- •Теорія держави і права україни
- •1. Місце теорії держави та права в системі юридичних наук. Характеристика предмету науки тдп
- •2. Методологія науки теорії держави та права. Характеристика окремих методів дослідження
- •3. Основні функції науки тдп. Роль загально-теоретичних знань у процесі підготовки співробітників органів внутрішніх справ
- •4. Характеристика окремих концепцій походження держави
- •5. Поняття та основні ознаки держави
- •6. Причини, що сприяли формування державних інститутів влади
- •7. Особливості виникнення держави у різних народів
- •8. Політична і державна влада. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •9. Роль держави в політичній системі суспільства
- •10. Характеристика держави України як суб’єкта політичної системи
- •11. Поняття форми держави
- •12. Форма правління та її види
- •13. Форма державного устрою та його види
- •14. Державно-правовий режим та його види
- •15. Особливості елементів форми української держави
- •16. Поняття та класифікація функцій держави
- •17. Форми та методи здійснення функцій держави
- •18. Механізм держави та характеристика його структурних елементів
- •19. Поняття, ознаки та види органів держави
- •20. Передумови походження, етапи формування та історичні типи права
- •21. Сутність, зміст, соціальна цінність та основні функції права
- •22. Характеристика функцій права
- •23. Різноманітність визначень права. Поняття права, його відмінні ознаки
- •24. Структура і соціальна цінність об’єктивного права
- •25. Право і закон. Спільні та відмінні риси
- •26. Основні принципи права
- •27. Поняття правоутворення та правотворчості, їх відмінність
- •28. Правотворчiсть: суб’єкти, види, стадiї, юридична технiка
- •29. Форми (джерела) права та їх особливостi
- •30. Дiя нормативних актiв у часi, у просторi та за колом осiб
- •31. Поняття I види соцiальних норм
- •32. Норми права і норми моралі - їх взаємозв’язок та взаємодія
- •33. Норма права: поняття, структура, види
- •34. Співвідношення норми права та статті нормативно-правового акту
- •35. Ефективнiсть норм права
- •36. Поняття системи права, її структурні елементи. Співвідношення з правовою системою
- •37. Поняття і структура системи законодавства і її співвідношення з системою права
- •38. Систематизація законодавства
- •39. Реалізація норм права: поняття, мета, значення
- •40. Характеристика основних форм реалізації норм права
- •41. Застосування норм права: поняття, вiдмiннiсть вiд iнших форм реалiзацiї
- •42. Процес правозастосування та його стадії
- •43. Правозастосовчий акт: поняття, ознаки, види
- •44. Вимоги (принципи) правильного правозастосування
- •45. Прогалини в праві та юридичні колізії: поняття та шляхи їх усунення
- •46. Поняття, ознаки і види правовідносин
- •47. Склад і зміст правовідносин
- •48. Поняття та види юридичних фактів
- •49. Поняття правової поведінки, її ознаки, види
- •50. Поняття, ознаки, склад правомірної поведінки
- •51. Види правомірної поведінки
- •52. Поняття, ознаки протиправної поведінки
- •53. Види протиправної поведінки
- •54. Правосвідомість: поняття, структура, види
- •55. Правова культура: поняття, види, структура
- •56. Об'єктивні і суб'єктивні фактори формування правосвідомості і правової культури
- •57. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •58. Види юридичної відповідальності та їх характеристика
- •59. Підстави для притягнення і звільнення від юридичної відповідальності
- •60. Функції юридичної відповідальності: поняття та види
- •61. Принципи юридичної відповідальності: поняття і характеристика
- •62. Законність: поняття, нормативно-правова основа, система гарантій
- •63. Поняття державної дисципліни
- •64. Суспільний порядок і правопорядок
- •65. Поняття правового впливу, його види та механізм
- •66. Правове регулювання: поняття, способи, методи, типи, принципи, предмет
- •67. Стадії правового регулювання
- •68. Поняття механізму правового регулювання. Види і характеристика елементів механізму правового регулювання
- •69. Норма права в механізмі правового регулювання.
- •70. Юридичні факти в механізмі правового регулювання.
- •71. Правовий статус особи: поняття, структура, види
- •72. Поняття прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •73. Класифікація та загальна характеристика основних прав і свобод особи
- •74. Гарантії та соціально-правовий механізм забезпечення прав, свобод, обов'язків людини в демократичній державі
- •75. Поняття правової системи та її структурних елементів
- •76. Характеристика статичних та динамічних елементів правової системи
- •77. Місце юридичної практики в правовій системі: поняття, структура, види
- •78. Порівняльне правознавство та його значення
- •79. Поняття та типологія правових систем. Критерії класифікації правових систем
- •80. Англосаксонська правова сім'я
- •81. Романо-німецька правова сім'я і її особливості
- •82. Сім’я релігійного та традиційного права
4. Характеристика окремих концепцій походження держави
З глибокої давнини людство починає замислюватися над причинами та шляхами виникнення держави і права. Існуюче розмаїття теорій, що пояснюють ці процеси, є природнім, оскільки кожна з них відображає різні судження груп, прошарків населення, класів, націй, інших соціальних спільнот на державу та право.
Наука минулого та сьогодення сформулювала ряд теорій походження держави та права серед яких необхідно виділити наступні:
1. Теологічна;
2. Патріархальна;
3. Теорія суспільного договору і природного права;
4. Теорія насильства;
5. Матеріалістична;
6. Органічна.
Теологічна (божественна) теорія – дана теорія наполягає на божественному походженні держави, державної влади, стверджує i захищає тезу: «Вся влада від Бога» (Фома Аквінський, Аврелій Августин).Незважаючи на свій релігійний зміст, ця теорія відбиває певні реалії як-то: теократичний характер первинних держав (владу жерців, значну роль храмів, поділ влади на релігійну i світську тощо).
Патріархальна теорія – суть теорії полягає в тому, що держава виникає з патріархальної сім’ї внаслідок її розростання: родина → сукупність родин (селище) → сукупність селищ (держава).Глава ж патріархальної родини (патріарх) стає главою держави – монархом. Таким чином, його влада є проводженням влади батька, сам же монарх є батьком для всіх своїх підданих (Аристотель, Конфуцій).
Договірна теорія – пояснює виникнення держави в результаті договору між людьми як наслідок усвідомлення ними своїх нагальних потреб та інтересів (Дж.Локк ,Т.Гоббс,Ж.-Ж. Руссо, О.М. Радіщев та ін.).
Теорія насильства – причина виникнення держави вбачається у військово-політичних чинниках – насильстві, завоюванні одних племен іншими, оскільки для управління завойованими народами та територіями потрібний спеціальний апарат примусу. Для цього i створюється держава (Л. Гумплович, К. Каутський, Є. Дюринг).
Історико-матеріалістична теорія – у відповідності з даною теорією держава виникла як результат природного розвитку первісного суспільства. Це, насамперед, економічний розвиток, що, поряд із забезпеченням матеріальних умов виникнення держави i права, враховує соціальні зміни в суспільстві. Останні також виступають важливими умовами i причинами виникнення держави (К. Маркс, Ф. Енгельс, С.Десницький, Л. Морган, В. Ленін, І. Франко та ін.).
Органічна теорія – проводиться аналогія між державою і біологічним організмом. Згідно з органічною теорією держава, як i будь-яке тіло, базується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як найпростіша політична реальність i в процесі свого становлення ускладнюється i розростається. Цей процес завершується загибеллю держави в результаті її старіння. Таким чином, органічна теорія передбачає, що держава зачинається, народжується, зростає, мужніє, старіє i вмирає, тобто вона є своєрідним аналогом організму. Щодо спеціалізації, то теорія передбачає, що формування держави супроводжується об’єднанням індивідів у групи-органи, кожен з яких виконує чітку, властиву лише йому функцію. У результаті утворюється система державних органів. І все це відбувається як у живому організмі, частини якого спеціалізуються на певній функції в системі цілого.