3. Поняття та значення класифікації засуджених до позбавлення волі.

З метою диференційованого підходу до виконання покарання в теорії кримінального та кримінально-виконавчого права досить чітко розроблена й закріплена в нормах законодавства класифікація засуджених до позбавлення волі. Вона створює не тільки необхідні умови для диференціації виконання покарання, а й значною мірою впливає на формування системи установ виконання покарання, забезпечує ізоляцію один від одного різних за ступенем суспільної небезпеки і характеру поведінки засуджених. Крім того, вона створює умови для індивідуалізації виконання покарання. Згідно зі ст. 67 Мінімальних стандартних правил поводження з в'язнями, метою класифікації є: відокремлення ув'язнених від тих, хто в силу свого злочинного минулого чи негативних рис характеру загрожує негативним впливом на них; поділ ув'язнених на категорії полегшує роботу з ними з метою повернення їх до життя в суспільстві. Система класифікації засуджених до позбавлення волі тісно пов'язана з класифікацією злочинів у кримінальному праві. Остання певною мірою визначає класифікацію засуджених. У цьому полягає єдність і взаємозалежність указаних інститутів з точки зору оцінки характеру і ступеня суспільної небезпеки злочинів у разі призначення і виконання покарання. Таким чином, класифікація засуджених до позбавлення волі — суміжний інститут кримінального та кримінально-виконавчого права. При цьому у кримінально-виконавчому законодавстві дістають розвиток положення кримінального закону. У кримінально-виконавчому праві засуджені до позбавлення волі розподіляються: за віком; статтю; тяжкістю вчиненого злочину; строком покарання; формою вини; фактом відбування в минулому покарання у вигляді позбавлення волі; роботою в правоохоронних органах до засудження; громадянством. Розрізнюють чотири види критеріїв класифікації засуджених: фізіологічні, юридичні, педагогічні, психологічні.

До фізіологічних критеріїв класифікації засуджених відносять стать, вік, стан здоров'я. За статтю засуджені класифікуються на чоловіків і жінок. За віком — на дорослих і неповнолітніх. За станом здоров'я — на працездатних, непрацездатних і хворих на тяжкі або хронічні захворювання. До юридичних критеріїв відносять тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого і форму вини. За тяжкістю вчиненого злочину розрізняють три категорії засуджених: які вчинили особливо-небезпечні злочини проти держави, які вчинили тяжкі злочини, і вчинили злочини, що не є тяжкими. За особою засудженого — особи, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі вперше, які відбували покарання раніше, особи, яким вища міра покарання в порядку амністії або помилування замінена позбавленням волі. За формою вини засуджені класифікуються на тих, які вчинили злочин навмисно; які вчинили злочин з необережності. До педагогічних критеріїв класифікації засуджених відносять ступінь виправлення або ступінь педагогічної занедбаності. За ступенем виправлення засуджених поділяють на тих, які стали на шлях виправлення, і на осіб, які довели своє виправлення. За ступенем педагогічної занедбаності, розрізняють осіб, які не стали на шлях виправлення, порушників режиму та злісних порушників режиму. До психологічних критеріїв класифікації засуджених належать тип особи і психічне ставлення до злочину, тобто визнання чи невизнання нею своєї вини у вчиненому злочині. За типом засуджені особи класифікуються за загальними психологічними ознаками — на холериків, флегматиків, сангвініків, меланхоліків. Глава 3 КВК України встановлює класифікацію засуджених до позбавлення волі за видами кримінально-виконавчих установ. Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи.