати. Однак у зв’язку зі специфікою справ окремого провадження взагалі та справ про обмеження фізичної особи у дієздатності чи визнання фізичної особи недієздатною зокрема, таке рішення суду може бути скасоване. Пояснюється це особливістю повноважень суду при розгляді таких справ. У цьому разі розглядається питання не про наявність чи відсутність підстав для обмеження у дієздатності чи визнання недієздатною, а про те, чи існують підстави для поновлення такої особи у дієздатності. Тому і йдеться про те, що суд не переглядає власного рішення. У разі ж виникнення сумніву щодо законності та (або) обґрунтованості ухваленого рішення суду, не постає питання про поновлення у дієздатності, а має відбуватися перегляд рішення суду в апеляційній, касаційній інстанції в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.
Рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі про обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Законом визначене коло заявників, наділених законом, правом на звернення до суду із заявою про поновлення фізичної особи у дієздатності. У справах про обмеження фізичної особи у дієздатності це може відбуватися за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї або органу опіки та піклування (ст. 38 ЦК, ч. 3 ст. 241 ЦПК). У справах про визнання фізичної особи недієздатною заявниками можуть бути опікун або органи опіки та піклування (ст. 42 ЦК, ч. 4 ст. 241 ЦПК). Тобто, в останньому випадку не визнається право на звернення до суду за фізичною особою, яка визнана судом недієздатною.
У випадку скасування рішення суду про визнання особи недієздатною, а також про обмеження у дієздатності, коли підставою для нього була наявність психічного розладу, обов’язковим є проведення судово-психіатричної експертизи, яка має засвідчити значне поліпшення стану здоров’я фізичної особи або видужання (ч. 4 ст. 241 ЦПК України; п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.03.1972 р. «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним»).