- •Сутність, види та основні характеристики організації як об’єкту менеджменту.
- •2. Сутність менеджменту, його багато вимірність та значимість в сучасних умовах.
- •3.Менеджмент як процес управління та як система управлінських кадрів.
- •4. Менеджмент як галузь наукового знання та мистецтво керівництва людьми.
- •5. Функції менеджменту: поняття, класифікація та взаємозв’язок.
- •6. Поділ управлінської праці: рівні та сфери менеджменту, їхні характеристики.
- •7. Ролі менеджерів в організації, їх зміст, конкретні приклади діяльності.
- •8. Базові управлінські навики, їх зміст, класифікація.
- •9. Історичні передумови формування сучасного менеджменту. Динамічний вплив на розвиток менеджменту промислової революції.
- •10. Етапи розвитку теорії менеджменту, їх взаємозв’язок
- •11. Внесок вчених школи наукового управління ( ф.Тейлор і т.Д)
- •12. Внесок а.Файоля у розвиток теорії менеджменту
- •13.Теорія ідеальної бюрократії (з 1920)
- •14.Школа людських відносин (з 1930)
- •15.Поведінковий напрям в теорії менеджменту. Внесок а.Маслоу, д. Мак-Грегора та ф. Герцберга у розуміння природи людини та розвиток теорії людських стосунків
- •16. Кількісна школа менеджменту як інструмент оптимізації управлінських рішень.
- •17. Процесний підхід як єдність змісту, структури і технології в управлінні.
- •18. Системний підхід у менеджменті як спосіб мислення по відношенню до організації і управління
- •19.Ситуаційний підхід як метод управління змінами управлінської ситуації
- •20.Сучасні проблемно-предметні підходи до управління організаціями
- •21.Внесок у розвиток теорії менеджменту українського вченого-економіста м.І.Туган-Барановського
- •22. Внесок у розвиток теорії менеджменту укр. Вченого-економіста є. Слуцького.
- •23. Концепція особливої науки організаційної технології, розроблена українськими вченими ф.Дунаєвським та в.Підгаєцьким, як основа вивчення загальних методів управління.
- •24. Концепція запровадження безперервної технології в управління, розроблена академіком в.Глушковим
- •25.Особливостіформуваннясучасноїсистеми менеджменту в Україні
- •26. Ос харак м ххі століття, визначені американським вченим п. Друкером.
- •Можна виділити такі основні закони менеджменту
- •30. Принципи менеджменту
- •31. Методи менеджменту: сутність, види та характеристики
- •32. Сутність, чинники та виміри загального середовища організації, їх характеристика.
- •33. Робоче середовище організації, характеристика його складових.
- •34.Сутність та елементи внутрішнього середовища організації, їх взаємозвязки
- •35.Етичне середовище організації,його характеристика та особливості управління
- •36. Соціальне середовище та соціальна відповідальність організації
- •37 Міжнародне середовище менеджменту.
- •Керування культурою організації.
- •40.Цілі організації: місія, стратегічні, тактичні та оперативні цілі, їх взаємозв’язок.
- •52. Умови ухвалення управлінських рішень
- •42.Сутність стратегії організації, її компоненти та варіанти.
- •43. 4Swot-аналіз як базовий етап формування стратегії.
- •44.Види стратегій бізнесу за м. Портером.- стратегія контролю за витратами; диференціації;фокусування.
- •45.Стратегія, що ґрунтується на циклі існування продукту, її особливості.
- •46. Корпоративні стратегій пов’язаної та непов’язаної диверсифікації, стратегія одного продукту.
- •48. Особливості розробки та виконання тактичних планів в організації.
- •49. Оперативне планування у менеджменті. Види оперативних планів та їх використання
- •50. Значення, суть і особливості альтернативного планування.
- •51. Поняття і типи (вили) управлінських рішень, їх характеристика.
- •53.Моделі процесу ухвалення управлінських рішень, її зміст.
- •54.Етапи раціонального ухвалення управлінського рішення, їх зміст.
- •55. Поведінкові аспекти ухвалення управлінських рішень.
- •56. Форми групового ухвалення рішень в організації, їх характеристика.
- •57. Переваги та недоліки групового ухвалення рішення.
- •58. Сутність організування діяльності організації, характеристика її елементів.
- •59. Бюрократична модель проекту організації м.Вебера, її характеристика.
- •60. Базові технології як ситуаційний чинник проектування організації.
- •61. Середовище як ситуаційний чинник проектування механістичних і органічних організацій.
- •Розмір організації та цикл її існування як ситуаційний чинник проектування організації.
- •63. Функційна (u-) форма проектування організації: суть, недоліки і переваги.
- •64. Конгломератна (н-) форма проектування організації: суть, недоліки і переваги.
- •67. Нові форми структури організації
48. Особливості розробки та виконання тактичних планів в організації.
Тактичний план представляє собою розгорнуту програму всієї виробничої, господарської і соціальної діяльності колективу підприємства, спрямовану на виконання завдань стратегічного плану при найбільш повному і раціональному використанні матеріальних, трудових, фінансових і природних ресурсів.
Тактичний план має багатофункціональне призначення. В цілому він виконує три основні функції, що частково перекривають одна одну : прогнозування, координації і контролю. Добре складений план повинен містити цілі, котрі необхідно досягти в плановому періоді, що неможливо зробити без прогнозування майбутнього. Оскільки тактичний план містить розгорнуту систему кінцевих цілей діяльності підприємства, при його складанні необхідно визначити цілі в конкретній формі, а також засоби і методи їх досягнення. Ось чому тактичний план концентрує увагу керівників і спеціалістів на поточних діях.
В процесі розробки тактичного плану проводяться такі роботи:
1. аналіз виконання плану за попередній період, 2. збір пропозицій працівників підприємства по реалізації стратегії розвитку підприємства, підвищенню ефективності роботи;3. вивчення заходів і обґрунтування планових рішень по всіх розділах плану.
Тактичний план зазвичай розробляється в декількох варіантах, з тим щоб вибрати той, що найбільш відповідає умовам реалізації.
Тактичний план розробляється в два етапи. На першому етапі проводяться маркетингові дослідження, вивчається потреба у продукції, її якість, асортимент, конкурентноздатність. На основі отриманих даних складається проект плану і здійснюється обґрунтування його основних показників.
На другому етапі, за один-два місяці до початку планового періоду, розробляється кінцевий варіант плану, в якому розраховуються всі показники роботи підприємства, передбачені структурою плану. Планово-економічний відділ підприємства, виходячи з показників стратегічного плану, розраховує контрольні цифри по кожному розділу плану і доводить їх до всіх зацікавлених структурних підрозділів підприємства. Останні розробляють проекти окремих розділів плану. Після цього здійснюється їх взаємоув’язка, а при необхідності – коректування по ресурсах і строках виконання запланованих міроприємств. Кінцевий варіант затверджується першим керівником.
49. Оперативне планування у менеджменті. Види оперативних планів та їх використання
Також важливим елементом ефективного планування організації є розробка виконання оперативних планів. Ці плани є складовими планів тактичних і спрямовані на досягненні оперативних цілей. Вони мають вузьку сферу застосування та короткий термін реалізації, їх використовують менеджери нижчої управлінської ланки.
Є такі види оперативних планів:
План одноразового використання
Постійний план
План одноразового використання розробляють для виконання дій, які не будуть повторюватись в майбутньому. Найвідомішими формами такого плану є програма й проект.
Програма – це план багатьох заходів. Вона може складатися із визначення процедур, потрібних для запровадження нової лінії (продукту), відкриття нової фабрики чи зміни місії фірм.
Проект – план, що не є комплексним та масштабним. Він може бути складовою програми або ж відособленим планом.
Постійний план використовують для діяльності, що повторюється періодично протягом певного проміжку часу. Постійні плани можуть забезпечити підвищення ефективності завдяки деталізації процесу ухвалення рішень. Є три типи постійних планів : політика (визначення загального курсу дій), стандартна операційна процедура (СОП) і правила та інструкції (ПІ).
Політика є найузагальненішим типом постійних планів. Вона відображає ставлення організації до конкретної проблеми чи ситуації.
СОП конкретніша, ніж політика, оскільки визначає кроки, які потрібно зробити у конкретних умовах.
ПІ - описують, як саме конкретну дію треба виконувати. ПІ використовують для ухвалення рішень у різноманітних ситуаціях.
ПІ і СОП часто збігаються. Вони розглядають вузьке коло. СОП описує типовий набір дій, ПІ концентрується на певній дії.
