56. Форми групового ухвалення рішень в організації, їх характеристика.

Щораз більше організацій у сучасних умовах використовують групове ухвалення рішення. Є три найвідоміші методи групового ухвалення рішення: групою взаємодії, групою “дельфі” і номінальною групою.

Групи взаємодії. Це найпоширеніша форма групового ухвалення рішення. Підхід до неї простий – наявній або новоствореній групі дають завдання ухвалити рішення. Наявною групою може бути функційний відділ, постійна робоча група або постійний комітет. Новостворені групи – це спеціальні комітети, тимчасові робочі групи і так звані групи штурму (мозкової атаки). Усі члени групи після певного періоду роботи повинні дійти спільного висновку й ухвалити рішення. Перевага цього методу полягає в тому, що взаємодія працівників часто приводить до появи нових ідей та сприяє порозумінню. Головний недолік той, що чиїсь інтереси можуть відігравати у цьому процесі надто важливу роль.

Групи “дельфі”. Таку групу деколи створюють для досягнення консенсусу в екс­пертних оцінках. Метод “дельфі” передбачає надання можливості висловити свої думки групі експертів, що працюють індивідуально в різних місцях. Надані ними оцінки усереднюють. Час, витрати та особливості цього методу не дають змоги використовувати його для щоденної рутинної роботи з ухвалення рішення.

Номінальні групи. Ще один спосіб групового ухвалення рішення – це створення номінальних груп. На відміну від методу “дельфі”, де члени групи не знайомі один з одним, членів номінальної групи збирають разом. Однак вони не розмовляють між собою, як члени групи взаємодії. Номінальну групу використовують для розробки творчих, інноваційних альтернативних ідей. Спочатку менеджер збирає групу спеціалістів потрібної проблематики та описує їм ситуацію. Потім члени групи описують якомога більше альтернативних варіантів рішень. Рішення, запропоновані кожним, оголошують усій групі, їх обговорюють та голосують щодо кожного з них. Рішення чи ідея, яка має найвищий рейтинг, є рішенням, що його пропонує група. Звичайно негативним є те, що менеджер може скористатися своїм авторитетом і підтримати або відкинути конкретне рішення.

57. Переваги та недоліки групового ухвалення рішення.

Переваги	Недоліки
1. Застосовано більше інформації та знань 2. буде розроблено більше альтернатив 3. колектив ліпше сприймає ухвалення рішень 4.зміцнюються зв*язки між менеджерами 5. ухвалення кращих рішень	1. цей процес триваліший, а отже, потребує більше витрат 2. можуть виникнути компромісні рішення, що не задовольняють усіх вимог 3. одна людина може домінувати під час ухвалення рішень групою. 4. може з*явитись групове мислення

Переваги групового ухвалення рішення

Одна з переваг групового ухвалення рішення така: у цій ситуації є більше інфор­мації для ухвалення рішень, оскільки група або команда репрезентує різні рівні освіти, досвід та можливості. Як результат групи можуть розробити та оцінити більшу кіль­кість варіантів, ніж це під силу одній особі.

Недоліки групового ухвалення рішення

Найсуттєвішим недоліком групового ухвалення рішення є те, що цей процес по­требує більше часу, ніж індивідуальне рішення, а отже, і більших витрат.

Група деколи може ухвалювати непривабливі компромісні рішення29. Наприклад, прийняття на роботу “компромісного” менеджера вищої ланки може виявитися не­правильним і негативно відобразитися на діяльності організації у майбутньому, оскіль­ки його можуть сприйняти не всі підрозділи організації, і він не отримає загальної підтримки. Іноді хтось із учасників групи домінує над іншими і це не дає змоги їм виявити себе повністю. Як наслідок, рішення групи зводиться до рішення однієї лю­дини.

Крім того, групове ухвалення рішення може призвести до такого явища, як групове мислення. Таке мислення з’являється тоді, коли бажання досягти консенсусу пере­важає над бажанням ухвалити оптимальне рішення20. Результатом діяльності групи у цьому випадку може бути рішення, яке не задовольняє ні групу, ні організацію, зате дає змогу уникнути конфліктів між членами групи.