3. Визначення даних індивідуального завдання

Прямокутна металева заготовка з розмірами: висота - Н, ширина - В, довжина - L осаджується на пресі по осі Z до висоти - h. Метал ідеально пластичний з межею текучості - σ_т . Коефіцієнт тертя - µ.

Визначити:

1. За відсутності контактного тертя (µ =0):

а) силу, необхідну для початку осадки;

б) накопичену деформацію при осадці до висоти h;

в) силу закінчення деформації при осадці до h

г) витрату енергії при осадці до висоти h.

2. З урахуванням контактного тертя:

д) епюру розподілу нормальних і дотичних напружень в початковий момент осадки, за відсутності деформації по осі У;

е) силу, необхідну для початку осадки;

ж) силу, необхідну для осадки заготовки до висоти h.

Номер завдання кожного студента N повідає номеру за списком групи А або Б.

Товщину Н і h, ширину В, довжину L визначають по формулам:

Н = Н₀ (1 + N/10); h = h₀ (1 + N/10);

В = В₀ (1 + N/10); µ = µ_0.;

L = L₀ (1 + N/10). σ_т = σ_т0.

де Н₀, В₀, L₀ , h₀, σ_{т0 ,} µ₀ - базові значення, які вибирають для кожного учбового року по таблиці .

Таблиця

Значення базових параметрів

Базові парам.	Група ОМТ-14ск					Група ОМТзск-15
	Рік прийому до університету					Рік прийому до університету
	2015	2016	2017	2018	2019	2015	2016	2017	2018	2019
Н0, мм	20	30	40	50	60	70	60	50	40	30
h0, мм	15	20	25	35	45	45	40	30	25	20
В0, мм	100	120	140	160	180	180	160	140	120	100
L0, мм	320	340	360	380	400	400	380	360	340	320
σт0,Н/мм2	240	250	260	270	280	300	320	340	360	380
µ0	0,25	0,3	0,35	0,4	0,45	0,45	0,4	0,35	0,3	0,25

4. Експериментальний метод аналізу процесів омт (Матеріал до самостійного вивчення) Метод координатних сіток

Даний метод широко поширений в ОМД. Він дозволяє оцінити розподіл інтенсивності напруг і деформацій по заготівці.

Метод координатних сіток складається з наступних етапів:

• вимірювання сітки, що деформується;

• розрахунок логарифмічних деформацій;

• розрахунок інтенсивності деформацій;

• розрахунок інтенсивності напруг;

• розрахунок напруг;

• побудова ізограм.

При пластичній деформації матеріальні крапки переміщаються одна щодо іншої. Якщо вибрати яку-небудь систему координат, то переміщення кожної крапки можна представити у вигляді вектора U. Початок даного вектора співпадає з початком положення даної крапки, кінець вектора – з кінцевим положенням даної точки.

Переміщення точки можна розкласти на складові x0

Переміщення складових можна представити як функцію координат початкового і кінцевого положень точки. В цьому випадку координати або переміщення можуть бути представлений як в Лагранжевої системі координат, так і в системі координат Ейлера. При малих деформаціях, коли зміни довжини всіх відрізків мало в порівнянні з довжинами, деформацію можна визначити в лагранжевої системі координат у вигляді залежності:

x0 (4.1)

x0 (4.2)

Щоб визначити переміщення деформації при заданих геометричних розмірах тіла, використовують метод координатних сіток, який є системою ліній, нане6сенных на даний об'єкт. Найбільше розповсюдження отримали сітки, що є в первинному стані системою взаємно перпендикулярних ліній, що мають крок. Такі сітки дозволяють визначити положення матеріальної точки, що знаходиться на перетині лінії різних сімейств у будь-який момент деформації шляхом вимірювання сітки, що деформується. При розгляді такій сіток початкова координата співпадає з центром симетрії тіла або даної площини. Для розрахунків переміщення сітки, що деформується, використовують наступну залежність:

(4.3)

При вимірюванні виділених осередків визначаємо відносну деформацію по наступній залежності:

(4.4)

Для визначення логарифмічних деформацій скористаємося координатами вузлових точок до деформації і після неї. В результаті одержуємо наступну залежність:

(4.5)

Третю логарифмічну деформацію визначають з постійності об'ємів. По наявних значеннях логарифмічних деформацій визначається інтенсивність деформації:

(4.6)