65. Поняття правового впливу, його види та механізм

Правовий вплив– це взятий в єдності та різноманітності весь процес дії права на суспільство, свідомість і поведінку людей за допомогою правових (юридичних) та не правових (загальносоціальних (виховних, орієнтаційних, інформаційних) засобів.

Правовий вплив = правові засоби + не правові засоби.

Тобто, ця категорія охоплює як юридичну так й інформаційну, ціннісно-орієнтаційну, виховну та інші сфери впливу права на суспільні відносини та людей.

Правовий вплив є загальносоціальним, а не суто юридичним. Його слід розглядати в якості дії "духу” права, тобто впливу права на систему суспільних відносин, психічний стан особи, її свідомість та культуру. Коли зміст права проходить через свідомість людей, остання стає правою свідомістю. Люди повинні поводитись однаково в однотипних ситуаціях, оскільки право встановлює певні стандарти поведінки, формує загальну правову культуру, що є безпосередньою передумовою правомірної поведінки громадян.

В юридичній науці досліджено і певні канали по яких здійснюється правовий вплив на людину.

Так В.Н. Кудрявцев виділяв такі канали правового впливу:

1) інформаційний – право є одним з різновидів соціальної нормативної інформації. За допомогою юридичних норм до відома учасників суспільних відносин доводиться позиція держави про дозволену, зобов’язуючу чи заборонену поведінку, висвітлюються засоби досягнення необхідних результатів, наслідки порушення норм права;

2) цінністно-орієнтаційний – базується на тому, що право є самостійною цінністю і одночасно є носієм багатьох політичних, моральних, духовних цінностей і тому разом із дозволеною, зобов’язуючою та забороняючою поведінкою формує ті чи інші ціннісні уявлення учасників суспільних відносин, впливає на існуючу в суспільстві систему цінностей.

Слід зазначити, що автор виділяє і третій канал – примусовий вплив права. Проте, ми не можемо погодитись з такою думкою, оскільки даний канал відноситься до іншої сфери функціонування – спеціально-правового регулювання і отримує вираз у нормативно-організаційному регулюванні суспільних відносин тобто їх нормативній регуляції з боку держави.

О.Ф. Скакун додає до вище перелічених каналів 3) виховний – за допомогою права виховується повага до права та виробляються настанови на правомірну поведінку та 4) правового регулювання.

І знову ж, ми бачимо регулювання серед каналів правового впливу на людину, хоча на нашу думку, регулятивний вплив здійснюється не на людину, а на суспільні відносини. Щодо людей, то скоріше за все слід говорити про регламентацію поведінки особи, а за це відповідає інформаційний канал.

Підсилити правовий вплив на людину можуть пропаганда правових знань, діяльність розгалуженої системи правозахисних організацій та дієва система юридичної освіти.

Відмінність між правовим впливом та правовим регулюванням:

1. за сферою дії – сфера правового впливу ширше сфери правового регулювання, оскільки до неї входять відносини (політичні, економічні, культурні та інші), що не регулюються правом, але на які поширюється дія права, а у сферу правового регулювання входять лише ті відносини, що врегульовані нормами права;

2. за змістом – у правовому впливі не завжди є чітко визначений юридичний засіб (крім норм права, він використовує й інші соціальні засоби і форми впливу на поведінку людей), у правовому регулюванні такий засіб є обов’язковим (регулювання відбувається за допомогою певної норми права);

3. за механізмом дії – правовий вплив на свідомість суб’єктів правовідносин здійснюється за допомогою системи неюридичних засобів (інформаційних, ідеологічних, психологічних та інших), а правове регулювання впливає на дії суб’єктів права через низку правових засобів та форм (норми права, юридичний факт + правовідносини (акти безпосередньої реалізації суб’єктивних прав та юридичних обов’язків), акти застосування норм права);

4. за результатом – не маючи в своєму розпорядженні всього різноманіття засобів правового регулювання (рекомендацій, стимулів, заохочень, обмежень, примусу тощо) правовий вплив не може гарантувати втілення в життя норм права, правове регулювання для цього має чітко визначені форми реалізації (дотримання, виконання, використання, застосування).