Управління конфліктами
в публічній службі
(слайди)
Лекція 1
«Природа виникнення та система управління конфліктами в організації»
Природа виникнення та розвитку конфлікту.
Конструктивні та деструктивні ефекти конфліктів.
Система управління конфліктами в організації.
Література:
Ємельяненко Л.М., Сімоходська О.В. Управління конфліктами: Підручник. – К.: КНЕУ, 2011. - С. 8-70.
Ємельяненко Л.М., Корчевна О.В. та ін. Управління конфліктами: Збірник тренінгових вправ: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2008. –
С. 80-89.
“Можливо, конфлікт є батьком усіх речей, тобто рушійною силою змін, але конфлікт не повинен бути війною”.
Р. Дарендорф
Слайд 1
Управління конфліктами
в публічній службі – л.1.
Конфлікт – це таке відношення між суб'єктами соціальної взаємодії, що характеризується їхнім протиборством на основі протилежно спрямованих мотивів (потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань) чи суджень (думок, поглядів, оцінок)
Процес виникнення конфлікту
Об’єкт конфлікту – конкретна матеріальна (ресурс), соціальна (влада) або духовна (ідея, принцип, норма) цінність, до володіння або користування якою прагнуть обидва учасники конфлікту
Предмет конфлікту — об’єктивно існуюча проблема, що служить причиною протиборства між сторонами
Слайд 2
Управління конфліктами
в публічній службі – л.1.
Статична модель конфлікту
Структурні елементи конфлікту:
S1, S2 — сторони (суб’єкти) конфлікту
П — предмет конфлікту;
ОК1, ОК2 — образи конфлікту (конфліктної ситуації);
М1, М2 — мотиви конфлікту;
Р1, Р2 — позиції сторін-конфліктерів.
Структура конфлікту — це сукупність стійких зв’язків конфлікту, що забезпечують його цілісність, відмінність від інших явищ соціального життя, без яких він не може існувати як цілісна система.
Слайд 3
Управління конфліктами
в публічній службі – л.1.
Динамічна модель конфлікту
Слайд 4
Управління конфліктами
в публічній службі – л.1.
Основні передумови конфлікту
1. Конфліктогени (КГ) — це вербальні чи невербальні компоненти поводження особистості (групи), що сприяють виникненню чи розвитку конфлікту.
2. Конфліктна ситуація (КС) — суперечність між суб’єктами соціальної взаємодії і прагнення кожного із опонентів до протилежно спрямованої мети.
3. Інцидент (І) — активізація дій одного із суб’єктів для обмеження (навіть ненавмисного) інтересів іншого суб’єкта соціальної взаємодії.
Природа розвитку конфлікту
Тип конфлікту |
Формула конфлікту |
А |
КГ1 КГ2 КГ3 … = КФ |
Б |
КС + І = КФ |
В |
КС1 + КС2 + … + КСп = КФ (п > = 2) |
Класифікація конфліктів
Ознака класифікації |
Види конфліктів |
1. Спосіб розв’язання: |
— насильницькі; — ненасильницькі |
2. Сфера прояву: |
— політичні; — соціальні; — економічні; — організаційні |
3. Спрямованість впливу: |
— вертикальні; — горизонтальні |
4. Ступінь виразності: |
— відкриті; — приховані |
5. Кількість учасників: |
— внутріособистісні; — міжособистісні; — міжгрупові |
6. Потреби: |
— когнітивні; — конфлікти інтересів |
Слайд 5
Управління конфліктами
в публічній службі – л.1.
Фактори конфлікту – моменти в життєдіяльності людей, які суттєво впливають на процес їх соціальної взаємодії та обумовлюють її протирічливий характер.
Причини конфлікту — це явища, події, факти, ситуації, що передують конфліктові та викликають його за певних умов діяльності суб’єктів соціальної взаємодії.
Рушійні сили – це глибинні причини конфліктів