10. Етапи розвитку теорії менеджменту, їх взаємозв’язок

Перший серйозний крок до розробки т-ї менеджменту було зроблено на початку ХХ століття у зв’язку із виникненням та еволюцією широкомасштабного бізнесу. Бізнес розширювався, доступний став і капітал, однак пропозиція праці була невеликою. Тому виникла потреба шукати шляхи ефективнішого використання наявної робочої сили, зосереджуючи увагу на методах вдосконалення роботи окремих працівників.

Теорія менеджм. розвивалась протягом трьох століть. На першому етапі розвиток здійснювався одночасно у кількох відносно самостійних напрямах: класична теорія менеджменту (школа наукового управління, школа адміністративного менеджменту), школа організаційної поведінки, кількісна теорія менеджменту. Проте, кожна з них обмежує нашу уяву про суть менеджменту у його широкому розумінні. В цілому зазначені теорії однаково важливі для усестороннього розуміння теорії управління.

Одномірність ранніх теорій менеджменту та їх об’єднання були подані при сприйнятті організації як системи. Цим було започатковано якісно новий етап у розвитку науки управління на основі інтегрованих формалізованих концептуальних засад або підходів: процесного, системного, ситуаційного. Вони орієнтовані на врахування принципових змін у зовнішньому і внутрішньому середовищі організації, враховуючи ранні теорії менеджменту.

Третій етап розвитку науки менеджменту характеризується проблемно-предметними підходами, як-от глобалізацією менеджменту, етичною і соціальною відповідальністю, диверсифікацією робочої сили, розвитком інформаційних технологій та нових методів управління, управління якістю, скорочення штатів та формування нової ієрархії організації та ін.Основні напрямки і етапи розвитку управління в ХІХ – ХХ ст.ст.

І. Управлінські школи

- наукове управління 1885-1920

- адміністративне управління 1920-1950

- школа людських відносин 1930-1950

- школа організаційної поведінки

- кількісна школа менеджменту 1950 – наш час

ІІ. Концептуально-засадні підходи в управлінні

- процесний підхід 1950- наш час

- системний підхід 1950 – наш час

- ситуаційний період 1960- наш час

ІІІ. Проблемно-предметні підходи

- глобалізація менеджменту 1970-наш час

- посилення етичної та соціальної відповідальності у менеджменті 1970-наш час

- розвиток нових інформаційних технологій та методів в управлінні 1970-наш час

- інтегрування інтересів бізнесу суспільства і людини 1970-наш час

- формування нової ієрархії організації 1970-наш час

11. Внесок вчених школи наукового управління ( ф.Тейлор і т.Д)

Засновниками наукового менеджменту були Фредерік В. Тейлор (1856 - 1915), ФренкГілбрет (1868 - 1924) і ЛіліанГілбрет (1878 - 1972).

Ф.Тейлор видав в 1911 році наукову працю “Принципи наукової організації управління”, в якій описав застосування наукових методів для визначення “одного найефективнішого способу” виконання тієї або іншої роботи.

Ф.Тейлор розробив принципи та етапи управління, які він рекомендував впроваджувати поетапно: 1)Дослідження кожного елементу роботи, яку виконує окремий робітник, щоб замінити старі емпіричні методи. 2) Дослідним шляхом відібрати працівників, а тоді навчити їх і розвинути отримані навики. 3)Тісно співпрацювати з робітниками, щоб забезпечити виконання всіх робіт у відповідності до новітніх методів. 4)Забезпечити суворий розподіл праці між робітниками і менеджерами, зокрема, виконавську для робітників, а розпорядництво і нагляд – для менеджерів

Ф.Тейлор вивів ряд принципів, які лягли в основу його системи. До їх числа відносяться:

1. Розподіл праці на управлінську (планування, розпорядництво і нагляд) і виконавську.2. Вимірювання праці здійснюються за допомогою “одиниць часу”, необхідних для виконання операцій.

3. Видача робітникам завдання-розпорядження, в якому має бути похвилинно розписано виконання завдання, а також подана інструкція щодо оптимальних методів їх виконання.4. Кожний елемент праці має свою ціну і його оплата залежить від обсягу виробленого продукту.5. Праця – це індивідуальна діяльність. Вплив групи робить робітника менш продуктивним.6. Мотивація, як особиста зацікавленість, є рушійною силою для більшості людей.7. Важлива роль індивідуальних здібностей людей. Робітники працюють заради сьогоднішньої вигоди, а менеджер – заради вигоди в майбутньому.8. Роль менеджменту – відстоювання всіх авторитарних методів управління, за якими організаційні правила, стандарти, що регламентують працю, повинні бути посилені.9. Роль профспілок – скептичне ставлення до профспілкового руху10. Розвиток управлінського мислення.

Подружжя Ф.Гілбрет та Л.Гілбрет займалися переважно питаннями вивчення фізичної роботи у виробничих процесах (вивчення рухів) і досліджували можливість збільшення виробництва продукції за рахунок зменшення зусиль, затрачених на її виготовлення. Використовуючи свій винахід (мікрохронометр), аналізували окремі трудові рухи і точно визначали, скільки часу необхідно для виконання операції (хронометраж).