Реферат реферат

Робота містить: 74 стор., 11 мал., 3 таблиці,

1 додаток, 14 посилань.

КОЗЛОВИЙ КРАН, ЕЛЕКТРОДВИГУН, СИСТЕМА КЕРУВАННЯ,

ЧАСТОТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ, ЧАСТОТНИЙ ПЕРЕТВОРЮВАЧ.

Об’єкт розробки: Електропривод переміщення козлового крану.

Ціль роботи: спроектувати систему переміщення козлового крану, згідно виданого завдання на проектування.

Область застосування: випускна кваліфікаційна робота.

В роботі відображені етапи проектування системи переміщення козлового крану, проведено математичне моделювання динамічних процесів, проведено техніко-економічне обґрунтування вибраних технічних рішень, розглянені питання охорони праці.

Вступ вступ

Розвиток напівпровідникової техніки в області електропривода дав можливіть створення перетворювальної техніки та систем автоматичного регулювання, що прийшли на зміну електромашинній і контакторній техніці.

Вантажопідйомне обладнання представляє собою один із засобів значного зменшення фізичної праці людини.

Преважна кількість вантажопідйомних машин має електричний привід механізмів і тому від ефективності та продуктивності цих машин залежать якісні показники використовуваного обладнання.

Устаткування кранів має в своєму складі серії кранових електродвигунів змінного та постійного струмів, серії силових і магнітних контролерів, командо апаратів, кнопкових пультів, кінцевих вимикачів, гальмових електромагнітів і електрогідравлічних штовхальників, пуско-гальмівних резисторів і ряд інших апаратів, що комплектують різні кранові електропривода.

3 розвитком напівпровідникової техніки в області електропривода з’явилася можливість впровадження її у системи автоматичного керування при проектуванні нового та модернізації існуючого обладнання.

Нові системи керування приводами змінного струму дозволяють підвищити їх швидкодію, економічність, масогабаритні дані, підвищити надійність.

Тому розгляд питань електропривода та автоматизації вантажопідйомних механізмів, які складають зміст випускній кваліфікаційної роботи, має актуальне суттеве практичне зна­чения.

Метою випускної кваліфікаційної роботи є проектування системи переміщення козлового крану, моделювання перехідних процесів.

Загальна частина

1 Загальна частина

1.1 Конструкція козлових кранів

Козлові крани мають широке застосування при навантажу­вально-розвантажувальних роботах на складах і як техноло­гічний транспорт на полігонах залізобетонних виробів, а також при монтажі споруд і приміщень. Відповідно розрізняють козлові крани загального призначення і монтажні. У перших ванта­жопідйомність до 32 т, прогін — до 32 м, висота піднімання — до 10 м, у других — вантажопідйомність до 100 т, прогін — 80 м, висота піднімання — до 80 м.

Козлові крани поділяються на безконсольні, одно- чи двоконсольні. Довжина консолі може досягати 25—30% прогону.

Несучий елемент безконсольного козлового крана (рисунок 1.1, а) — міст 4, піднятий над рейками на опорах 2 і 6. Перша опора найчастіше кріпиться до моста міцно, а друга — шарнірно або виготовляється гнучкою (тобто із зниженою міцністю), що ком­пенсує температурні деформації моста та дефекти монтажу кра­нових шляхів.

У нижній частині опор закріплені візки 1, кожний з яких переміщується у кранів загального призначення однорейковою, а в монтажних — дворейковою колією. По мосту може рухатися вантажний візок 5. Схеми запасовки канатів піднімання вантажу та переміщення такого візка наведені на рисунках 1.1, б і в. Застосо­вують також крани із самохідним вантажним візком, на якому закріплений механізм піднімання вантажу. При вантажопідйом­ності до 5 т як вантажний візок може бути використаний тельфер. Візок може рухатися по верху моста і нижньому поясу двотавро­вої балки, прикріпленої до моста. У консольних козлових кранах, щоб пройти між опорами, візок повинен рухатися по нижньому поясу двотаврової балки.

Важкі монтажні козлові крани інколи мають два візки. Основ­ний рухається верхнім, а допоміжний (меншої вантажопідйом­ності) — нижнім поясом моста, отже при монтажу новобудова буде в прогоні між опорами. Монтажні козлові крани викорис­товуються лише для зведення довгих споруд із важкими елементами (корпуси теплових і атомних електростанцій та інше), мон­тажу обладнання доменних і цементних випалювальних печей. Кабіна керування 3 закріплюється переважно на жорсткій опорі.

Більшість козлових кранів — самомонтовані. Для цього стрі­ловим краном укладають на шпальні клітки міст крана, встанов­люють на рейки ходові візки, з'єднують шарнірно стояки опор із візками і мостом, стягують за допомогою лебідок праві й ліві стояки і встановлюють кран у робоче положення. В нижній частині стояки опор з'єднуються міцними поперечинами 7. Коз­лові крани обладнують обмежувачами висоти піднімання ванта­жу, переміщення візка й самого крана.

Перекинутися козловий кран може лише у випадку, якщо його сильним вітром зірве з гальм і прокотить до тупикових упорів. Тому великі козлові крани оснащують автоматичним протиугонним пристроями. При великій швидкості вітру спрацьовує анемометр, який вмикає двигун протиугонних захватів.

 

 

Рисунок 1.1 – Безконсольний козловий кран (а), схеми запасовки канатів підніман­ня вантажу (б) та переміщення візка (в):

1 — ходові візки; 2, 6 — жорстка і гнучка опори, 3 — кабіна керування, 4 — міст; 5 — вантажний візок; 7— поперечина, б — схема запасовки каната піднімання вантажу; в — схема запасовки каната переміщення візка