3. Ушкодження таза

Спостерігається переважно:

• у результаті тяжких травм,

• при падінні з висоти, при обвалах,

• при транспортних аваріях.

• Розриви симфізу трапляються під час пологів у жінок з вузьким тазом.

• Множинні переломи кісток таза - дуже важка травма, яка часто закінчується смертю на догоспітальному етапі.

Класифікація:

1. Крайові, без порушення цілості тазового кільця.

2. З порушенням цілості тазового кільця.

3. Переломи кульшової западини, переломи таза з ушкодженням його органів.

Клініка:

1. Крайові переломи і переломи без порушення цілості тазового кільця належать до відносно легких переломів, загальний стан пацієнтів неважкий, крововтрата незначна, хворі скаржаться на:

• болі в місці перелому, хворі навіть можуть ходити.

• При переломі передньої клубової ості або крила клубової кістки – симптом заднього ходу, коли хворому легше іти спиною вперед, бо в цьому випадку не скорочуються і не натягуються м’язи, які прикріплюються в ділянці перелому.

• При переломі лобкової кістки – с-м прилиплої п’ятки.

• При переломі кульшової западини переважає клініка вивиху стегна.

• С-м Горіневської – хворий самостійно не може підняти ногу.

2. Ушкодження таза з порушенням цілості тазового кільця супроводжується:

• шоком,

• крововтратою,

• а іноді і ушкодженням органів.

• Положення хворого вимушене, нижні кінцівки напівзігнуті, а стегна дещо розведені (положення „жабки”) – с-м Волковича.

• При порушенні тазового кільця – вкорочення нижньої кінцівки на стороні ураження.

3. При розривах лобкового симфізу:

• стегна зведені.

• Активні рухи неможливі,

• на промежині і калитці видно гематому, яка з’являється через кілька годин або через добу.

• Нерідко приводять до розвитку травматичного шоку.

• Іноді супроводжуються ушкодженням тазових органів (сечового міхура, уретри, прямої кишки).

Перша медична допомога.

• Профілактика і боротьба з шоком.

• Транспортують: на спині на твердих ношах в положенні «жабки».

Лікування.

• Якщо немає зміщення – кладуть на ліжко зі щитом, нижні кінцівки на шини Белера в положенні «жабки» на 3-4 тижні.

• При переломах зі зміщенням – скелетне витяжіння за бугристість великогомілкової кістки на 5-6 тижнів, під таз підводять гамак.

• При розриві лобкового симфізу накладають гамак, ноги приведені.

• Проводять ЛФК, масаж.

• При ушкодженнях тазових органів – виконують відповідну операцію.

4. Синдром тривалого, позиційного здавлення

Синдром тривалого здавлення (СТЗ) – тяжка травма, зумовлена тривалою компресією м’яких тканин, яка характеризується складністю патогенезу і високою смертністю.

За локалізацією ушкоджень при СТЗ переважають кінцівки (81%), частіше нижні (59%).

Класифікація СТЗ

І.За видом компресії:

1. Здавлення: предметами, позиційне.

2. Розчавлення.

ІІ. За локалізацією:

1. Голова.

2. Груди.

3. Живіт.

4. Таз.

5. Кінцівки.

ІІІ. За поєднанням з іншими ушкодженнями:

1. Внутрішні органи.

2. Кісток і суглобів.

3. Магістральних судин, нервів.

ІV. За ступенем тяжкості:

1. Легкий.

2. Середньої тяжкості.

3. Тяжкий.