- •Принципи, методи і форми управління інноваційними процесами. Управління інноваційними процесами здійснюється на основі таких принципів:
- •Методи управління інноваційними процесами:
- •Розрізняють три логічні форми інноваційних процесів підприємства:
- •Становлення теорії інноватики.
- •Особливості фундаментальної наукової діяльності.
- •Класифікація наукових досліджень
- •Інфраструктура інноваційної діяльності.
- •Ринкові механізми у галузі наукової та науково-технічної діяльності.
- •Національна інноваційна система.
- •Технопарки, технополіси, «інкубатори» інновацій. Технопарк
- •Технополіс
- •Інкубатор інновацій
- •Науково-технічне співробітництво.
- •Особливості розроблення, впровадження та реалізації стратегії нововведень.
- •Стратегії нововведень за поведінкою у ринковому середовищі
- •За ознакою «менеджерської поведінки» виділяють такі види стратегій
- •Стратегії нововведень на етапі створення інновацій
- •Стратегії впровадження і адаптації
- •Стратегії науково-технічної діяльності
- •Продуктово-тематичне, техніко-економічне, оперативно-календарне планування інновацій. Продуктово-тематичне планування інновацій
- •Техніко-економічне планування інновацій
- •Оперативно-календарне планування інновацій
- •Методи аналізу невизначеності та ризику.
- •Методи управління ризиками.
- •Обгрунтування економічної ефективності інноваційного проекту.
- •Показник відносної економічної ефективності капіталовкладень
- •Показники річної економічної ефективності
- •Оцінка впливу невизначеності на ефективність інноваційного проекту.
Інкубатор інновацій
Інкубатор інновацій – це організаційна структура, метою якої є створення сприятливих умов для ефективної діяльності новоутворених малих інноваційних фірм, що реалізують нові наукові ідеї-новації.
У більшості технопарків передбачається створення так званих «інкубаторів» інновацій, тобто таких підрозділів, які спеціально використовуються для «вирощування» нових компаній інноваційного бізнесу буквально «з нуля».
За визначенням Європейської Комісії, інкубатор інновацій – це місце, де тільки що створені фірми зосереджені на обмеженому просторі. Його метою є збільшення ймовірності росту і виживання цих фірм шляхом надання їм приміщення зі стандартним устаткуванням (телефакс, комп'ютерне устаткування і т. д.), адміністративної підтримки і набору послуг. Головний акцент робиться на місцевий розвиток і створення робочих місць. Технологічна орієнтація звичайно несуттєва.
Інкубатори інновацій за своєю суттю – це комплекс (приміщення, комунікації, бухгалтерія, господарська частина), який обслуговуватиме роботу новостворених фірм. Тут можуть «вирощуватися» 10-20-100 підприємств, які за декілька років повинні встати на ноги і розпочати прибутково працювати.
Найважливішими функціями інкубаторів інновацій є:
-
надання приміщення для офісів/майстерень на умовах оренди, часто (у деяких містах/центрах) за цінами нижчими від ринкових і з гнучкими умовами одержання додаткового місця за вимогою,
-
надання у користування послуг персоналу інкубатора і ресурсною мережею інкубатора;
-
адміністративні і технічні послуги (телефон, копіювання, приміщення для конференцій/зустрічей, секретаріат і т. д.)
-
консалтинг/бізнес-планування для починаючих і потенційних підприємців.
-
широкий набір інших (консалтингових) послуг,
-
трансфер технологій, пропозиції по проведенню семінарів і тренінгів.
-
експертиза інноваційних проектів (науково-технічна, економічну, комерційну), веде пошук інвесторів та дає їм певні гарантії, надає можливість скористатися своїм дослідним виробництвом і цим допомагає інноваційним малим підприємствам виживати в межах інкубаторів.
Головна мета програми інкубації — готувати і випускати успішні підприємства, що є фінансово життєздатними й автономними, коли вони залишають інкубатори. Тривалість перебування новоутвореної фірми в інкубаторі в більшості випадків обмежується терміном три роки. Це термін, щоб фірма могла стати спроможною самостійно вирішувати господарські проблеми.
-
Науково-технічне співробітництво.
Науково-технічне співробітництво (НТС) – це форма міжнародних економічних відносин, яка являє собою систему економічних зв'язків у сфері перетину науки, техніки, виробництва, послугової діяльності та торгівлі і існує на основі спільних, наперед вироблених та узгоджених намірів, які закріплені в міжнародних економічних договорах.
Структура НТС:
-
створення координаційних міжнародних програм, спільних науково-технічних досліджень;
-
міжнародне ліцензування, обмін науково-технічними документами, патентами, ліцензіями;
-
міжнародний інжиніринг;
-
співробітництво у підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів;
-
проведення міжнародних науково-технічних конференцій, симпозіумів;
-
створення та функціонування міжнародних науково-дослідних інститутів, організацій;
-
розробка науково-технічних прогнозів;
-
пріоритетні напрямки розвитку НТС;
-
електронізація та автоматизація виробничих процесів;
-
надійне мирне використання атомної енергії;
-
розширення практичного використання біотехнології та генної інженерії (клонування);
-
космічні дослідження.
Тема 5