Глава IV Вимоги та позови

Стаття 20 Морська застава

1. Ніщо в цій Конвенції не зачіпає права морської застави, що надається рятувальнику згідно з міжнародними договорами або національним законодавством.

2. Рятувальник не може здійснювати свого права морської застави тоді, коли належне забезпечення стосовно його вимоги, у тому числі відсотки та витрати, належним чином запропоноване або надане.

Стаття 21 Обов'язок надавати забезпечення

1. На прохання рятувальника, особа, відповідальна за оплату згідно із цією Конвенцією, надає достатнє забезпечення стосовно вимоги, у тому числі відсотки й витрати.

2. Без обмеження положень пункту 1 власник урятованого судна докладає всіх зусиль для забезпечення надання власниками вантажу належного забезпечення стосовно вимог до них, у тому числі відсотків і витрат, до того, як вантаж буде виданий.

3. Без згоди рятувальника врятоване судно чи інше майно не можуть бути переміщеними з порту або місця, куди це майно було первісно доставлене після завершення рятувальних операцій, доки не буде надане гідне забезпечення стосовно вимоги рятувальника до відповідного судна чи майна.

Стаття 22 Проміжна сплата

1. Суд чи арбітраж, що має юрисдикцію стосовно вимоги рятувальника, може шляхом винесення проміжного рішення постановити про сплату рятувальнику авансом такої суми, яка вважається справедливою й обґрунтованою, і на таких умовах, які є справедливими й обґрунтованими згідно з обставинами цієї справи, у тому числі на умовах, що стосуються забезпечення - у відповідних випадках.

2. У випадку проміжної сплати, що здійснюється згідно з цією статтею, забезпечення, що надається згідно зі статтею 21, відповідно знижується.

Стаття 23 Позовна давність

1. Будь-який позов стосовно сплати згідно з цією Конвенцією погашається давністю, якщо судове чи арбітражне судочинство не розпочато протягом двох років. Строк позовної давності починається з дня закінчення рятувальних операцій.

2. Особа, до якої висунуто вимогу, може будь-коли протягом перебігу строку позовної давності подовжити цей строк за допомогою заяви до заявника вимоги. Цей строк може бути подовжений так само й у подальшому.

3. Позов про відшкодування з боку особи, яка несе відповідальність, може бути висунутий навіть після закінчення строку позовної давності, передбаченого в наведених пунктах, якщо він висувається протягом строку, установленого законодавством держави, де здійснюється судочинство.

Стаття 24 Відсотки

Право рятувальника на відсотки стосовно будь-якої суми, що належить йому згідно із цією Конвенцією, визначається відповідно до законодавства держави, в якій знаходиться суд чи арбітраж, що розглядає справу.

Стаття 25 Вантажі, що знаходяться у власності держави

Якщо держава-власник не дає на це згоди, жодне положення цієї Конвенції не повинно використовуватись як підстава для вилучення, арешту чи затримки некомерційних вантажів, які знаходяться у власності держави та які під час проведення рятувальних операцій мають суверенний імунітет згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, ні шляхом будь-якої юрисдикційної процедури, ні в порядку процесу in rem стосовно таких вантажів.

Стаття 26 Вантажі гуманітарного характеру

Жодне положення цієї Конвенції не повинно використовуватися як підстава для вилучення, арешту чи затримки вантажів гуманітарного характеру, наданих якою-небудь державою як дарунок, якщо така держава погодилася оплатити послуги з рятування, які були надані стосовно таких вантажів гуманітарного характеру.

Стаття 27 Опублікування арбітражних рішень

Держави-учасниці заохочують, наскільки це можливе та за згодою сторін, опублікування арбітражних рішень стосовно сплати, винесених у справах про рятування.