3. Керування культурою організації.

Організаційна культура впливає на діяльність управлінського персоналу, обмежуючи виконання ними функцій (див. табл. 3.2 ).

Таблиця 3.2

Приклади впливу культури на управлінські рішення⁴

Функція менеджменту	Приклади впливу
Планування	Ступінь запланованого ризику організації, який допускається. Порядок розробки планів – від індивідуальних планів до колективних чи навпаки. Кількість факторів зовнішнього середовища, впливу яких враховується.
Організування	Ступінь самостійності окремих працівників. Порядок постановки завдань: окремим працівникам чи колективу. Взаємодія менеджерів різних відділів.
Лідерство	Заінтересованість менеджерів у рості задоволеності робітників своєю роботою. Вибір стилю керівництва відповідно до культури організації. Культура як чинник існування різних думок в колективі.
Контроль	Чи потрібний зовнішній контроль чи надати працівникам свободу дій. Які критерії слід вибрати для оцінки результатів роботи. Які потенційні наслідки перевищення бюджету.

39. Сутність та необхідність процесу планування в організації. Елементи планування.

Планування притаманне всім країнам незалежно від їх со-ціальної системи. Механізм планування діяльності комерційної організації включає:  - принципи планування;  - визначення пріоритетних цілей;  - забезпечення взаємозв'язку між показниками;  - облік факторів і кон'юнктури розвитку ринку;  - аналіз проблем;  - вибір оптимального варіанту розвитку;  - контроль за здійсненням планів. 

 Можна погодитися з думкою ряду авторів, які вважають, що планування - це безперервний процес, спрямований на адаптацію тимчасових рішень, які стосуються майбутньому, з урахуванням постійного оновлення інформації про стан справ підприємства. Планування включає систему заходів, що передбачають визначення конкретних цілей його розвитку, способів і методів їх досягнення, встановлення порядку і термінів виконання необхідних для цього робіт, контроль за їх виконанням.  Таким чином, загальним для більшості авторів є розуміння планування як процесу:  - безперервного;  - орієнтованого на перспективу;  - вибору, прийняття та оцінки взаємопов'язаної сукупності рішень;  - орієнтованого на розвиток;  - спрямованого на забезпечення сприятливих умов для досягнення поставлених цілей;  - вибору дій, які повинні бути зроблені в майбутньому.

Основними етапами цільового планування є:  ☺ пошук цілей;  ☺ додання цілям кількісної визначеності;  ☺аналіз і впорядкування цілей;  ☺перевірка цілей на реалізація;  ☺прийняття рішення;  ☺здійснення цілей;  ☺перевірка та уточнення цілей. 

40.Цілі організації: місія, стратегічні, тактичні та оперативні цілі, їх взаємозв’язок.

Цілі – це конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких є бажаним і на досягненні яких спрямована її діяльність. Процес визначення цілей та їх взаємозв’язку називається цілеполагання, яке являється початковим моментом в діяльності менеджера. Неправильно поставлені цілі знижують ефективність організації і іноді являються причиною її загибелі. 

Значимість цілей для організації неможливо переоцінити. 1. Вони є основою планування. 2. Вони лежать в основі побудови організаційних відносин. 3. На цілях базується система мотивації, яка використовується в організації. 4. Вони служить базою для контролю й оцінки результатів праці окремих працівників, підрозділів і організації в цілому.

Місія є основною, загальною ціллю організації, яка чітко визначає причину її існування.

Місія організації охоплює наступне: завдання організації з точки зору її основних послуг та виробів, ринки та технології; зовнішнє середовище, яке визначає принципи діяльності організації; культуру організації.

Стратегічні цілі визначають характер діяльності на перспективу, і для їх реалізації потрібні великі витрати. Вибір стратегії поведінки фірми — завжди дуже відповідальна та важлива справа. У стратегічних цілях відбивається зміст практичного менеджменту фірм, його соціальна значимість, рівень орієнтованості на задоволення потреб персоналу фірм, суспільства в цілому, його соціальних груп. Тактичні цілі є проміжними відносно стратегічних і відображують окремі етапи досягнення їх, наприклад проведення модернізації чи капітального ремонту. Оперативні цілі визначаються на основі стратегії розвитку фірми і реалізуються в рамках стратегічних ідей та поточних установок. Якщо, скажімо, стратегічні цілі виражають якісні параметри існування фірми, то оперативні цілі, навпаки, — кількісні показники діяльності на певний період. У разі, якщо фірма надає пріоритетне значення стратегічним цілям перед поточними, то це означає, що керівництво орієнтує підрозділи і весь персонал на досягнення довгострокового комерційного успіху, високих стандартів діяльності. І, навпаки, орієнтація переважно на поточні ефекти й успіхи означає відсутність у фірми (суб'єкта господарювання) перспективи посісти чільне місце у світі здорового цивілізованого бізнесу. Отже, оперативні цілі, пов'язані з вирішенням поточних проблем, описують результати, необхідні для досягнення тактичних і стратегічних цілей організації.

41.Види планів. Стратегічні, тактичні та оперативні плани, їх єдність.Планування — вид управл ді-і, спрямований на визначення цілей і майбутнього стану організації, а також ресурсів, необхідних для їх досягнення.

Відокремлюють три види планування: стратегічне, тактичне та оперативне.

СП— планування на перспективу, яке вказує напрям дій для забезпечення реалізації місії підприємства.Зазвичай стратегічне планування розраховане на тривалий період (10—25 років), Відповідальним за його розроблення є вищий менеджмент організації.ТП— планування на середні проміжки часу, в межах яких відбувається реалізація конкретного управлінського рішення з визначенням необхідних для цього ресурсів. Тактичні плани охоплюють період 1—2 роки і є предметом турбот середньої та низової ланки управління. ОП— пл-ня роботи на короткі проміжки часу, в процесі якого деталізуються плани підрозділів і служб підприємства і відбувається їх коригування у зв'язку зі зміною обставин, не передбачених тактичними планами.

Опер пл-ня, як і тактичне, є способом реалізації стратегії організації. Однак, на відміну від тактичного, це — планування окремих операцій у загальному господарському потоці, наприклад пл-ня виробництва, маркетингу тощо, тому його називають ще поточним плануванням.