- •Теорія держави і права україни
- •1. Місце теорії держави та права в системі юридичних наук. Характеристика предмету науки тдп
- •2. Методологія науки теорії держави та права. Характеристика окремих методів дослідження
- •3. Основні функції науки тдп. Роль загально-теоретичних знань у процесі підготовки співробітників органів внутрішніх справ
- •4. Характеристика окремих концепцій походження держави
- •5. Поняття та основні ознаки держави
- •6. Причини, що сприяли формування державних інститутів влади
- •7. Особливості виникнення держави у різних народів
- •8. Політична і державна влада. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •9. Роль держави в політичній системі суспільства
- •10. Характеристика держави України як суб’єкта політичної системи
- •11. Поняття форми держави
- •12. Форма правління та її види
- •13. Форма державного устрою та його види
- •14. Державно-правовий режим та його види
- •15. Особливості елементів форми української держави
- •16. Поняття та класифікація функцій держави
- •17. Форми та методи здійснення функцій держави
- •18. Механізм держави та характеристика його структурних елементів
- •19. Поняття, ознаки та види органів держави
- •20. Передумови походження, етапи формування та історичні типи права
- •21. Сутність, зміст, соціальна цінність та основні функції права
- •22. Характеристика функцій права
- •23. Різноманітність визначень права. Поняття права, його відмінні ознаки
- •24. Структура і соціальна цінність об’єктивного права
- •25. Право і закон. Спільні та відмінні риси
- •26. Основні принципи права
- •27. Поняття правоутворення та правотворчості, їх відмінність
- •28. Правотворчiсть: суб’єкти, види, стадiї, юридична технiка
- •29. Форми (джерела) права та їх особливостi
- •30. Дiя нормативних актiв у часi, у просторi та за колом осiб
- •31. Поняття I види соцiальних норм
- •32. Норми права і норми моралі - їх взаємозв’язок та взаємодія
- •33. Норма права: поняття, структура, види
- •34. Співвідношення норми права та статті нормативно-правового акту
- •35. Ефективнiсть норм права
- •36. Поняття системи права, її структурні елементи. Співвідношення з правовою системою
- •37. Поняття і структура системи законодавства і її співвідношення з системою права
- •38. Систематизація законодавства
- •39. Реалізація норм права: поняття, мета, значення
- •40. Характеристика основних форм реалізації норм права
- •41. Застосування норм права: поняття, вiдмiннiсть вiд iнших форм реалiзацiї
- •42. Процес правозастосування та його стадії
- •43. Правозастосовчий акт: поняття, ознаки, види
- •44. Вимоги (принципи) правильного правозастосування
- •45. Прогалини в праві та юридичні колізії: поняття та шляхи їх усунення
- •46. Поняття, ознаки і види правовідносин
- •47. Склад і зміст правовідносин
- •48. Поняття та види юридичних фактів
- •49. Поняття правової поведінки, її ознаки, види
- •50. Поняття, ознаки, склад правомірної поведінки
- •51. Види правомірної поведінки
- •52. Поняття, ознаки протиправної поведінки
- •53. Види протиправної поведінки
- •54. Правосвідомість: поняття, структура, види
- •55. Правова культура: поняття, види, структура
- •56. Об'єктивні і суб'єктивні фактори формування правосвідомості і правової культури
- •57. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •58. Види юридичної відповідальності та їх характеристика
- •59. Підстави для притягнення і звільнення від юридичної відповідальності
- •60. Функції юридичної відповідальності: поняття та види
- •61. Принципи юридичної відповідальності: поняття і характеристика
- •62. Законність: поняття, нормативно-правова основа, система гарантій
- •63. Поняття державної дисципліни
- •64. Суспільний порядок і правопорядок
- •65. Поняття правового впливу, його види та механізм
- •66. Правове регулювання: поняття, способи, методи, типи, принципи, предмет
- •67. Стадії правового регулювання
- •68. Поняття механізму правового регулювання. Види і характеристика елементів механізму правового регулювання
- •69. Норма права в механізмі правового регулювання.
- •70. Юридичні факти в механізмі правового регулювання.
- •71. Правовий статус особи: поняття, структура, види
- •72. Поняття прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •73. Класифікація та загальна характеристика основних прав і свобод особи
- •74. Гарантії та соціально-правовий механізм забезпечення прав, свобод, обов'язків людини в демократичній державі
- •75. Поняття правової системи та її структурних елементів
- •76. Характеристика статичних та динамічних елементів правової системи
- •77. Місце юридичної практики в правовій системі: поняття, структура, види
- •78. Порівняльне правознавство та його значення
- •79. Поняття та типологія правових систем. Критерії класифікації правових систем
- •80. Англосаксонська правова сім'я
- •81. Романо-німецька правова сім'я і її особливості
- •82. Сім’я релігійного та традиційного права
14. Державно-правовий режим та його види
Державний режим – це елемент форми держави, що представляє собою сукупність форм і методів здійснення державної влади, відображає її характер і зміст з точки зору співвідношення демократичних і авторитарних засад. Цей елемент характеризує способи взаємодії влади з населенням; політичний статус об'єднань громадян; співвідношення правових і позаправових способів здійснення влади; рівень ідеологічного тиску в процесі реалізації владних рішень. Це поняття дає відповідь на питання про те, які методи превалюють у процесі здійснення державної діяльності і досягнення цілей, що стоять перед державою.
Поняття державного режиму не слід повністю ототожнювати з поняттям "політичний режим”, хоча за значенням вони і близькі одне до одного. Останнє поняття має більш широке значення і характеризує не тільки методи діяльності державних органів, що визначається поняттям "державний режим”, але й можливості та форми діяльності усіх елементів політичної системи – політичних партій, рухів, інших об'єднань громадян.
Підставою для класифікації державних режимів служить:
ступінь розвинутості політичної демократії;
реальний політико-правовий статус особи.
З урахуванням цих критеріїв сучасні державні режими підрозділяються на демократичні і недемократичні.
1. Демократичний державний режим – це стан політичного життя, за якого державна влада здійснюється на основі принципів широкої і реальної участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики, утворенні та діяльності органів держави, дотриманні основних прав людини, їх захищеність та ін. Він характерен для правової держави. Його способи та методи здійснення державної влади забезпечують свободний розвиток особистості; свободу в економічній діяльності; урахування інтересів більшості та меншості; легальна дія опозиційних партій; формування уряду тими партіями, які виграли на відповідних виборах; домінування переконаності, узгодження, компромісу; виборність та змінюваність центральних та місцевих органів державної влади.
У реальності можуть виявлятись різновиди демократичного державного режиму, наприклад, режим парламентської демократії, демократично-ліберальний, національно-демократичний.
2. Антидемократичний державний режим – це стан державного життя суспільства, за якого не реалізується принцип розподілу влади; припиняється вплив громадян та їх об'єднань на управління державою; стає формальною виборність; забороняється діяльність опозиційних партій та організацій; застосовуються політичні репресії; порушуються політичні права громадян та меншин; реальна влада зосереджується в руках групи осіб чи однієї особи, що неконтролюється народом.
Основними видами антидемократичного державного режиму є тоталітарний та авторитарний режими.
Тоталітарний режим – крайня форма антидемократичного режиму. Вона характеризується повною владою держави над особистістю та суспільством; одержавленням всіх легальних суспільних організацій; не обмеженими законом та закону не підвладними повноваженнями влади; забороною демократичних організацій; фактичною ліквідацією формально проголошених конституційних прав та свобод; загальним контролем над діяльністю громадян та суспільних організацій; політичною цензурою; відсутністю гласності; репресіями по відношенню опозиції та інакомислячих; мілітаризацією суспільного життя; намаганням до зовнішньої експансії. Різновидами тоталітарного режиму виступають расистський, фашистський, військово-диктаторський.
Авторитарний режим менш різкий у крайніх, реакційних проявах, як тоталітарний режим. Він поєднує в собі ознаки тоталітарного та демократичного режиму. У відповідності з демократичним режимом він зберігає автономію особи та суспільства в сферах, що не відносяться до політики; не намагається радикально перебудувати суспільство на ідеологічній основі; допускає економічний, соціальний, культурний, а частково і ідеологічний плюралізм; не поспішає ввести планове управління економікою та встановити загальний контроль над населенням, обмежується жорстоким політичним контролем; може базуватися на праві, моральних засадах. Також, на відміну від демократичного режиму, авторитарний режим характеризується:
необмеженою владою однієї особи чи групи осіб, непідконтрольною народу;
наявність центру управління, що володіє владними повноваженнями, який діє на свій власний розсуд, в тому числі і з порушенням норм закону;
здійсненням управління, як правило, централізовано; концентрацією влади в руках одного чи декількох тісно взаємопов'язаних органів, рішення яких повинні виконуватися безперечно;
використанням насилля та позасудових методів примушення людей;
опіром на поліцейський та військовий аппарат;
субординацією суб'єктів суспільних відносин, дією принципц приорітету держави над особою, відсутністю гарантій здійснення конституційно проголошених прав та свобод, особливо у взаємовідносинах особи з владою.
Авторитарний режим може бути двох видів: революційний, що направлений на зміну типу суспільно-політичного розвитку; стабілізаційний, який зорієнтований на зберігання існуючого суспільно-політичного устрою.
У більшості сучасних країн твердо встановились ті чи інші різновиди демократичних державних режимів (країни Північної та Західної Європи, Північної Америки). І лише в небагатьох країнах, переважно Близького Сходу, Африки, зберігаються різні модифікації антидемократичних державних режимів.
