60. Базові технології як ситуаційний чинник проектування організації.

Технологія ~ це конверсійний процес, який використовують для трансформації вкладень (матеріалів або інформації) у випуск (товари та послуги). Більшість орга¬нізацій застосовує багато технологій, однак найважливіша для організації називається базовою. Хоча чимало людей уявляє технологію як складальний конвеєр, цей термін також використовують і для організацій сфери послуг. Зв’язок між технологією та проектуванням організації першою виявила Джоан Вудвард23. Вона дослідила понад сотню виробничих фірм у Південній Англії; зібрала інформацію про історію кожної організації, технологію, форми та технологічні про¬цеси, фінансову діяльність. Вудвард очікувала відшукати зв’язок між розміром органі¬зації та її проектуванням, та безуспішно. Проте ретельне дослідження фірм з її вибірки дало змогу визначити потенційний зв’язок між технологією і проектуванням органі-зації. Це наштовхнуло Вудвард на класифікацію організацій згідно з їхньою техноло¬гією. Учена виділила три головні форми технології.

1. Одинична, або технологія малосерійного виробництва: продукт вироблений на замовлення клієнта в малих кількостях. До організацій, які використовують таку форму технології, належить, наприклад, швейна майстерня Brooks Brothers (костюми), друкарня Kinko’s і фотосалон.

2. Великосерійна, або технологія масового виробництва: продукт виробляють на кшталт збірного конвеєра, збираючи деталі у вузли або кінцевий продукт. Таку технологію застосовують автомобільні виробники, такі як Subaru, компанії з вироб¬ництва пральних машин Whirlpool Corporation і фірми з виробництва електро¬приладів, такі як Philips.

3.Технологія безперервного виробничого процесу: сировинні матеріали переробляють у кінцевий продукт за допомогою цілої низки механічних або процесійних пере¬творень; структура матеріалів змінюється.Ці форми технології впорядковані за рівнем складності. Тобто технологія вироб¬ництва малих партій є найпростішою, а технологія безперервного виробництва- най¬складнішою. Крім того, з’ясовано, що різні конфігурації проекту організації були пов’я¬зані з різною технологією.

Вудвард виявила, що два екстремуми (одинична технологія і технологія безпе¬рервного процесу) були порівняно органічними – менш формальними і гнучкішими.тоді як технологія масового виробництва більше подібна до бюрократичної. Масове виробництво також мало вищий рівень спеціалізації24. Отже, Вудвард стверджує, що організаційний успіх був пов’язаний зі ступенем, до якого організації дотримувалися типової моделі.

61. Середовище як ситуаційний чинник проектування механістичних і органічних організацій.

Середовище впливає на структуру організації своєю складністю й мінливістю. Чим більша кількість чинників діє на фірму й чим частіше вони змінюються, тим складнішою має бути організаційна структура для того, щоб забезпечити кращі адаптаційні властивості фірми. В Україні з переходом до ринкової економіки більшість підприємств суттєво змінила свою будову, ввела нові відділи, а старі, що втратили зв'язок із зовнішніми інституціями, ліквідувала. Ще істотніше вплинула на організаційну структуру фірм можливість використання для комунікацій мережі Інтернет. З'явилися так звані віртуальні організаційні мережі, до яких можуть в той чи інший момент, за відповідних обставин, під'єднуватися нові організаційні елементи.

Зміст завдань, які доводиться вирішувати менеджерам, а отже, широта їхніх повноважень також залежать від сили впливу зовнішнього середовища. Тому ефективнішою буде організаційна структура, яка забезпечуватиме високу оперативність прийняття управлінських рішень. За взаємодією із зовнішнім середовищем виокремлюють такі типи організацій, як механістична та органічна. Якщо зовнішнє середовище стабільніше, в ньому спостерігаються незначні зміни, то організація може з успіхом застосувати механістичні оргструктури, що мають малу гнучкість і потребують більше зусиль для їх зміни. В разі, коли зовнішнє середовище дуже динамічне, оргструктура має бути органічною, гнучкою, здатною швидко реагувати на зовнішні зміни. Зокрема, така структура повинна передбачати високий рівень децентралізації, наявність великих прав структурних підрозділів у прийнятті рішень. У таблиці 6 наведені відмінні риси обох типів організаційної структури.

Таблиця 6. Характеристика організацій механістичного та органічного типів

№ пор.	Механістичний тип	Органічний тип
1	Чітко визначена ієрархія	Постійні зміни лідерів (групових чи індивідуальних) залежно від характеру вирішуваних проблем
2	Система обов'язків та прав	Система норм і цінностей, яка формується в процесі обговорень та узгоджень
3	Розподіл кожного завдання на низку процедур	Процесний підхід до вирішення проблеми
4	Знеособленість стосунків	Можливість саморозвитку, самовираження
5	Жорсткий розподіл трудових функцій	Тимчасове закріплення роботи за інтегрованими проектними групами