- •Теорія держави і права україни
- •1. Місце теорії держави та права в системі юридичних наук. Характеристика предмету науки тдп
- •2. Методологія науки теорії держави та права. Характеристика окремих методів дослідження
- •3. Основні функції науки тдп. Роль загально-теоретичних знань у процесі підготовки співробітників органів внутрішніх справ
- •4. Характеристика окремих концепцій походження держави
- •5. Поняття та основні ознаки держави
- •6. Причини, що сприяли формування державних інститутів влади
- •7. Особливості виникнення держави у різних народів
- •8. Політична і державна влада. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •9. Роль держави в політичній системі суспільства
- •10. Характеристика держави України як суб’єкта політичної системи
- •11. Поняття форми держави
- •12. Форма правління та її види
- •13. Форма державного устрою та його види
- •14. Державно-правовий режим та його види
- •15. Особливості елементів форми української держави
- •16. Поняття та класифікація функцій держави
- •17. Форми та методи здійснення функцій держави
- •18. Механізм держави та характеристика його структурних елементів
- •19. Поняття, ознаки та види органів держави
- •20. Передумови походження, етапи формування та історичні типи права
- •21. Сутність, зміст, соціальна цінність та основні функції права
- •22. Характеристика функцій права
- •23. Різноманітність визначень права. Поняття права, його відмінні ознаки
- •24. Структура і соціальна цінність об’єктивного права
- •25. Право і закон. Спільні та відмінні риси
- •26. Основні принципи права
- •27. Поняття правоутворення та правотворчості, їх відмінність
- •28. Правотворчiсть: суб’єкти, види, стадiї, юридична технiка
- •29. Форми (джерела) права та їх особливостi
- •30. Дiя нормативних актiв у часi, у просторi та за колом осiб
- •31. Поняття I види соцiальних норм
- •32. Норми права і норми моралі - їх взаємозв’язок та взаємодія
- •33. Норма права: поняття, структура, види
- •34. Співвідношення норми права та статті нормативно-правового акту
- •35. Ефективнiсть норм права
- •36. Поняття системи права, її структурні елементи. Співвідношення з правовою системою
- •37. Поняття і структура системи законодавства і її співвідношення з системою права
- •38. Систематизація законодавства
- •39. Реалізація норм права: поняття, мета, значення
- •40. Характеристика основних форм реалізації норм права
- •41. Застосування норм права: поняття, вiдмiннiсть вiд iнших форм реалiзацiї
- •42. Процес правозастосування та його стадії
- •43. Правозастосовчий акт: поняття, ознаки, види
- •44. Вимоги (принципи) правильного правозастосування
- •45. Прогалини в праві та юридичні колізії: поняття та шляхи їх усунення
- •46. Поняття, ознаки і види правовідносин
- •47. Склад і зміст правовідносин
- •48. Поняття та види юридичних фактів
- •49. Поняття правової поведінки, її ознаки, види
- •50. Поняття, ознаки, склад правомірної поведінки
- •51. Види правомірної поведінки
- •52. Поняття, ознаки протиправної поведінки
- •53. Види протиправної поведінки
- •54. Правосвідомість: поняття, структура, види
- •55. Правова культура: поняття, види, структура
- •56. Об'єктивні і суб'єктивні фактори формування правосвідомості і правової культури
- •57. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •58. Види юридичної відповідальності та їх характеристика
- •59. Підстави для притягнення і звільнення від юридичної відповідальності
- •60. Функції юридичної відповідальності: поняття та види
- •61. Принципи юридичної відповідальності: поняття і характеристика
- •62. Законність: поняття, нормативно-правова основа, система гарантій
- •63. Поняття державної дисципліни
- •64. Суспільний порядок і правопорядок
- •65. Поняття правового впливу, його види та механізм
- •66. Правове регулювання: поняття, способи, методи, типи, принципи, предмет
- •67. Стадії правового регулювання
- •68. Поняття механізму правового регулювання. Види і характеристика елементів механізму правового регулювання
- •69. Норма права в механізмі правового регулювання.
- •70. Юридичні факти в механізмі правового регулювання.
- •71. Правовий статус особи: поняття, структура, види
- •72. Поняття прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •73. Класифікація та загальна характеристика основних прав і свобод особи
- •74. Гарантії та соціально-правовий механізм забезпечення прав, свобод, обов'язків людини в демократичній державі
- •75. Поняття правової системи та її структурних елементів
- •76. Характеристика статичних та динамічних елементів правової системи
- •77. Місце юридичної практики в правовій системі: поняття, структура, види
- •78. Порівняльне правознавство та його значення
- •79. Поняття та типологія правових систем. Критерії класифікації правових систем
- •80. Англосаксонська правова сім'я
- •81. Романо-німецька правова сім'я і її особливості
- •82. Сім’я релігійного та традиційного права
57. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
Важливим засобом забезпечення охоронної функції права є юридична відповідальність. Остання є якісним показником реального втілення прав і свобод особи у соціальній дійсності. Це зумовлено тим, що у процесі реалізації юридичної відповідальності відбувається безпосередній вплив держави на сферу нормативно закріплених суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. При цьому виявляються ціннісні орієнтири держави, рівень цивілізованості суспільства, ступінь духовності та культурності населення, а також наявність законодавчих гарантій і механізмів захисту прав і свобод особи.
Проблематика юридичної відповідальності займає одне з ключових місць у вітчизняному правознавстві. Однак, незважаючи на тривалий період комплексного вивчення юридичної відповідальності, й досі дискусійною залишається значна кількість аспектів її правової природи.
Розгляд юридичної відповідальності неможливий без аналізу її родового поняття – соціальної відповідальності, що містить основний «генетичний код» відповідальності будь-якого виду. Соціальна відповідальність виникає одночасно з суспільством, з моменту, коли поведінка особи набуває суспільної значущості та починає впорядковуватися за допомогою соціальних норм, її формування тісно пов’язане з розвитком людини і суспільних відносин.
Соціальна відповідальність представляє собою нерозривну єдність позитивного та негативного аспектів і має дві форми реалізації, тобто способи зовнішнього прояву: позитивну (добровільну) – виражається в реакції на виконання вимог соціальних норм, у його соціально корисній поведінці, та на неї, і негативну (примусову) – виражається в реакції на порушення соціальних норм і застосування визначених заходів суспільного і (або) державного примусу.
Соціальна відповідальність – це реакція на виконання або порушення соціальних норм.
На підставі існуючих різновидів соціальних норм, яких дотримується або порушує людина, виокремлюють такі основні види соціальної відповідальності: моральну, політичну, релігійну, корпоративну, юридичну та ін. У суспільстві різновиди соціальної відповідальності існують у єдності та взаємодії. Виникнення ж юридичної відповідальності історично зумовлено, насамперед, тим, що система соціальної відповідальності первіснообщинного суспільства виявилася непристосованою до реалій соціально неоднорідного суспільства.
Юридична відповідальність як будь-який інший вид соціальної відповідальності є єдиною та включає в себе позитивну (перспективну, добровільну) і відповідальність за протиправну поведінку (негативну, ретроспективну).
У вітчизняному правознавстві сформувалися різні підходи до позитивної юридичної відповідальності: позитивна відповідальність – почуття відповідальності; позитивна юридична відповідальність – обов’язок дотримуватися норм права; позитивна юридична відповідальність – правомірна поведінка; заохочувальна позитивна юридична відповідальність та ін.
Крім того, склалися основні підходи і до негативної юридичної відповідальності: юридична відповідальність – покарання; юридична відповідальність – реалізація санкцій; юридична відповідальність – міра державного примусу; юридична відповідальність – реакція суспільства на правопорушення; юридична відповідальність – обов’язок перетерпіти обмеження; юридична відповідальність – оцінка (осуд); юридична відповідальність за правопорушення – юридична безвідповідальність суб’єктів права та ін.
Варто відмітити, що вчені, які визнають і досліджують позитивний та негативний аспекти юридичної відповідальності, підкреслюють єдність останніх. Однак виділення аспектів, видів відповідальності (позитивного та негативного) неодмінно має наслідком поділ, розчленування даного явища.
На підставі викладеного вище, є всі підстави стверджувати, що юридична відповідальність – це нормативна, гарантована та забезпечена державним переконанням або примусом міра реагування держави на дотримання та виконання норм права, у правомірній поведінці суб’єктів права, що схвалюється або заохочується державою, а у випадку порушення норм права – обов’язок правопорушника перетерпіти осуд, обмеження прав особистого, матеріального та організаційного характеру.
Ознаки юридичної відповідальності:
- ґрунтується на нормах права, формально визначена, володіє чіткістю, деталізованістю та загальнообов’язковістю;
- гарантується державою, безпосередньо пов’язана з державно-владною діяльністю та державно-правовим волевиявленням;
- забезпечується державним переконанням або примусом;
- її наслідками є державне схвалення, заохочення або осуд і покарання;
- здійснюється у визначеному процесуальному порядку.
Окреслені вище ознаки юридичної відповідальності дозволяють виокремити її серед інших видів соціальної відповідальності. У змісті цих ознак поєднані властивості, що характеризують як добровільну, так і державно-примусову форми реалізації юридичної відповідальності.
