21. Сутність, зміст, соціальна цінність та основні функції права

Сутність – це внутрішній зміст предмету, що виражається у єдності всіх його різноманітних якостей та відносин.

Сутність права – головна ідея права, що висловлює його соціальне призначення та цілеспрямованість, яка формулюється об’єктивними умовами життєдіяльності суспільства і знаходить своє вираження в змісті права.

Зміст права – вся сукупність правових приписів, за допомогою яких здійснюється врегулювання суспільних відносин. Розрізняють два види змісту:

1. Соціально – політичний – відображає економічну, політичну, класову сутність та націленість права.

2. Спеціально – юридичний – характеризує право як специфічне інституційне явище.

Є і більш ширше визначення вказаного поняття сутність права.

Сутність права - це обумовлена матеріальними та соціально-культурними умовами життєдіяльностісуспільства, характером класів, соціальних груп населення, окремих індивідів загальна воля – що виступає як результат узгодження, сполучення приватних або специфічних інтересів, виражена в законі або іншим способом, визнана державою та така, що виступає внаслідок цього загально соціальним масштабом, мірою (регулятором) поводження і діяльності людей. Необхідним є розуміння того, що на кожному етапі існування держави сутність права буде різною, але при цьому також необхідним є і розуміння того, що в любому суспільстві ( класово – антагоністичному, соціально – неоднорідному) сутність права залишається незмінною в тому, що право було, є і буде завжди власно нормативним регулятором суспільних відносин поведінки людей.

Поняття права охоплює два аспекти, які виражають його сутність:

ціннісно-нормативний;

регулятивний.

Якщо з ціннісно–нормативної точки зору право є мірою свободи, рівності та справедливості, то з регулятивної точки зору – право направлено на упорядкування суспільних відносин.

Було б абсолютно невірно відокремлювати один від іншого класовий та соціальний аспекти сутності права. І один і другий складають єдину, хоч і суперечливу, сутність права як універсального регулятора суспільних відносин через державно закріплену міру свободи, рівності та справедливості.

Сутність, тобто сама головна, визначальна риса, властивість усього, що придумано людиною, полягає в цінності, потребі, у призначенні даного предмета або явища для суспільства. Тому сутність права, як і сутність держави, полягає в його соціальному призначенні - у врегулюванні суспільних відносин, в організації керування суспільством.

Розкрити значення права для суспільства та конкретизувати його сутність покликана категорія «цінність права». У навчальній літературі вона не одержала широкого визнання.

Представляється доцільним запропонувати дане поняття для розуміння.

Соціальна цінність об’єктивного права - це здатність права служити засобом для задоволеннясправедливих, прогресивних потреб та інтересів як усього суспільства так і окремих його членів.

Цінність права виражається в тому, що:

право - це засіб організації керування суспільством, воно надає діям людей погодженість;

реалізація правових норм призводить до впорядкованості суспільних відносин;

право - необхідна умова життя та розвитку сучасного суспільства;

право - це дієвий засіб захисту існуючого суспільного ладу, правові норми встановлюють міри відповідальності (кримінальної, адміністративної, цивільно - правової) за суспільно небезпечні і шкідливі для суспільства діяння;

право - це засіб відновлення суспільства, фактор прогресу; воно розвиває ті суспільні відносини, у яких суспільство зацікавлене;

надто важливе значення права як інструмента переходу до нових економічних і політичнихвідносин, рішення глобальних проблем сучасності;

право - виразник справедливості;

за своїм призначенням воно протистоїть несправедливості, «юстиція» у перекладі з латинського означає справедливість;

право визначає міру свободи особи в суспільстві;

право і свобода особи невіддільні одне від одного, оскільки право, визначаючи масштаб, кордони свободи, допомагає індивіду їх усвідомити.