- •50. Установіть відповідність між художнім засобом та прикладом
- •51. Установіть відповідність
- •99. Установіть відповідність
- •100. Установіть відповідність
- •101. Установіть відповідність
- •150. Установіть відповідність
- •151. Установіть відповідність за жанровою ознакою
- •152. Установіть відповідність
- •159. Назвіть ознаки жанру послання на прикладі поезії т.Шевченка „До Основ’яненка”
- •161. Т.Шевченко в поемі „Гайдамаки” звертається до героїчного минулого України з метою
- •162. Визначте стильові та стилістичні особливості романтизму
- •163. Укажіть ідейно-художні та проблемно-тематичні особливості романтизму
- •164. Укажіть, яку дискусію спричинило видання поеми т.Шевченка „Гайдамаки”
- •170. Словами з поеми т.Шевченка „Кавказ”
- •203. Установіть відповідність
- •204. Установіть відповідність
- •205. Установіть відповідність
150. Установіть відповідність
Персонаж Персонаж
1 землячки-перевертні Д А кат-колонізатор
2 москаль Іван Г Б українська еліта
3 Ярема Галайда В В титар
4 Прометей А Г карбівничі
Д Катерина ІІ
151. Установіть відповідність за жанровою ознакою
Твір Твір
1 „До Основ’яненка” Г А „Сон” („У всякого своя доля”)
2 „Гайдамаки” Д Б „Тополя”
3 „Кавказ” А В „Мені однаково...”
4 „Заповіт” В Г „І мертвим, і живим...”
Д „Маруся Чурай”
152. Установіть відповідність
1 „Сон” („У всякого своя доля”) Д А Отам-то милостивії ми
Ненагодовану і голу
Застукали сердешну волю...
2 „Заповіт” В Б А тим часом світить
З усіх вікон у титаря,
Що то там твориться?
3 „Кавказ” А В І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
4 „І мертвим, і живим...” Г Г Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра...
Д Отак, ідучи попідтинню
З бенкету пяний уночі,
Я міркував собі йдучи,
Поки доплентавсь до хатини.
Правильні відповіді:
102 – Г. 103 – А. 104 – В. 105 – Д. 106 – Д.107 – Д. 108 - В .109 – Б. 110 – Г. 111 – Б.112 – Д.113 – Г.114 – Г. 115 - В .116 -А. 117 -Б .118 – А.119 – В. 120 – В. 121 – А. 122 – Б.123 –Д. 124-А .125-В .126 – Б.127 – Б. 128 – Д. 129 - Д 130 - Г . 131 – В. 132 – Г. 133 – Б. 134 – Г.135 – Г. 136 – В. 137 – В. 138 - Б .139 – Б. 140 – В. 141 – Г. 142 - Д .143 – А.144 - А .145 – Б. 146 – Б. 147 – Б. 148 – Д.
149 - 1 – В.2 – Г. 3 – Д. 4 - А
150 - 1 – Д. 2 – Г. 3 – В. 4 – А.
151 - 1 – Г.2 – Д. 3 – А. 4 - В
152 - 1 – Д.2 – В. 3 – А. 4 – Г
153. Який художній засіб використано в рядках
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій – не своїй землі
А епітет
Б метафору
В оксиморон
Г метонімію
Д порівняння
154. Укажіть, які події спричинили написання Т.Шевченком політичної інвективи „Кавказ”
А події часів існування Грузинського царства
Б події турецько-російських воєн, де брали участь гірські народи Кавказу
В сувора краса Кавказу і життя тамтешніх народів
Г непорозуміння між кавказькими народами та слов’янами через територіальний
поділ узбережжя Чорного моря
Д національно-визвольна війна кавказьких народів, зокрема Чечні та Дагестану
1817–1864 рр., яку з 1834 року очолив Шаміль і яка зазнала поразки. Через що ці території були приєднані до Російської імперії.
155. Фрагмент комедії „Сон” („У всякого своя доля”)
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще й на лихо, сердешне,
Хита головою
Т.Шевченко зобразив
А царицю Олександру Федорівну, дружину царя Миколи І
Б невідому дитину, яка опинилася „у царських палатах”
В не дуже розумну красуню Петербургу, яку всі знали
Г царівну Софію, доньку царя Олексія
Д збірний образ неосвічених жінок
156. Персонажами поеми Т.Шевченка „Сон” (У всякого своя доля), які „сміються та лають
батьків своїх, що змалечку цвенькать не навчили по-німецьки” є
А знедолені заробітчани
Б пани „пикаті, пузаті”
В „землячки-перевертні”
Г цар і цариця
Д політичні в’язні, яких ліричний герой побачив у Сибіру
157. Яка ідейна, композиційна та художня роль сміху у творі Т.Шевченка „Сон” („У всякого
своя доля”)
А створення нових реалій бурлескно-травестійного жанру
Б розважання, відволікання від надто серйозних проблем
В продовження традицій Езопа в приховуванні правди
Г прийом знищення, заперечення, гострого висміювання й глумління над
світом насильства і зла
Д традиційний прийом для української літератури
158. Образ жита-пшениці в прозовій „Передмові” до поеми Т.Шевченка „Гайдамаки” в контексті головної ідеї твору „Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря – слов’янська земля” має таке значення:
А символізує перехід в інший світ (як в обрядах поховання), що вказує на загибель
багатьох тисяч простих людей
Б символізує загарбницьку політику, яку сповідували поляки на території України
В уособлює шанобливе ставлення до переможців у збройному повстанні
Г як різновид символу хліба, пройнятий ідеєю добра, єднання й утверджує
безперспективність збройного розв’язання конфліктів
Д символізує швидке припинення боротьби з метою побрататися
