- •Передмова
- •1Фізичні властивості рідини
- •1.1Визначення рідини. Фізичні властивості рідини
- •1.2Приклади
- •1.3Завдання на срс
- •2Гідростатика
- •2.1Основи гідростатики, гідростатичний тиск
- •2.2Сила сумарного тиску на плоскі і циліндричні поверхні, закон Архімеда
- •2.3Приклади
- •2.4Завдання на срс
- •3Кінематика рідини
- •3.1Методи вивчення руху рідини
- •3.2Закон збереження маси
- •3.3Одновимірна течія рідини
- •3.4Потенціал швидкості, функція течії
- •3.5Приклади
- •3.6Завдання на срс
- •4Рівномірний рух рідини в трубах, гідравлічний опір і розподіл швидкостей по перерізу потоку
- •4.1Рівномірний рух рідини в трубах
- •4.2Ламінарна і турбулентна течія, число Рейнольдса
- •4.3Ламінарна течія. Гідравлічний опір і розподіл швидкостей по перерізу потоку
- •4.4Турбулентний потік в круглій трубі. Структура. Розподіл швидкостей. Гідравлічний опір
- •4.5Приклади
- •4.6Завдання на срс
- •5 Місцеві втрати напору (тиску) в трубах
- •5.1Різні типи місцевих опорів, методи визначення коефіцієнтів місцевих опорів
- •5.2Стабілізація потоку за місцевими опорами і їх взаємний вплив
- •5.3Приклади
- •5.4Завдання на срс
- •6Рівняння бернуллі, розрахунок простих трубопроводів
- •6.1Рівняння Бернуллі
- •6.2Прості трубопроводи: короткі і довгі
- •6.3Приклади
- •6.4Завдання на срс
- •7Розрахунок складних трубопроводів
- •7.1Складні трубопроводи
- •7.2Приклади
- •7.3Завдання на срс
- •8Гідравлічний удар в трубах
- •8.1Основні поняття і залежності
- •8.2Приклади
- •8.3Завдання на срс
- •9 Витікання рідини із отворів і насадок
- •9.1Основні поняття і залежності
- •9.2Приклади
- •9.3Завдання на срс
- •10 Одновимірні течії газу
- •10.1Рівняння Бернуллі для адіабатної течії газу, швидкість звуку, максимальна і критична швидкість, критичні параметри
- •10.2Рівняння Гюгоніо
- •10.3Приклади
- •10.4Завдання на срс
- •11 Межовий шар нестисливої рідини
- •11.1Основні поняття і залежності
- •11.2Приклади
- •11.3Завдання на срс
- •12 Затоплені турбулентні струмини
- •12.1Визначення, поняття і залежності
- •12.2Приклади
- •12.3Завдання на срс
- •Лiтературa
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Глосарій
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
2.3Приклади
2
.3.1
Посудина І заповнена водою (рис. 2.1). Над
вільною поверхнею води абсолютний тиск
Р0.
Диференціальний манометр (ДМ) підключений
до посудини І, залитий ртуттю, рт
= 13600 кг/м3.
З боку посудини в ДМ над ртуттю знаходиться
вода. В трубці, що сполучається з
атмосферою, над рівнем ртуті – повітря.
Дано: hpт = 680 мм рт. ст.; hp1 = 1,0 м; hp2 = 0,9 м; барометричний тиск В = 743 мм рт.ст.
Знайти абсолютний тиск Р0 над вільною поверхнею води в посудині І.
Розв’язування
В перерізі 0-0 абсолютний тиск зліва дорівнює
справа
Рідина знаходиться в спокої. Тиски Р0-0 зліва і з справа рівні між собою, отже
або
З останнього виразу
де
Р0 = 136009,80,743+136009,80,68–9989,8(1,0+0,9) = 171074 Па.
2.3.2 Дві посудини І і ІІ заповнені відповідно рідиною Р1 і Р2. До них підключений диференціальний манометр згідно зі схемою (рис. 2.2), який залитий ртуттю. Над ртуттю з боку І-ої посудини знаходиться рідина Р1, з боку ІІ-ої посудини – Р2. Над вільною поверхнею в посудині І абсолютний тиск Р01, в посудині ІІ – Р02.
Дано: Р02=180 кПа; hp1=1,6 м; hp2=4,2 м; hpт=0,96 м; Р1 – вода; Р2 – бензин.
Визначити
абсолютний тиск над вільною поверхнею
в посудині І Р01.
Розв’язування
В перерізі 0-0 абсолютний тиск зліва Р0-0 дорівнює
справа
Тиски Р0-0 зліва і справа рівні між собою за величиною, оскільки рідина знаходиться в рівновазі. Отже
=
,
звідки
=
= 180000 + 7309,8(4,2 + 0,96) – 9989,81,6 – 135609,80,96=73694 Па.
2.3.3 Визначити силу тиску рідини (води) на кришку люка (рис. 2.3) з діаметром D = 1200 мм, що занурена на глибину Н0 = 1,7 м у таких двох випадках:
показання манометра Рм = 0,12 МПа;
показання ртутного вакуумметра h = 60 мм, а = 0,3 м.
Розв’язування
На рисунку подана розрахункова схема. Задача по суті складається з двох самостійних задач. В першому варіанті до уваги беруть лише показання манометра Рм і не враховуються показання ртутного вакуумметра. В другому варіанті – навпаки.
Варіант 1. З табл. А.4 визначаємо густину води і ртуті в = = 1000 кг/м3; рт = 13600 кг/м3 .
Абсолютний тиск в газовому просторі, тобто над вільною поверхнею води, Па
,
де Ратм – атмосферний тиск, приймаємо Ратм = 9,81104 Па.
Абсолютний тиск в центрі кришки люка, Па
.
Гідростатична сила, яка діє із середини бака на кришку люка, Н
.
Ззовні на кришку діє атмосферний тиск, результуюча сила його дії, Н
.
Сили F і F направлені протилежно. Результуюча сила дії на кришку люка двох сил F і F дорівнює, Н
.
Варіант 2. Знаходимо гідростатичний тиск (в Па) на вільній поверхні
води в баці за показаннями ртутного
вакууметра. Беремо до уваги, що тиск в
перерізах А, В і на вільній поверхні
води (точка С) буде однаковий
.
Це просто довести, застосувавши основне
рівняння гідростатики Р = Р0 +
+ gh.
Тиск в перерізах Е і F трубок ртутного
дифманометра однаковий і дорівнює
атмосферному.
Таким
чином абсолютний тиск на вільній поверхні
води в ємності визначаємо із рівняння,
Па
,
звідки
Над вільною поверхнею води в даному випадку буде мати місце розрідження.
Абсолютний тиск в центрі кришки люка, Па
Гідростатична сила, яка діє із середини бака на кришку люка, Н
.
Ззовні на кришку діє атмосферний тиск, результуюча сила його дії, Н
.
Сили F і F направлені протилежно. Результуюча сила дії на кришку люка двох сил F і F дорівнює, Н
.
